Рішення № 39864360, 21.07.2014, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 липня 2014 р. Справа № 903/619/14

за позовом публічного акціонерноготовариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго"

до відповідача: товариства з додатковою відповідальністю "Дочірнє підприємство Перша Волинська фінансово - будівельна компанія "Траст - Інвест - Буд"

про стягнення 7 642,31 грн.

Суддя: Кравчук В.О.

при секретарі судового засідання Нікітіній К.В

за участю представників сторін:

від позивача: Гордійчук В.В. - представник за довіреністю №08/2808-001694 від 06.03.2014р.

від відповідача: н/з.

Суть спору: публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія «Житомиробленерго» в особі Новоград - Волинського району електричних мереж звернулося з позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Дочірнє підприємство Перша Волинська фінансово - будівельна компанія «Траст - Інвест - Буд» про стягнення

7 642,31 грн., з них: 6 365,23 грн. - основна заборгованість, 907,00 грн. - пені, 301,87 грн. - 3% річних, 68,21 грн. - інфляційних втрат та 1 827,00 грн. судових витрат по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір №26 від 16.11.2012р. про надання платних послуг з ремонту та технічного обслуговування електричних мереж.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 04.07.2014р. було порушено провадження у справі, а справу призначено до розгляду на 16.07.2014р. та зобов'язано сторони надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 16.07.2014р. представник позивача позов підтримав, вимоги просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду від 04.07.2014р. не виконав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що стверджується повідомленнями про вручення ухвал суду №4301032527056 від 10.07.2014р.

З урахуванням вимог ст.69 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

встановив:

16.11.2012 року між публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія «Житомиробленерго» в особі Новоград - Волинського району електричних мереж та товариством з додатковою відповідальністю «Дочірнє підприємство Перша Волинська фінансово - будівельна компанія «Траст - Інвест - Буд» було укладено договір №26 про надання платних послуг з ремонту та технічного обслуговування електричних мереж (далі -Договір) (а.с.6-7), згідно з умовами якого Виконавець, у строк до 21.11.2012р., зобов'язався виконати роботи по монтажу з'єднувальних муфт по 10 та 0,4 кВ, а Замовник, згідно узгодженого кошторису, зобов'язався до початку робіт оплатити 100% вартості виконаних робіт (п.2.3. Договору).

Згідно п.2.4 Договору остаточний розрахунок мав бути здійснений не пізніше 3 -ох днів з дня підписання акту виконаних робіт.

Виконавець виконав роботи з ремонту та технічного обслуговування електричних мереж згідно Договору, про що позивачем та відповідачем було погоджено, підписано та скріплено печатками Акт приймання виконаних робіт без претензій та зауважень на суму виконаних робіт - 15 095,23 грн.

Крім того сторонами підписано та скріплено печатками довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2012р. (примірна форма №КБ-3) на суму 15 095,23 грн., з них 12 579,36 грн. за будівельно - монтажні роботи та 2 515,87 грн. - ПДВ.

В порушення умов Договору, Замовник частково розрахувався за надані послуги, перерахувавши позивачу 8 730,0 грн., що стверджується платіжним дорученням: №122 від 19.11.2012р. (а.с.22).

Таким чином у Замовника перед Виконавцем утворилась основна заборгованість по Договору у сумі 6 365,23 грн. (15 095,23 - 8 730,00 = 6 365,23), яка не погашена на час розгляду спору.

Щодо стягнення з Замовника 907,00 грн. - пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6.4 Договору, Замовник за затримку перерахування платежів Виконавцю за причинами, що залежать від Замовника, останній сплачує виконавцю крім боргів, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожен день прострочення оплати, починаючи з 5-ого дня укладення Договору, тобто з 21.11.2012р.

Згідно п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України (далі - ГК України) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд перевіривши методику та правильність нарахування 907,00 грн. пені зазначає, що проведені розрахунки позивача щодо пені є підставні та підлягають до задоволення.

Щодо стягнення з відповідача 68,21 грн. інфляційних втрат та 301,87 грн.- 3% річних слід зазначити наступне.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Суд перевіривши методику та правильність нарахування 68,21 грн. інфляційних втрат та 301,87 грн.- 3% річних наведених у розрахунку позивача, погоджується з ними та вважає, що останні підставні та підлягають до задоволення.

В силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором в розмірі 7 642,31 грн., з них: 6 365,23 - основна заборгованість, 907,00 грн. - пені, 301,87 грн. - 3% річних та 68,21 грн. - інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Оскільки справу до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судовий збір згідно ст.49 ГПК України в сумі 1 827,00 грн. слід покласти на нього.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Дочірнє підприємство Перша Волинська фінансово - будівельна компанія «Траст - Інвест - Буд» (43010, м. Луцьк, вул. Садовського, 4-Б, код ЄДРПОУ 20136316) на користь публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія «Житомиробленерго» в особі Новоград - Волинського району електричних мереж (11708, Житомирська обл., м. Новоград - Волинський, вул. Волі, 43, код ЄДРПОУ 26392693) 7 642,31 грн., з них: 6 365,23 грн.- основної заборгованості, 907,00 грн. - пені, 301,87 грн. - 3% річних, 68,21 грн. - інфляційних втрат та 1 827,00 грн. судових витрат по справі.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено

21.07.2014

Суддя В. О. Кравчук