Рішення № 39864765, 16.07.2014, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/2580/14-ц

Провадження № 2/361/1310/14

16.07.2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2014 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Маценко Н.П.

при секретарі Телепі Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

в с т а н о в и в:

У квітні 2014 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до суду із даним позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість в розмірі 1140965,99 грн., що складається із заборгованості за кредитом в розмірі 597916,36 грн.; заборгованості за відсотками в розмірі 407779,36 грн. та пені в розмірі 135270,26 грн., також просить стягнути судовий збір в розмірі 3654 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 26.09.2007 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2621/0907/71-123, за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит у сумі 77000 доларів США, а останній зобов'язувався повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування ним у сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором та додатком № 1 до нього - Графіком погашення кредиту.

Взяті на себе зобов'язання щодо надання кредитних коштів банк виконав у повному обсязі. При цьому відповідач умови договору порушив у результаті чого має прострочену заборгованість за кредитом, що станом на 01.02.2014 року складає 1140965,99 грн., з яких заборгованість за кредитом - 597916,36 грн.; заборгованість за відсотками - 407779,36 грн. та пеня - 135270,26 грн.

Далі зазначає, що 28.11.2012 року між ПАТ «Сведбанк» правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк» та факторинговою компанією «Вектор Плюс» укладено договір факторингу, за умовами якого банк відступає фактору своє права вимоги заборгованості по кредитних договорах укладених із боржниками право на вимогу якої належить банку.

Одночасно 28.11.2012 року між ТОВ «Вектор Плюс» (клієнт) та ТОВ «Кредитні ініціативи» фактор) укладено договір факторингу, за яким клієнт відступив фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах ,укладених з боржниками, право на вимогу якої належить клієнту. З моменту відступлення клієнтом фактору прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржником щодо заборгованостей,стають дійсними для фактора та вважаються наданими фактору. Відповідно до вказаного договору товариство набуло статусу нового кредитора за кредитним договором від 26.09.2007 року укладеного між АКБ «ТАС-Комербанк» та ОСОБА_1

У судовому засіданні представник позивача Кохановський В.С. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, дав пояснення аналогічні фабулі позовної заяви. Додав, що відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 77000 доларів США. Умови взятого на себе зобов'язання належно не виконував з 2011 року, заборгованість не сплачував ні первинному кредитору ні товариству.

Відповідачу надсилалася досудова вимога про дострокове погашення кредиту, яка залишена останнім без реагування. Просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав, пояснив, що позивач не є правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк» та не має права вимагати у нього погашення заборгованості за кредитним договором через відсутність ліцензії. Вважає, що розрахунок заборгованості може здійснювати лише банківська установа, якою позивач не являється.

Уточнив, що останній платіж за кредитним договором він здійснив у 2012 році, через шість місяців його кредитна справа передана позивачу. Із вказаного часу він не погашав заборгованість ні первинному кредитору ні фактору. Просить у позові відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала, підтримала заперечення дані відповідачем. Додала, що звернення до суду із даним позовом є передчасним, просить у позовні відмовити.

Вислухавши пояснення представника позивача,заперечення відповідача, його представника, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно вимог ст.ст. 526, 530, 611, 612 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не пропустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно з вимогами ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 26.09.2007 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту в розмірі 77000 доларів США на строк з 26.09.2007 року по 25.06.2025 року включно, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у терміни, передбачені цим договором. Позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 12,5 % річних за весь строк фактичного користування кредитом.

19.03.2012 року між ПАТ «Сведбанк», що є правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_1 укладено договір про внесення змін та доповнень № 1 до кредитного договору №2621/0907/71-123.

Пунктом 1.2 кредитного договору передбачено, що кредит надається банком у готівковій формі через касу банку або у безготівковій формі на підставі заяви позичальника з метою подальшої конвертації суми отриманого кредиту у національну валюту України.

Із заяви на видачу готівки від 26.09.2007 року вбачається, що взяті на себе зобов'язання щодо надання кредитних коштів банк виконав у повному обсязі /а.с. 147/.

Пунктом 10.5 кредитного договору передбачено, що банк має право повністю або частково перевести свої права та зобов'язання по цьому договору, а також по угодам, пов'язаним із забезпеченням повернення кредиту, третій особі без згоди позичальника.

