Постанова № 39862903, 15.07.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2014 р. Справа№ 927/424/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тищенко О.В.

Гончарова С.А.

секретар Бутакова О.Ю.

за участю представників:

від позивача-1 - не з'явився

від позивача-2 - не з'явився

від відповідача - не з'явився

від прокуратури міста Києва - Лиховид О.С.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі"

на рішення господарського суду Чернігівської області

від 06.05.2014 р. у справі №927/424/14 (суддя Белов С.В.)

за позовом заступника прокурора міста Чернігова в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі"

про стягнення 5471420,52 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора міста Чернігова звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі" про стягнення 5471420,52 грн. (5236556,01 грн. боргу, 168078,74 грн. пені, 29207,56 грн. інфляційних нарахувань, 37578,21 грн. трьох відсотків річних).

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 06.05.2014 р. у справі №927/424/14 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 5236556,01 грн. боргу. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі" судовий збір на користь Державного бюджету України у розмірі 73080,00 грн. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 06.05.2014 р. у справі №927/424/14 в частині стягнення судового збору в розмірі 73080,00 грн. та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 69944,87 грн.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив порушення судом норм процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тищенко О.В., Чорної Л.В.) від 02.05.2014 р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі" до провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 15.07.2014 р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2014 р. змінено склад колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тищенко О.В., Гончаров С.А.) від 15.07.2014 р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі" до провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 15.07.2014 р.

В судове засідання апеляційної інстанції 01.04.2013 р. представники позивача-1, позивача-2, відповідача не з'явилися.

Оскільки явка представників сторін, прокуратури у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення сторін про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати справу у відсутність позивача-1, позивача-2, відповідача.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник прокуратури заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, рішення господарського суду Чернігівської області від 06.05.2014 р. у справі №927/424/14 - без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

28.12.2012 року між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі", як покупцем, було укладено договір №13/3178-БО-39 купівлі-продажу природного газу, відповідно до пункту 1.1. якого, продавець взяв на себе зобов'язання передати у власність покупця у 2013 році природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити природний газ на умовах зазначеного Договору.

Пунктом 2.1. Договору визначено обсяг постачання газу, у відповідності до якого передбачено, що продавець (позивач) передає покупцеві (відповідачу) в період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року газ обсягом до 5387,00 тис. куб. м.

Пунктом 5.2. Договору сторонами визначено ціну газу.

У відповідності до п. 6.1. Договору, оплата за газ здійснюється Відповідачем шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

На виконання умов Договору, позивач передав відповідачу протягом січня - грудня 2013 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 19322226,01 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, тоді як відповідач порушив зобов'язання щодо строків та порядку розрахунку за отриманий природний газ, в зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 5236556,01 грн.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання по оплаті за договором, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 5236556,01 грн. основного боргу.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 168078,74 грн. за прострочку виконання зобов'язання за періоди з 14.04.2013 року по 27.02.2014 року, з 14.03.2014 року по 29.03.2014 року.

Згідно ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Виходячи із змісту п. 1 ст. 230 та п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), розмір якої може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання.

Пунктом 7.2. Договору сторони передбачили, що у разі невиконання Покупцем умов п. 6.1. Договору, Покупець зобов'язався (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.02.2013 року господарським судом Чернігівської області порушено провадження у справі про банкрутство за №927/184/13-г за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (редакція від 14.05.1992 року) мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство. Протягом дії мораторію, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Згідно наданого позивачем розрахунку позивач просить стягнути пеню за періоди з 14.04.2013 року по 27.02.2014 року, з 14.03.2014 року по 29.03.2014 року.

З огляду на викладене, враховуючи те, що у період з 19.02.2013 року по 29.03.2014 року діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів, колегія суддів вважає, що вимога позивача щодо стягнення пені у розмірі 168078,74 грн. за прострочку виконання зобов'язання за періоди з 14.04.2013 року по 27.02.2014 року, з 14.03.2014 року по 29.03.2014 року не підлягає задоволенню, оскільки протягом дії мораторію пеня за невиконання або неналежне виконання зобов'язання не нараховується.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 18.12.2012 року про перегляд постанови ВГСУ від 21.02.2012 р. у справі № 5/34-09.

Також, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 29207,56 грн. за період з квітня 2013 року по червень 2013 року, з вересня 2013 року по січень 2014 року, а також 37578,21 грн. трьох відсотків річних за періоди з 14.04.2013 року по 27.02.2014 року, з 14.03.2014 року по 29.03.2014 року.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (редакція від 14.05.1992 року) мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство. Протягом дії мораторію, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

У відповідності ж до ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (чинний з 19.01.2013 року), протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

З огляду на викладене, враховуючи те, що у період з 19.02.2013 року по 29.03.2014 року діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів, колегія суддів вважає, що вимога позивача щодо стягнення інфляційних нарахувань за періоди з квітня 2013 року по червень 2013 року, з вересня 2013 року по січень 2014 року та трьох відсотків річних за періоди з 14.04.2013 року по 27.02.2014 року, з 14.03.2014 року по 29.03.2014 року є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат (судового збору за звернення з позовною заявою) колегія суддів зазначає наступне.

Виходячи зі змісту ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги заступника прокурора міста Чернігова в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" підлягають частковому задоволенню, судовий збір за звернення з позовною заявою покладаються на позивача-2 та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки спір виник з договірних правовідносин між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі".

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, однак судом не вірно розподілено судові витрати, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення місцевого господарського суду в частині розподілу судових витрат підлягає зміні, судовий збір за звернення з позовною заявою в розмірі 69943 грн. покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі", судовий збір за звернення з позовною заявою в розмірі 3137 грн. покладаються на Публічне акціонерне товариство Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України". В іншій частині рішення необхідно залишити без змін.

У зв'язку з частковим задоволенням апеляційної скарги, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Публічне акціонерне товариство Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі", відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Чернігівської області від 06.05.2014 р. у справі №927/424/14 змінити в частині розподілу судових витрат та викласти пункт 3 резолютивної частини рішення в наступній редакції: "3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі" (вул. Глібова, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ 32750668) судовий збір на користь Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ м. Чернігова, Державний бюджет, рахунок: 31217206783002, код ЄДРПОУ: 38054398, Банк: ГУДКУ у Чернігівській обл., МФО: 853592, код бюджетної класифікації 22030001) у розмірі 69943 (шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот сорок три) грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01001, код ЄРПОУ 20077720) судовий збір на користь Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ м. Чернігова, Державний бюджет, рахунок: 31217206783002, код ЄДРПОУ: 38054398, Банк: ГУДКУ у Чернігівській обл., МФО: 853592, код бюджетної класифікації 22030001) у розмірі 3137 (три тисячі тридцять сім) грн.".

В іншій частині рішення необхідно залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01001, код ЄРПОУ 20077720) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі" (вул. Глібова, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ 32750668) 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 48 коп. - витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги".

Видачу наказів доручити господарському суду Чернігівської області.

Матеріали справи №927/424/14 повернути до господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді О.В. Тищенко

С.А. Гончаров