Постанова № 39860109, 08.07.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2014 року (о 14 год. 25 хв.) Справа № 808/3161/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря судового засідання Батечко М.Д.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області

до Публічного акціонерного товариства «Завод «Львівсільмаш»

про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Франківському районі м. Львова, позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Публічного акціонерного товариства «Завод «Львівсільмаш» (далі - ПАТ «Завод «Львівсільмаш», відповідач), в якому просить стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 46 446,23 грн., що знаходяться на рахунках в установах банків та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу.

В обґрунтування позовних вимог посилається на Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України), Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 (далі - Закон № 2181-ІІІ) та зазначає, що податковий борг по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 46 446,23 грн. виник внаслідок несплати відповідачем самостійно задекларованого платежу згідно податкової декларації з плати за землю за 2013 рік № 9008434854 від 20.02.2013, в якій визначено суму земельного податку, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за грудень 2013 року в розмірі 46 446,23 грн. Вказує, що позивачем вживались заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме перша податкова вимога від 05.09.2006 форми «Ю1» №1/24 та друга податкова вимога від 09.10.2006 форми «Ю2» №2/26 отримані уповноваженим представником відповідача. На час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем у розмірі 46 446,23 грн. не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню в судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вказану суму заборгованості.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 08.07.2014 надав до суду клопотання (вх. № 26444) про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином. Заперечення на адресу суду не надходили.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі сторін, за наявними у справі матеріалами.

У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Публічне акціонерне товариство «Завод «Львівсільмаш» (код ЄДРПОУ 05786134) є юридичною особою, яка зареєстрована 28.02.1996 року, місцезнаходження: Запорізька область, місто Запоріжжя, Орджонікідзевський район, вулиця Суворова, будинок № 4, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем подано до ДПІ у Франківському районі м. Львова податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік від 20.02.2013, відповідно до якої відповідачем самостійно визначені податкові зобов'язання з земельного податку на загальну суму 557 354,21 грн., щомісячний платіж з січня по листопад 2013 року становить 46 446,18 грн., за грудень 2013 року платіж становить 46 446,23 грн.

Позивачем вживались заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме перша податкова вимога від 05.09.2006 форми «Ю1» №1/24 на суму 52 696,85 грн. та друга податкова вимога від 09.10.2006 форми «Ю2» №2/26 на суму 612 567,35 грн. отримані уповноваженим представником відповідача, про що свідчать відповідні записи на корінцях податкових вимог.

У зв'язку з несплатою відповідачем податкової заборгованості у розмірі 46 446,23 грн. у добровільному порядку ДПІ у Франківському районі м. Львова звернулась до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України).

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПК України).

Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п.285.1 ст. 285 ПК України).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій (п. 286.2 ст. 286 ПК України).

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 ПК України).

Судом встановлено, що відповідачем самостійно визначені податкові зобов'язання з земельного податку за 2013 рік, проте узгоджене зобов'язання за грудень 2013 року не було сплачено в установлені законодавством строки.

Відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з пп. 6.2.3. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки.

Із матеріалів справи вбачається, що перша податкова вимога від 05.09.2006 форми «Ю1» №1/24 на суму 52 696,85 грн. та друга податкова вимога від 09.10.2006 форми «Ю2» №2/26 на суму 612 567,35 грн. отримані уповноваженим представником відповідача, про що свідчать відповідні записи на корінцях податкових вимог.

В силу норм пунктів 59.3, 59.5 ст. 59, ст. 60 ПК України податкові вимоги на момент розгляду справи по суті є невідкликаними (чинними).

За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

За змістом п. 95.1-95.3 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

На момент розгляду справи в суді, сума податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 46 446,23 грн. відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена, доказів протилежного відповідач суду не надав. Проти позову відповідач не заперечив, доводи позивача не спростував.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Завод «Львівсільмаш» (69035, Запорізька область, місто Запоріжжя, Орджонікідзевський район, вулиця Суворова, будинок №4; ідентифікаційний код 05786134) грошові кошти в розмірі 46 446,23 грн. (сорок шість тисяч чотириста сорок шість гривень 23 копійки), що знаходяться на рахунках в установах банків та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу на користь Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак