Рішення № 39864426, 08.07.2014, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2014 р. Справа №917/1168/14

за позовом Заступника Генерального прокурора України, вул. Різницька, 13/15, м.Київ-11, 01011 в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, пр-т. Повітрофлотський,6, м.Київ, 03168,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Девелопмент", вул.Олександра Сербіченка, 5, м.Кременчук, Полтавська область,39621

про зобов'язання ТОВ "Індастріал Девелопмент" поставити Міністерству оборони України 1560 пар хромових черевик з високими берцями клеєпрошивного методу кріплення на загальну суму 482976грн. та стягнення 14972,25грн. пені і 33808,32грн. штрафу

Суддя Кльопов І.Г.

Представники:

від позивача: Вельма І.О., дов. №220/198д від 21.02.2014р.

від відповідача: не з"явився

від прокуратури: Нечволод Т.О., нак. №67 о/с від 24.06.2014р.

У судовому засіданні 08.07.2014 року, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення

Суть спору: до господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю"Індастріал Девелопмент" про зобов'зання виконати умови договору №286/3/14/6 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 14.03.2014р., а саме: поставити Міністерству оборони України 1560 пар хромових черевик з високими берцями клеєпрошивного методу кріплення на загальну суму 482976грн. та стягнення 14972,25грн. пені і 33808,32грн. штрафу за невиконання умов договору.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.06.2014р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 07.08.2014.

В судове засідання, призначене на 07.08.2014, з'явився прокурор та представник позивача, надали усні пояснення по суті спору.

Представник позивача та прокуратури позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

За приписами ст. 65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п. 11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

З огляду на неявку відповідача в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції"

Таким чином, враховуючи вищенаведене, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи не скористався правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, суд, встановив:

Згідно зі ст. 121 Конституції України прокуратура покликана захищати інтереси держави і шляхом звернення до суду з позовом реалізовує ці повноваження.

Резолютивною частиною рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. прокурорам надано право звертатися до господарського суду з позовами в інтересах держави в особі органів державної влади.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оборону України» та п.1 Положення про Міністерство оборони України (Указ Президента України від 06.04.2011 №406/2011) Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади та військового управління у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили.

На підставі вищевикладеного заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до суду за захистом порушених прав та просить суд зобов'язати ТОВ «Індастріал Девелопмент» виконати умови договору №286/3/146 від 14.03.2014р. та поставити Міністерству оборони України 1560 пар хромових черевик з високими берцями клеєпрошивного методу кріплення на загальну суму 482976грн. та стягнути на користь Міністерству оборони України 14972,25грн. пені і 33808,32грн. штрафу за невиконання умов договору.

14.03.2014 між Міністерством оборони України (замовник, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Індастріал Девелопмент» (постачальник, відповідач) було укладено договір № 286/3/14/6 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби за кошти Державного бюджету України (далі -договір).

Відповідно до п.п. 1.1 договору постачальник зобов"язується у 2014 році поставити замовнику взуття різне, крім спортивного, захисного та ортопедичного (лот.6 Черевики хромові з високими берцями клеєпрошивного методу кріплення) (далі - товар), а замовник забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни), вказані в цьому договорі.

Згідно п.1.2 договору номенклатура товару, передбаченого до поставки за договором, характер, вимоги згідно яких виготовляється товар, строки (терміни) виконання договору, визначаються нижченаведеною Специфікацією.

Відповідно до Специфікації строк (термін) постачання товару до 31 березня 2014 року (включно). Загальна кількість товару, яку необхідно - 1 560 пар хромових черевик з високими берцями клеєпрошивного методу кріплення на загальну суму 482976 грн. з ПДВ.

Зазначені умови також викладені у підписаному сторонами Додатку №1 до договору №286/3/14/6 від 14.03.2014р.

Згідно із п. 4.1 договору розрахунки за фактично поставлений товар проводяться протягом 90 календарних днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання постачальником замовнику належним чином оформленого рахунку-фактури на поставлений товар, підписаний керівником та головним бухгалтером постачальника (якщо посада головного бухгалтера не передбачена штатним розписом, то про це зазначається у рахунку-фактурі).

