Ухвала суду № 39861284, 21.07.2014, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/3017/14

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

21 липня 2014 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Польовий О.Л., розглянувши матеріали справи за позовом товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" до першого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції, треті особи публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", фізична особа - підприємець ОСОБА_1, ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ТДВ "Страхова компанія "Індіго" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до першого міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції, треті особи ПАТ "Приватбанк", фізична особа - підприємець ОСОБА_1, ОСОБА_2, в якому просить зобов'язати відповідача звільнити з-під арешту помилкового перераховані грошові кошти в розмірі 6 950 грн., а також зобов'язати його перерахувати звільнені з-під арешту грошові кошти на відповідний розрахунковий рахунок.

Згідно ч. 4 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Тобто, позивачами в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби можуть бути учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій.

Перелік учасників виконавчого провадження та осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій, визначений статтею 7 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.

З доданих до позовної заяви матеріалів вбачається, що позивач не є учасником (стороною) виконавчого провадження, у якому державним виконавцем накладено арешт на спірне майно (грошові кошти), а отже відсутні підстави для розгляду даної позовної заяви за правилами, встановленими ст.181 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 статті 3 КАС України справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Вбачається, що заявлений позов обґрунтовано тим, що майно, на яке накладено арешт державним виконавцем, за твердженням позивача, належить йому. Відтак, даний позов, мотивований неправомірними діями державного виконавця з підстав належності спірного майна позивачу, є спором про право на це майно.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 року № 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби", судам при розгляді справ з приводу оскарження дій державного виконавця стосовно арешту майна боржника потрібно враховувати, що в межах статті 181 КАС України розглядаються вимоги щодо арешту (опису) майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно з абз. 2 п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.08.1976 року № 6 "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним. Відповідачами в справі суд притягує боржника, особу, в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках - особу, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

Крім того, відповідно до абз. 3 п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил підвідомчості (ст.24 ЦПК, ст.12 ГПК) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.

Таким чином, заявлені позовні вимоги не підвідомчі адміністративним судам і не можуть розглядатися за правилами адміністративного судочинства. З огляду на суб'єктний склад сторін спірних правовідносин ці вимоги підлягають розгляду в порядку господарського судочинства. Частиною 3 статті 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

Враховуючи вищевикладене, заявлені позивачем вимоги не підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, а повинні розглядатись в порядку господарського судочинства Господарським судом Хмельницької області.

Відповідно до ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст. 109 КАС України, -

У Х В А Л И В :

відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" до першого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції, треті особи публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", фізична особа - підприємець ОСОБА_1, ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами повернути позивачу.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Суддя/підпис/О.Л. Польовий"Згідно з оригіналом" Суддя О.Л. Польовий