Постанова № 39858576, 16.07.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2014 року Справа № П/811/1552/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення коштів за податковим боргом.

До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернулася Долинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - позивач) з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в загальному розмірі 391 850,56 грн.

В судове засідання представник позивача не прибув, до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі у порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Відповідачем до суду подано письмові заперечення на позовну заяву, за яким позов не визнається ним у повному обсязі (а.с. 30-35).

Відповідач в судове засідання не прибув, хоча про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с.166).

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Крім того, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина шоста статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відтак, суд вважає за можливе розглянути дану справу у письмовому провадженні за наявними у справі доказами.

Розглянувши вказану адміністративну справу у порядку письмового провадження, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини першої статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

ОСОБА_1 з 23 жовтня 2006 року зареєстрований Солом'янською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області як фізична особа-підприємець (а.с.15) та з того часу перебуває на обліку в податковому органі як платник податків (а.с.7).

Податковим кодексом України визначено вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Зокрема, статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункти 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1).

За змістом пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України на платника податку на додану вартість покладено обов'язок щодо самостійного його нарахування та подання відповідної декларації органу державної податкової служби у встановлений законом строк.

У пункті 49.2 статті 49 Податкового кодексу України також міститься застереження, за яким платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Водночас, підпунктами 54.3.1-54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Так, позивач стверджує, що за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 391850,56 грн.

Посадовими особами Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області була проведена документальна позапланова перевірка дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства відповідачем за період з 01 липня 2010 року по 30 червня 2013 року. За наслідками перевірки, виявлено порушення позивачем: п.293.4 ст.293, пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України, в частині заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності у сумі 118356,21 грн.; п.180.1 п.180.2 ст.180, п.181.1 ст.181, п.183.2 ст.183, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 115440 грн, та порушення п.49.1 ст.49, п.203.1 ст.203 ПК України, а саме неподання декларацій з податку на додану вартість за податкові періоди з грудня 2012 року по червень 2013 року

Результати перевірки оформлені Актом № 178/17-03/НОМЕР_1 від 11 жовтня 2013 року (а.с.8-15). Як наслідок, відповідачеві було направлено податкові повідомлення-рішення від 06 листопада 2013 року: №0006911703 на суму 148115,26 грн., №0006921703 на суму 55481,25 грн., №0006901703 на суму 145660 грн. (а.с.17-18)

Крім того, 31 липня 2013 року за результатами перевірки дотримання вимог статті 127 Податкового кодексу України в частині правильності перерахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, контролюючим органом було виявлено порушення відповідачем п п.164.1.2 п.164.1 статті 164, пп.164.2.5 п.164.2 ст.164 пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 абз. а та б, п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України, а саме - занижено податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платників податку у вигляді заробітної плати на суму 34020,00 грн., що відображено в Акті перевірки №39/17-03/НОМЕР_1 від 31 липня 2013 року. Як наслідок, відповідачеві було направлено податкове повідомлення-рішення від 20 серпня 2013 року №0004081720, згідно якого ФОП ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання на суму 43035 грн. (а.с.18).

Судом встановлено, що вказані податкові повідомлення-рішення не оскаржувалися позивачем ні в адміністративному порядку, визначеному статтею 56 Податкового кодексу України, ні в судовому порядку. Податковий борг ним у повному обсязі не сплачено.

Оскільки за приписами підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, суд дійшов висновку, що податкове зобов'язання відповідача за податком на додану вартість є узгодженим.

Як вбачається зі зворотного боку облікової картки платника податків (а.с.21-24), за відповідачем також рахується, податковий борг зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у сумі - 55050,33 грн.; по податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування - 148115,26 грн.

Таким чином, податковий борг відповідача - тобто сума грошового зобов'язання, самостійно узгодженого платником податків, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк - становить наразі 391 850,56 грн. (податок на додану вартість - 145660,00 грн; податок зі сплати єдиного податку з фізичних осіб - 55050,33 грн; податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування - 148115,26 грн; податок на доходи фізичних осіб що сплачується податковими агентами із доходів платників податку у вигляді з/п - 43035,00 грн.)

Згідно з пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, за змістом пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового бору збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Отже, надіслання повторної податкової вимоги у разі зміни суми податкового боргу платника податків законом не передбачено.

Поряд з цим, статтею 60 Податкового кодексу України визначені умови відкликання податкової вимоги. Так, згідно вказаної норми, податкова вимога вважається відкликаною, якщо:

60.1.1. сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;

60.1.2. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу;

60.1.3. контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;

60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;

60.1.5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Згідно із пунктом 60.2 статті 60 Податкового кодексу України, у випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.

Так, судом встановлено, що 27 березня 2014 року Дніпропетровською ОДПІ у відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового Кодексу України було направлено відповідачеві податкову вимогу форми "Ф" №855-04 (а.с.20). Вказана вимога не є відкликаною або скасованою.

За таких умов суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що адміністративний позов подано відповідачем передчасно, оскільки податкова вимога саме му 391850,56 грн йому не надсилалася.

Відповідно підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами, є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотримання якого покладається на органи державної податкової служби.

Пунктом 41.5 статті 41 Кодексу визначено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Згідно пункту 87.11. статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

При цьому визначене статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України право податкового органу звернутися до суду з поданням про стягнення податкового боргу не виключає можливості податкового органу звернутися до суду у загальному порядку з відповідним адміністративним позовом.

Відповідач не надав суду будь-яких доказів на спростування вимог позивача, тому, враховуючи вимоги частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд доходить висновку про наявність необхідної сукупності обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності заявленого позову.

Керуючись статтями 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) податковий борг у розмірі 391 850,56 грн (триста дев'яносто одна тисяча вісімсот п'ятдесят гривень, п'ятдесят шість копійок) на користь Державного бюджету України в особі Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (розподільчий рахунок № 34127999700160, одержувач:УДКСУ у Долинському районі, код 37983323, установа банку ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.В. Кравчук