Рішення № 39865011, 04.07.2014, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1084/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"04" липня 2014 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Кривенка Д. Т.

за участю секретаря Марчук Н.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до Липовецького районного суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, обґрунтовуючи підставність своїх позовних вимог наступним чином.

18 лютого 2002 року між ними, як подружжям, було розірвано шлюб. Від цього шлюбу вони мають доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка змінила своє прізвище на "ОСОБА_3", на що вказує свідоцтво видане Відділом ДРАЦС Липовецького РУЮ Вінницької області. На даний час ОСОБА_3 являється студенткою І курсу Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського денної форми навчання за спеціальністю "Психологія", з терміном навчання з 01.09.2013 року по червень 2017 року, у зв'язку із чим потребує матеріальної допомоги. Позивачка самотужки не має можливості утримувати дитину, забезпечувати її всім необхідним. Відповідач працює неофіційно, а отже має регулярний дохід, відтак має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання доньки, яка продовжує навчання, проте у добровільному порядку такої допомоги не надає. За наведених обставин позивачка просила суд стягнути з відповідача у примусовому порядку аліменти на її користь на утримання дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до суду і до закінчення дочкою навчання.

В судове засідання позивачка не з'явилась, в позовній заяві вказала, що перебуває за межами України, тому просила розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх у повному обсязі.

В судовому засіданні відповідач та його представник позовні вимоги не визнали. Свою правову позицію з вирішення даного спору представник відповідача виклав у письмовому запереченні, яке додане до матеріалів справи, аргументувавши його наступним чином.

Відповідно до змісту позовної заяви, позивач наголошує на тому, що їх спільна із відповідачем дочка навчається у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського на денній формі навчання по спеціальності - «Психологія». Строк навчання становить з « 01» вересня 2013 року по « 30» червня 2017 року. Проте, позивачем не доведено відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України потребу матеріальної допомоги під час навчання.

У той же час що стосується матеріального стану відповідача, то вказав на таке.

На даний час відповідач ніде не працює, у зв'язку з погіршенням стану здоров'я, на підтвердження чого долучається копія трудової книжки, в якій зазначено, що « 03» грудня 2009 року Липовецьким районним центром зайнятості Державної служби зайнятості Міністерства праці України відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю відповідно до п. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Також, відповідно до довідки про результати ультразвукового дослідження від « 13» червня 2014 року виданою Турбівською міською лікарнею та медичної картки ОСОБА_2, 1972 року народження має захворювання нирок.

Крім того, ОСОБА_2, 1972 року народження проживає в АДРЕСА_1 спільно з батьком пенсіонером, ОСОБА_6, 1946 року народження та здійснює догляд за ним. Батько відповідача, ОСОБА_6 отримує пенсію в розмірі 1103 (одна тисяча сто три гривні) 90 коп. Інших доходів у відповідача немає.

Також в позовній заяві позивачем зазначено, що вона неодноразово зверталась до відповідача про надання матеріальної допомоги та, що відповідач працює неофіційно, однак жодних належних та допустимих доказів цьому в позові немає, а також дані твердження позивача є лише її внутрішнім переконанням та не відповідають дійсним обставинам справи.

Також позивач просить стягнути з відповідача витрати за надання правової допомоги, однак знову ж таки в справі немає ніяких доказів про оплату послуг за надання правової допомоги.

Навівши правову позицію ВССУ, представник відповідача, з урахуванням наведених обставин, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину повністю. На запитання судді де та ким працює відповідач, останній відповів, що він фотограф.

Ураховуючи те, що позивач скористалась своїми правами, що врегульовані ч.2 ст.158 ЦПК України, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, а тому проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів, що містяться у справі.

Суд, вислухавши пояснення відповідача та його представника, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши обставини справи, давши оцінку зібраним у справі доказам, дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Шлюб між сторонами було припинено шляхом його розірвання 18 лютого 2002 року, на що вказує свідоцтво про розірвання шлюбу видане 18.02.2002 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Липовецького РУЮ Вінницької області, про що було зроблено запис за №23. Батьками дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_1, зазначено: батьком - ОСОБА_2, матір'ю ОСОБА_1 Як вбачається із Свідоцтва про зміну Імені серія НОМЕР_2 ОСОБА_3 змінила своє прізвище на "ОСОБА_3". Як вбачається із довідки виданої Вінницьким державним педагогічним університетом імені Михайла Коцюбинського від 19.03.2014 року за №19/50, ОСОБА_3 навчається у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського на денній формі навчання на І курсі за спеціальністю "Психологія".

Отже судом встановлено, що правовідносини, які виникли між сторонами є сімейними, а тому регулюються відповідними положеннями Сімейного кодексу України в редакції 2002 року.

