Постанова № 39861429, 22.07.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2014 р.Справа № 916/1158/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Петрова М.С.,

Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача - Чекальської В.П. за довіреністю №3814-4 від 10.12.13р.

від відповідача - ОСОБА_3 за довіреністю №922 від 7.05.14р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м.Одеса

на рішення господарського суду Одеської області від 02.06.2014 року

по справі № 916/1158/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС" в особі філії „ІНФОКСВОДОКАНАЛ", м.Одеса

до скаржника

про стягнення 17 220 грн. 80 коп.,

/повна фіксація судового процесу здійснювалась відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. ст.4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України /

В С Т А Н О В И В :

У березні 2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" (далі по тексту - Водоканал) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4.) про стягнення (з урахуванням уточнення позовних вимог - а.с.122) 17220,80грн. боргу за водовідведення ливневих стоків в період з 01.11.2011р. по 01.12.2013р., також позивач просив стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування вимог позивач послався на ст.ст. 509, 526, 629 ЦК України, ст.ст. 193, 198 ГК України та порушення відповідачем умов договору сторін № 2869/3 від 04.01.2004р. щодо оплати вартості наданих послуг.

Рішенням господарського суду Одеської області від 02.06.2014р. (суддя Д`яченко Т.Г.) позовні вимоги Водоканалу задоволено в повному обсязі та стягнуто на його користь 17220,80 грн. основного боргу та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827 грн..

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ФОП ОСОБА_4 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій стверджує, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав:

-cуд безпідставно не врахував оплату відповідачем частини боргу за платіжними дорученнями №22 від 17.03.14р., №11 від 17.02.14р., №71 від 15.10.13р., № 89 від 16.12.13р., № 1 від 13.01.14р. на загальну суму 3267,76грн. та задовольнив вимогу позивача у сумі 17220,80грн., в той час коли заборгованість складає 16870,80 грн.;

-судом було необґрунтовано відхилено доводи скаржника про те, що з урахуванням акту від 13.03.2014р. № 389-14 за весь час дії договору на послуги водопостачання та водовідведення № 2868/3 від 04.01.2004р. позивачем безпідставно нараховувались відповідачу суми за надання послуг з площі 0,22872 га, хоча реальна площа становить 0,1022 га.

У зв'язку з наведеним ФОП ОСОБА_4 просить прийняти постанову, якою рішення господарського суду Одеської області від 02.06.2014р. по справі скасувати, а у задоволенні позовної заяви Водоканалу відмовити.

Представник Водоканалу в судовому засіданні спростовує доводи апеляційної скарги та просить залишити оскаржене рішення господарського суду Одеської області без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.05.10р. між Водоканалом та ФОП ОСОБА_4 укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення №2869/3 /а.с. 20-21/, відповідно до умов якого Водоканал надає послуги по подачі питної води на об`єкти абонента, а також по прийому стоків в систему комунальної каналізації в відповідності з дислокацією об`єктів.

Додатковою угодою № 1075/3 від 18.08.10р. сторони виклали договір в новій редакції /а.с.22-25/, в якій наводиться його зміст судом.

Відповідно до п.1.3 договору визначено, що Споживач своєчасно сплачує надані йому послуги водопостачання та водовідведення, забезпечує належну експлуатацію своїх водо-каналізаційних мереж, споруд приладів та пристроїв на них у відповідності із Правилами, що перелічені в п. 2.1. цього Договору та діючим законодавством.

Згідно до п.3.7 обсяг липневих стоків визначається розрахунковим шляхом відповідно з п.4.10 Правил водокористування та ДСТУ 3013-95.

Згідно до п.3.2 договору оплата послуг водопостачання та водовідведення здійснюється до 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Водоканалу.

Відповідно до 3.9 договору у разі зменшення обсягів водоспоживання-водовідведення при проведенні розрахунків за затвердженими нормами водопостачання, перерахунок проводиться з початку місяця, в якому були надані відомості. Водоканал не несе відповідальності за несвоєчасне подання Абонентом відомостей про зменшення обсягів споживання послуг.

У відповідності до п. 7.3 договір діє з моменту підписання до 31.12.2015р., тобто на час розгляду спору є чинним.

Згідно із ст. 629 договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно зі ст. 526 зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В спірний період позивачем надано споживачу послуги, передбачені договором, і судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що розрахунки скиду ливневих стоків за період з 01.01.2011р. по 01.12.2013р. проводились відповідно до вимог чинних на період розрахунку Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення у населених пунктах України, які затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008р., за формулами, встановленими ДСТУ 3013-95, тарифами, визначеними рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №1074 від 25.09.2008р. та постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №182 від 30.09.2011р., у відповідності до довідок Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів про кількість опадів за кожний місяць за період з січня 2011р. по 01.12.2013р. та з урахуванням відомостей про площу забудови /909,7 кв.м/ та площу удосконаленого асфальтобетонного покриття /2902,3 кв.м/, що надані відповідачем 8.01.04р. /а.с.29/.

Доводи апеляційної скарги щодо сплати частини боргу наведеними вище платіжними дорученнями, на обґрунтованість і законність рішення суду не впливають, оскільки суперечать фактичним обставинам справи, з яких вбачається, що оплату за платіжним дорученням №71 від 15.10.13р. на суму 350грн. було одразу враховано позивачем при розрахунку позову - а.с.19, оплата за рештою платіжних доручень стала підставою для відповідної зміни позовних вимог в процесі розгляду справи, що зазначено в описовій частині рішення.

Твердження скаржника що розмір басейну ливнезбору на рівні 0,1022 га повинен враховуватись при розрахунку заборгованості з січня 2011р. по 01.12.2013р. є хибним, оскільки дана площа була визначена у акті № 389-Т4 від 13.03.2014 р., а отже ці дані на підставі п. 3.11 договору можуть бути враховані лише при розрахунку за послуги водопостачання та водовідведення з березня 2014р., як то и зазначено в самому акті, а не з січня 2011р. по 01.12.2013р., як того бажає скаржник.

Таким чином, твердження скаржника, викладені у апеляційній скарзі, щодо необґрунтованого відхилення судом доводів, про те, що з урахуванням акту від 13.03.2014р. № 389-14 за весь час дії договору на послуги водопостачання та водовідведення № 2868/3 від 04.01.2004р. позивачем безпідставно нараховувались відповідачу суми за надання послуг з площі 0,22872 га, хоча реальна площа становить 0,1022 га. судовою колегією не приймаються до уваги.

За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив фактичні обставини справи та надав вірну юридичну оцінку правовідносинам сторін та наявним в справі доказам, правильно визначив розмір заборгованості в сумі 17220,80грн. та на підставі ст.ст. 526, 629 ЦК України, ст.193,198 ГК України та умов договору прийняв законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову і не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Згідно із ст.49 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 02 червня 2014 року по справі №916/1158/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - без задоволення.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови станову складено 23.07.2014 р.

Головуючий суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров

Суддя С.І. Колоколов