Ухвала суду № 39861244, 23.07.2014, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Чернівці « 22» липня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області у складі:

судді-доповідача Марчака В.Я.

суддів Струбіцької О.М., Колотила О.О.

при секретарі

судового засідання Сташевському М.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12013270140000489 щодо обвинуваченого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 за вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 191. ч 2, 366 ч. 1 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора Сілічевої А.В.

обвинуваченого ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

в с т а н о в и л а :

Вироком Сокирянського районного суду Чернівецької області від 28.05.2014 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України, на підставі ст. 70 ч.1 КК України остаточно призначено покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців. На підставі п. «е» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільнений від відбування як основного, так і додаткового покарання.

Цивільний позов ТОВ «Сварог Буковина» задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Сварог Буковина» 37347 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Справа № 11кп/794/279/14 Головуючий у І інстанції: Унгурян С.В.

Категорія: ст.191 ч. 2 КК України Доповідач: Марчак В.Я.

Вирішено питання щодо речових доказів та відшкодування процесуальних витрат по справі.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_3 працюючи згідно наказу №17-К від 16.03.2009 року на посаді інспектора служби внутрішньої безпеки ТОВ «Буковинський сад» корпорації «Сварог Вест Груп» та згідно наказу №01-К від 04.01.2011 року за сумісництвом на посаді заступника начальника охорони ТОВ «Сварог Буковина» корпорації «Сварог Вест Груп», будучи службовою особою, на яку покладено виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, шляхом складання та видачі завідомо неправдивих офіційних документів, в період часу з 27.07.2010 року по 01.07.2013 року незаконно заволодів грошовими коштами ТОВ «Сварог Буковина» на загальну суму 32344 грн. 40 коп. при наступних обставинах:

В жовтні 2009 року ОСОБА_3 з метою незаконного заволодіння грошовими коштами ТОВ «Сварог Буковина», зловживаючи своїм службовим становищем, отримав банківську картку АТ «Брокбізнесбанк» на заробітну плату, що була виготовлена на ім'я ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, який на той час займав посаду охоронця ТОВ «Буковинський сад». В подальшому, ОСОБА_3, будучи безпосереднім керівником ОСОБА_7, повинен був передати останньому його зарплатну картку, однак 31.10.2009 року ОСОБА_8 був звільнений з даної роботи, а вказана картка на заробітну плату, видана на ім'я ОСОБА_7, особистий рахунок якого не був закритий, залишилася у володінні ОСОБА_3

27.07.2010 року ОСОБА_3, маючи у своєму володінні зарплатну картку ОСОБА_7, оформив, особисто підписав та подав у відділ кадрів від імені ОСОБА_7 заяву про прийняття його на роботу в ТОВ «Сварог Буковина» без його відома, тобто умисно склав завідомо неправдивий документ, на підставі якого, ОСОБА_7 в подальшому було прийнято на посаду робітника на низькокваліфікованих роботах у сільському господарстві, однак останній, перебуваючи на вказаній посаді, фактично будь-яку роботу в ТОВ «Сварог Буковина» не виконував.

В подальшому, в період часу з серпня 2010 року по липень 2013 року, ОСОБА_3 особисто склав та підписав, а також просив невстановлену слідством особу підписати відомості та табеля по оплаті праці ТОВ «Сварог Буковина» за липень 2010 року - червень 2013 року, де вказав кількість відпрацьованих годин ОСОБА_7, тобто умисно вніс до вказаних офіційних документів відомості, що не відповідали дійсності, оскільки ОСОБА_7 фактично не працював у ТОВ «Сварог Буковина», після чого подав вказані відомості та табеля для підпису до відділу кадрів ТОВ «Сварог Буковина», де в свою чергу, працівником відділу кадрів, який не усвідомлював злочинних дій ОСОБА_3, вказані підроблені документи були підписані. Після цього, ОСОБА_3 особисто надав підроблені ним відомості та табеля в бухгалтерію ТОВ «Сварог Буковина» та на їх підставі бухгалтером, який також не усвідомлював злочинних дій ОСОБА_3, була нарахована заробітна плата на особистий банківський рахунок ОСОБА_7.

При цьому, в період часу з 14.10.2010 року по 18.06.2013 року, ОСОБА_3, реалізовуючи свій злочинний умисел та маючи у володінні картку на заробітну плату ОСОБА_7, перебуваючи в м.Сокиряни по вул.28 Червня,6А, впродовж вказаного часу, через банкомат АТ «Брокбізнесбанк», незаконно заволодів заробітною платою, яка була нарахована ТОВ «Сварог Буковина» на ім'я ОСОБА_7 за липень 2010 року - червень 2013 року, на загальну суму 32344 грн. 40 коп., чим завдав ТОВ «Сварог Буковина» на вказану суму матеріальної шкоди.

На вказаний вирок суду захисник ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, не оскаржуючи вирок в чистині кваліфікації дій обвинуваченого, доведеності його вини, призначеного покарання та подальшого звільнення від його відбування на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році» вказує на невизнання обвинуваченим задоволеного цивільного позову в повному об'ємі та стягнення з нього на користь ТОВ «Сварог Буковина» 37347 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди. Свої доводи обґрунтовує тим, що районний суд не досліджував обставини, викладені у позові, та не перевіряв правильність нарахування суми збитків.

Заслухавши доповідь судді, захисника, котрий підтримав доводи своєї апеляції та просив її задовольнити, представника потерпілого і прокурора, котрі заперечили проти задоволення апеляції та просили залишити вирок районного суду без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

П. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 10 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» роз'яснює, що у справах про злочини проти власності суди зобов'язані як установлювати вину підсудних і призначати їм необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів покарання, так і вживати передбачені законом заходи для реалізації прав потерпілих на відшкодування заподіяної шкоди. А п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 2 липня 2004 року «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів» орієнтує суди на те, що головним завданням кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів осіб, які беруть у ньому участь, тому суди повинні гостро реагувати на виявлені під час судового розгляду факти незабезпечення або несвоєчасного забезпечення відповідними органами реального відшкодування шкоди, заподіяної потерпілому злочином, і самі використовувати надані їм законом повноваження з метою такого відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 13 лютого 2014 року ТОВ «Сварог Буковина» подав до Сокирянського районного суду Чернівецької області позовну заяву про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, де відповідачем зазначено ОСОБА_3 (а.с. 25).

Ухвалюючи обвинувальний вирок стосовно ОСОБА_3 суд першої інстанції задовольнив поданий у кримінальному провадженні цивільний позов, як того і вимагає ч. 1 ст. 129 КПК України.

Під час перегляду судового рішення в суді апеляційної інстанції представник позивача ОСОБА_9 надав колегії суддів бухгалтерські облікові документи щодо розрахунку завданої матеріальної шкоди, які підтверджують задоволену районним судом суму позовних вимог. За таких умов посилання апелянта на відсутність доказів та розрахунку розміру відшкодування є безпідставними.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно вирішив цивільний позов, тому вирок суду скасуванню чи зміні в цій частині не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Сокирянського районного суду Чернівецької області від 28.05.2014 року - залишити без задоволення, а вирок Сокирянського районного суду Чернівецької області від 28.05.2014 року - без змін.

Головуючий В.Я. Марчак

Судді О.О. Колотило

О.М. Струбіцька

Копія вірна: суддя