Постанова № 39861511, 15.07.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2014 року Житомир справа № 806/3067/14

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

за участю секретаря Барібан А.І.,

за участю представників

позивача Сарояна А.А.,

відповідача Біляченка М.В., Летушева М.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Виробничо-комерційної фірми "Урарту" до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування наказу від 12.02.2014 р. №120,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати та визнати незаконним наказ Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 12.02.2014 року № 120 про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності Виробничо-комерційної фірми "Урарту" з питань достовірності нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "Автомобільні дороги України" за листопад 2013 року. В обґрунтування позову вказав, що оскаржуваний наказ не містить вмотивованого викладення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про проведення перевірки. Крім того вказав, що відповідачем порушено порядок вручення оскаржуваного наказу, а тому, вважає його протиправним, та у зв'язку з чим, у відповідача були відсутні правові підстави для проведення перевірки. Вважає, що оскаржуваний наказ є безпідставним та таким, що грубо протирічить засадам податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали та просили відмовити в задоволенні позову з підстав викладених у письмових запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України) передбачає порядок проведення документальних позапланових перевірок. Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з підстав передбачених ст. 78 ПК України.

Зокрема, п.п.78.1.1. п.78.1. ст. 78 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Встановлено, що Новоград-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області було направлено на адресу позивача обов'язковий письмовий запит від 30.12.2013 року № 3020/153 для надання письмового пояснення та документального підтвердження по взаємовідносинах з контрагентами, по яких існують розбіжності між податковим кредитом та податковими зобов'язаннями.

Виробничо-комерційною фірмою "Урарту" листом № 3 від 05.02.2014 року, з порушенням десятиденного терміну, було надано відповідь на звернення, при цьому даний лист не містив жодного документального підтвердження наданих пояснень.

На підставі наказу Новоград-Волинської ОДПІ № 96 від 05.02.2014 року та направлення № 70 від 05.02.2014 року працівниками податкового органу було здійснено вихід на Виробничо-комерційну фірму "Урарту", з метою проведення позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з акту від 06.02.2014 року № 4, посадовими особами позивача відмовлено у допуску працівників податкового органу до проведення перевірки, а тому керуючись п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України відповідачем було прийнято рішення про проведення документальної невиїзної перевірки.

Відповідно до п.79.2. ст.79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Встановлено, що за рішенням керівника контролюючого органу було прийнято оскаржуваний наказ № 120 від 12.02.2014 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

Разом з тим, на час звернення позивача до суду з вказаним позовом Новоград-Волинською ОДПІ вже проведено перевірку. Даний факт сторонами не заперечується та підтверджується копією акту від 13.02.2014 року № 276/2210/13577250.

Суд зазначає, що згідно позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Foods and Goods L.T.D." до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося спірної перевірки.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Як підтверджується матеріалами справи та встановлено судом, Новоград-Волинською ОДПІ вже проведено невиїзну позапланову перевірку позивача, та за результатами якої складено відповідний акт перевірки, на підставі яого прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.03.2014 року № 0005082200, що є предметом оскарження в іншій адміністративній справі № 806/3114/14, що перебуває в провадженні Житомирського окружного адміністративного суду. Тобто, на момент розгляду справи оскаржуваний наказ вже реалізований та вичерпав свою дію.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, оскільки правові наслідки оскаржуваного акту за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 86, 158-162, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

В задоволенні позову Виробничо-комерційної фірми "Урарту" до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування наказу від 12.02.2014 р. №120 відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Капинос

Повний текст постанови виготовлено: 18 липня 2014 р.