Відповідно до ст. 180 СК батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Таким чином, аналіз змісту ст. 198 СК України дає підстави для висновку, що для виникнення обов'язку батька (матері) утримувати свою повнолітню дочку (сина) необхідні наявність трьох умов: дочка (син) є непрацездатними; дочка (син) потребує матеріальної допомоги; батько (мати) мають матеріальну можливість утримувати дочку (сина).

Аналогічну правову позицію було викладено і у п. 20 постанови Пленуму від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", де Верховний Суд України роз'яснив, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

При цьому право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання (ч.2 ст.199 СК України).

Обставини щодо проживання повнолітньої дитини ОСОБА_3. біля матері не були спростовані відповідачем, відтак суд вважає, що позивачка набула право для звернення до суду із даним позовом про стягнення аліментів на повнолітню доньку, яка проживає з нею та продовжує навчання.

Відповідно до ст.200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Зібрані у справі докази вказують на те, що ОСОБА_3, будучи повнолітньою донькою сторін, навчається у вищому навчальному закладі на денній формі навчання. Згідно довідки виданої Вінницьким державним педагогічним університетом ім. М. Коцюбинського від 26.06.2014 року за №19/203, ОСОБА_3 навчається на комерційних засадах (на контрактній основі), плата за рік 9100 гривень. ОСОБА_3 студентка ОКР "бакалавра" інституту педагогіки, психології і мистецтв проживає у гуртожитку №1, плата за рік становить 1600 гривень, оплата проведена повністю.

Наведені обставини вказують на те, що повнолітня дитина потребує матеріальної допомоги, у зв'язку із її неможливістю самостійно забезпечити своє існування та навчання.

Згідно записів вчинених у Трудовій книжці БТ-ІІ №5485261 виданій на ім'я ОСОБА_2, 03.12.2009 року останньому припинено виплату допомоги по безробіттю відповідно до ст.31 п.1 п.п.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", в силу якого виплата допомоги по безробіттю відповідачеві припинена у зв'язку із закінчення строку їх виплати.

Відповідно до довідки про результати ультразвукового дослідження від « 13» червня 2014 року виданої Турбівською міською лікарнею та медичної картки на ім'я ОСОБА_2, 1972 року народження, останній має захворювання нирок.

ОСОБА_2, 1972 року народження проживає в АДРЕСА_1, спільно з батьком пенсіонером, ОСОБА_6, 1946 року народження та здійснює догляд за ним. Вказані обставини констатовані довідкою виданою виконавчим комітетом Турбівської селищної ради Липовецького району 13.06.2014 року за №1208.

Батько відповідача, ОСОБА_6, є пенсіонером, на що вказує Пенсійне посвідчення НОМЕР_3, отримує пенсію в розмірі 1103 (одна тисяча сто три гривні) 90 коп.

Наведені докази вказують на те, що відповідач, будучи особою працездатного віку, не маючи протипоказань та обмежень до праці, на даний час офіційно не працевлаштований, проте має спеціальність фотографа, потреби у забезпеченні житлом не має, оскільки проживає з батьком в АДРЕСА_2

Встановлені судом обставини вказують на те, що відповідач має нерегулярний, мінливий дохід, який забезпечує його необхідні потреби тимчасовими заробітками, оскільки не змушує шукати офіційної роботи, а відтак судом встановлено підстави за яких батько може надавати матеріальну допомогу своїй повнолітній дитині, якій не виповнилось 23 роки та яка навчається.

При визначенні розміру присуджених до стягнення аліментів з відповідача, суд ураховує положення ст.182 СК України, а також бере до уваги можливість надання матеріальної допомоги дитині другим із батьків (позивачем), а тому вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання їх повнолітньої дитини, яка продовжує навчання у розмірі по 500 гривень щомісячно, без урахування часу канікул, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову 22.05.2014 року і до закінчення донькою навчання, але не більш, як до досягнення нею 23-річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

За наведених обставин, суд задовольняє позовні вимоги частково.

Вирішуючи питання судових витрат суд керується нормами ст.88 ЦПК України, а тому враховуючи, що позивачка при пред'явленні позову була звільнена від сплати судового збору, присуджує їх з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної та відхиленої суми позовних вимог, решту компенсує за рахунок держави.

При цьому підлягає до стягнення із відповідача на користь позивача понесені та документально підтверджені витрати на правову допомогу.

Відповідно до ст.367 ЦПК України, суд може допустити рішення до негайного виконання у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

На підставі викладеного та керуючись ст.180, 182, 198-200 СК України, ст.10, 11, 58-60, 88, 158, 169, 208, 209, 212-215, 367 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дочки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі по 500 (п'ятсот) гривень щомісячно, без урахування часу канікул, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову 22.05.2014 року і до закінчення донькою навчання, але не більш, як до досягнення нею 23-річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді витрат на правову допомогу в розмірі 75 (сімдесят п'ять) гривень.

Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати у вигляді судового збору в сумі 121,80 гривень, в іншій частині в розмірі 121,80 гривень компенсувати за рахунок держави.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Д. Т. Кривенко