Договір відповідно до п. 10.1 набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2014р. (включно), а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення.

Постачальник зобов"язується забезпечити поставку товару, у строки, встановлені договором (п.6.3 договору).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про невиконання відповідачем умов договору в частині строків та обсягів поставки товару, що на думку позивача, є підставою для зобов'язання відповідача поставити 1560 пар черевик на загальну суму 482 976 грн. та стягнення штрафних санкцій, а саме, пені у розмірі 14972,25грн., нарахованої за період з 01.04.2014 року по 01.05.2014 року та штрафу у розмірі - 33808,32 грн.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. ст. 626-629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Пунктом 1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 ЦК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

В силу ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З договору вбачається, що строк виконання договору в частині поставки товару - до 31.03.2014р. (включно).

Позивач стверджує, що відповідач взятих на себе згідно Договору зобов'язань по поставці товару не виконав, а відповідач доказів на спростування таких тверджень суду не надав.

На претензію позивача за вих.№286/6/2396 від 18.04.2014р. з вимогою виконати договірні зобов'язання щодо постачання товару та сплатити штрафні санкції, відповідач відповіді не надав.

Пунктом 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що способами захисту прав та інтересів може бути примусове виконання обов'язку в натурі.

За таких обставин, невиконання відповідачем покладених на нього зобов'язань за договором №286/3/14/6 від 14.03.2014р. дає прокурору право на захист порушення прав позивача шляхом спонукання відповідача до виконання обов'язку, відповідно до приписів п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Станом на день розгляду спору відповідач поставку товару не довів, тому вимогу прокурора про зобов'язання відповідача виконати зобов'язання на умовах, передбачених договором, а саме: поставити Міністерству оборони України 1560 пар хромових черевик з високими берцями клеєпрошивного методу кріплення на загальну суму 482976грн. необхідно визнати обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 610 та 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, що включає у себе його виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Аналіз зазначеної норми матеріального права свідчить, що вона є спеціальною і підлягає застосуванню до правовідносин, що склались між сторонами у даній справі, оскільки виконання зобов'язання позивача за договором поставки фінансується за рахунок Державного бюджету України.

Згідно ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Пунктом 7.3.4 договору сторони передбачили, що за порушення строків виконання зобов"язань Постачальник сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка від вартості непоставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості договору.

Приймаючи до уваги вищезазначене та перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафних санкцій на підставі зазначених норм закону та укладеного договору, суд приходить до висновку, про обгрунтованість нарахування відповідачеві пені у розмірі - 14972,25грн. та штрафу у розмірі - 33808,32грн.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з пунктом 4.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Оскільки, позов у даній подано прокурором, який звільнений від сплати судового збору, а спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати, відповідно частин 2, 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам, та підлягають стягненню в доход Державного бюджету України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Індастріал Девелопмент» (вул. Олександра Сербіченка, 5, м. Кременчук, Полтавська область, 39621, код ЄДРПОУ 33357578) поставити Міністерству оборони України (пр-т. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) 1 560 пар хромових черевик з високими берцями клеєпрошивного методу кріплення на загальну суму 482976 грн.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Індастріал Девелопмент» (вул. Олександра Сербіченка, 5, м. Кременчук, Полтавська область, 39621, код ЄДРПОУ 33357578) на користь Міністерства оборони України (пр-т. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) пеню у розмірі 14972 грн. 25 коп. та штраф у розмірі 33 808 грн. 32 коп.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Індастріал Девелопмент» (вул. Олександра Сербіченка, 5, м. Кременчук, Полтавська область, 39621, код ЄДРПОУ 33357578) в доход УДКСУ у м.Полтаві, 22030001, код отримувача за ЄДРПОУ - 38019510, р/р 31214206783002, банк отримувача ГУДКСУ у Полтавській області, код банку отримувача 831019, коду класифікації доходів бюджету 22030001 - 11486,52грн. судового збору.

Видати накази після набрання цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.07.2014 р.

Суддя Кльопов І.Г.