Рішення № 39859918, 15.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9383/14 15.07.14

За позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Воєнна Іншуранс Груп»

До Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»

Про стягнення 14 802,87 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Дубовий О.С. представник за довіреністю № 358-2013 від 01.10.13.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Воєнна Іншуранс Груп» (далі - позивач) до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (далі - відповідач) про стягнення 14 802,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що третьою особою, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування, внаслідок чого позивачем в порядку статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України та на підставі Договору купівлі-продажу боргових зобов'язань отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.14. порушено провадження у справі № 910/9383/14 та призначено її до розгляду на 10.06.14.

В зв'язку з неявкою в судове засідання 10.06.14. представників сторін та з огляду на невиконання ними вимог ухвали суду від 19.05.14., розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України було відкладено на 15.07.14., про що судом було прийнято відповідну ухвалу.

В судовому засіданні 15.07.14. представником позивача підтримано свої позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 15.07.14. не з'явився, проте 14.07.14. через відділ діловодства суду подав заява, в якій просить суд розгляд справи проводити без участі повноважного представника відповідача та зазначає, що визнає позовні вимоги на суму 14 802,82 грн.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 910/9383/14.

В судовому засіданні 15.07.14. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.03.13. між позивачем (Страховиком) та ОСОБА_3 (Страхувальником) було укладено Договір № К0026781 комплексного договору добровільного страхування транспортного засобу (КАСКО) та водія і пасажирів від нещасних випадків (НВ), відповідно до якого позивач прийняв під страховий автомобіль марки KIA, д.р.н. НОМЕР_1

26.05.13. внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась по площі Ленінградській в місті Києві, автомобіль марки KIA, д.р.н. НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою № 9206366 відділу ДАІ з обслуговування Дніпровського району міста Києва.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм автомобіля марки ЗАЗ110207, д.р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_4 вимог Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 20.06.13. в адміністративній справі № 755/13049/13-п.

Відповідно до Звіту № 1459 від 27.04.14. про оцінку вартості матеріального збитку, вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля KIA, д.р.н. НОМЕР_1 склала 16 277,52 грн.

З наявного в матеріалах справи рахунку-фактури № С-00004450 від 14.06.13. вартість ремонту автомобіля KIA, д.р.н. НОМЕР_1 склала 15 850,42 грн.

На підставі страхового акту № 132753231-1 від 27.06.13. позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив суму страхового відшкодування у розмірі 14 802,87 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № ЗР024847 від 01.07.13.

Вказане платіжне доручення є реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику (вказану правову позицію викладено в постанові Вищого господарського суду України від 23.08.11. у справі № 42/92).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 14 802,87 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/1150277 вбачається, що транспортний засіб - автомобіль марки ЗАЗ110207, д.р.н. НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, застрахований у відповідача.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина ОСОБА_4, яка керувала автомобілем марки ЗАЗ110207, д.р.н. НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно пункту 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої полісом № АС/1150277 становить 0,00 грн. Строк дії з 19.03.13. до 18.03.14. При цьому, ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майно за вказаним полісом становить 50 000,00 грн.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.12. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом враховано, що відповідач визнав позовні вимоги на суму 14 802,82 грн.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 14 802,87 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здовбунівська, 7-Б; ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Воєнна Іншуранс Груп» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44; ідентифікаційний код 24175269) 14 802 (чотирнадцять тисяч вісімсот дві) грн. 87 коп. - страхового відшкодування в порядку регресу та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.07.14.

Суддя Т.М. Ващенко