З матеріалів справи достовірно встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту, сплатити процентів за користування кредитом належним чином не виконував у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, яка станом на 01.02.2014 року складає 1140965,99 грн., з яких заборгованість за кредитом - 597916,36 грн.; заборгованість за відсотками - 407779,36 грн. та пеня - 135270,26 грн. Факт наявності заборгованість за кредитним договором відповідач ОСОБА_1 не заперечував, був не згідний із її сумою, разом з тим, жодних доказів, які б спростовували заборгованість нараховану позивачем він не надав.

З матеріалів справи вбачається, що 28.11.2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» укладено договір факторингу.

28.11.2012 року аналогічний договір факторингу укладений між ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи», за яким клієнт відповідно до умов даного договору відступає фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених із боржниками, зазначених у реєстрі Заборгованостей боржників та у переліку кредитних договорів та договорів забезпечення, право на вимогу якої належить клієнту на підставі документації, а фактор шляхом надання фінансової послуги клієнту набуває права вимоги такої заборгованості від боржників та передає клієнту за плату грошові кошти у розпорядження у розмірі, що становить ціну продажу та у порядку, передбаченому даним договором.

Відповідно до витягу із Реєстру заборгованостей боржників до ТОВ «Кредитні ініціативи» перейшло право вимоги за кредитним договором № 2621/0907/71-123 від 26.09.2007 року боржник ОСОБА_1

Судом враховується, що при оформленні права вимоги на підставі договорів факторингу від 28.11.2012 року не було обумовлено жодних змін щодо обсягу прав і обов'язків, які за договором перейшли до нового кредитора, тож до останнього перейшли права первісного кредитора у зобов'язанні в обсягу і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

14.12.2012 року відповідачу ОСОБА_1 направлялося повідомлення про відступлення права вимоги та інформація щодо каналів погашення заборгованості.

Статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі свідоцтвом та додатком до свідоцтва ТОВ «Кредитні ініціативи» є фінансовою установою, зареєстрованою у визначеному законом порядку. Види фінансових послуг, які має право здійснювати фінансова компанія без отримання ліцензії та/або дозволів відповідно до законодавства: фінансовий лізинг, надання фінансових кредитів за рахунок власних коштів, надання поручительств, надання гарантій, факторинг.

З матеріалів справи вбачається, що 03.02.2014 року на адресу відповідача позивач надсилав вимогу про дострокове погашення кредиту з підстав наявної заборгованості /а. с. 37,38, 128/.

Заперечуючи проти позову сторона відповідача також посилається на передчасність заявлених вимог до позичальника.

Разом з тим, суд не може погодитися із вказаними твердженнями, так як при розгляді даної справи по суті сам відповідач підтвердив факт невиконання умов кредитного договору. Право вимоги дострокового повернення кредиту та сплати процентів у разі прострочення повернення чергової частини платежу належить кредитору у зобов'язанні.

Посилання сторони відповідача на відсутність у позивача ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями є необґрунтованими, з огляду на ті обставини, що така ліцензія необхідна при укладенні кредитного валютного договору, а не договору факторингу право вимоги за яким набув позивач.

Заперечуючи проти стягнення пені, сторона відповідача зазначає про наявність спеціальної позовної давності щодо вимог про стягнення пені. Разом з тим, п. 10.11 кредитного договору, за яким здійснюється стягнення передбачено, що сторони домовилися, що строк позовної давності за будь-якими вимогами банку, що випливають з цього договору, встановлюється тривалістю десять років.

Решта посилань наведених відповідачем є надуманими і такими, що не ґрунтуються на законі.

Статтею 60 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінюючи в сукупності всі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості, так при розгляді даної справи по суті достовірно встановлено, що відповідач порушив умови взятого на себе зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним. При цьому позивач є правонаступником за договором факторингу, який має право стягнення на свою користь наявної кредитної заборгованості.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення. суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. З цих підстав вимоги позивача про стягнення судового збору в розмірі 3654 грн. підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, податковий номер НОМЕР_1, який проживає за адресою АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» код ЄДРПОУ 35326253 заборгованість в розмірі 1140965,99 грн. (один мільйон сто сорок тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять) грн. 99 коп. та судовий збір в розмірі 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Броварський міськрайонний суд Київської області.

Суддя Н. П. Маценко