Рішення № 39861391, 17.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10167/14 17.07.14

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Крапивній А.М., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експотрейд"

про стягнення 33 169,14 грн.

за участю представників:

від позивача:Листопадова Н.О. - представник за довіреністю № 566 від 11.12.2013 р. від відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Херсонської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експотрейд" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки № 22-04-2013/20-М/13-04/209 від 22.04.2013 р. в розмірі 33 169,14 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки № 22-04-2013/20-М/13-04/209 від 22.04.2013 р. в частині своєчасної поставки товару, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Експотрейд" утворилась заборгованість в сумі 33 169,14 грн.

У позові Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Херсонської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експотрейд" заборгованість у сумі 33 169,14 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 8 476,89 грн., пені - 24 692,25 грн. за період з 23.06.2013 р. по 08.04.2014 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання. Позиція відповідача з приводу заявленого позову суду не відома.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.04.2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Херсонської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експотрейд" (покупець) був укладений договір поставки № 22-04-2013/20-М/13-04/209 (далі - договір).

Згідно з п.п. 1.1, 1.2 договору постачальник зобов'язується поставити покупцю модеми передачі даних, призначені для обміну даними між реєстраторами розрахункових операцій та віддаленим сервером обробки інформації до Державної податкової члужби, а покупець зобов'язується прийняти продукцію та сплатити постачальнику її вартість у розмірі 55 706,00 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору продукція постачається після отримання постачальником попередньої оплати відповідно до п. 4.1 договору, на умовах франко-склад покупця в термін не пізніше 22.06.2013 р.

Відповідно до п. 4.1 договору покупець на підставі виписаного постачальником рахунку здійснює попередню оплату за продукцію, що поставляється за цим договром, на поточний рахунок пстачальника в розмірі 100 % її вартості в термін не пізніше 24.04.2013 р..

Згідно з п. 9.1 договір набуває чинності з дати його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за ним, але не пізніше 31.12.2013 р.

У судовому засіданні встановлено, що 24.04.2013 р. на виконання умов договору поставки ПАТ "Укртелеком" в особі Херсонської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" сплатило Товариству з обмеженою відповідальністю "Експотрейд" суму попередньої оплати за товар у розмірі 55 706,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2740 від 24.04.2013 р.

Разом з тим, відповідач зі свого боку зобов'язання за договором виконав неналежним чином, поставку товару позивачу здійснив частково та з порушенням строків на загальну суму 47 229,11 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000261 від 25.11.2013 р. на суму 14 532, 00 грн. та № РН-0000279 від 28.11.2013 р. на суму 32 697,11 грн.

Отже, непоставленим товар залишився на суму 8 476,89 грн.

Наявність заборгованості за непоставлений товар в сумі 8 476,89 грн. підтверджується претензіями, надісланими на адресу відповідача, розрахунком заборгованості та поясненнями представника позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Оскільки доказів належної поставки товару на суму заборгованості суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основної заборгованості попередньої оплати в сумі 8 476,89 грн., підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача пеню за попередню оплату за непоставлений товар за договором поставки у сумі 24 692,25 грн. за період з 23.06.2013 р. по 08.04.2014 р.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

При цьому суд приймає до уваги ту обставину, що в даному випадку обов'язок постачальника поставити товар за договором поставки є негрошовим зобов'язанням, тому за порушення строку поставки товару мають застосовуватись до таких правовідносин загальні положення правових норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а не Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» (постанова Верховного Суду України від 03.12.2013 № 908/43/13-г).

Так, згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 5.3 договору сторони домовились, що за поставку продукції з порушенням строку, визначеного в п. 3.1 договору, або поставки в неповному обсязі, постачальник за вимогою покупця сплачує пеню у розмірі 0,25 % від вартості непоставленої продукції за кожний день прострочення.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення пені є такими, що заявлені правомірно.

Разом з тим, суд вважає, що період нарахування пені (з 23.06.2013 р. по 08.04.2013 р.) позивачем визначений без урахування вимог ч. 6 ст. 232 ГК України.

Згідно з ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вже зазначалось, зобов'язання по поставці мало бути виконане відповідачем в термін не пізніше 22.06.2013 р. (відповідно до п. 3.1 договору), отже, виходячи зі змісту цього пункту та ч. 6 ст. 232 ГК України, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано, тобто з 23.06.2013 р. та нарахування санкцій має тривати протягом шести місяців, тобто до 23.12.2013 р.

При цьому суд зазначає, що даним приписом закону передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду.

Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися, як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (постанови Пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013 р.).

Таким чином, господарський суд здійснив перерахунок заявленої до стягнення пені та виходив з наступних періодів, але не більше 6 місяців, передбачених законом (договором іншого періоду не передбачено):

- з 23.06.2013 р. до 24.11.2013 р. на суму непоставленого товару 55 706,00 грн., оскільки 25.11.2014 р. була поставка на суму 14 532,00 грн. (видаткова накладна № РН-0000261 від 25.11.2013 р.);

- з 25.11.2013 р. по 27.11.2013 р. на суму недопоставленого товару 41 174,00 грн. (55 706,00 грн. - 14 532,00 грн.), оскільки 28.11.2014 р. була поставка на суму 32 697,11 грн. (видаткова накладна № РН-0000279 від 28.11.2013 р.);

- з 28.11.2013 р. по 23.12.2013 р. на суму недопоставленого товару 8 476,89 грн. (41 174,00 грн. - 32 697,11 грн.)

Отже, суд приходить до висновку, що за невиконання грошового зобов'язання за договором поставки № 22-04-2013/20-М/13-04/209 від 22.04.2013 р. відповідачу має бути нарахована пеня за період з 23.06.2013 р. по 23.12.2013 р. в сумі 22 445,89 грн.

Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду.

Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися, як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 22-04-2013/20-М/13-04/209 від 22.04.2013 р., є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експотрейд" про стягнення заборгованості за договором поставки № 22-04-2013/20-М/13-04/209 від 22.04.2013 р. в сумі 33 169,14 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експотрейд" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 11, ідентифікаційний код 30304680) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 18, ідентифікаційний код 21560766) заборгованість за договором поставки № 22-04-2013/20-М/13-04/209 у сумі 8 476 (вісім тисяч чотириста сімдесят шість) грн. 89 коп. - основного боргу, пені у сумі 22 445 (двадцять дві тисячі чотириста сорок п'ять) грн. 89 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експотрейд" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 11, ідентифікаційний код 30304680) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 18, ідентифікаційний код 21560766) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 703 (одну тисячу сімсот три ) грн. 27 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 17 липня 2014 року.

Повний текст рішення підписаний 22 липня 2014 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна