Ухвала суду № 39858188, 17.06.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

---------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/6469/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гараж XXI» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0002192230 від 09.09.2013 року, -

В С Т А Н О В И В:

11.09.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Гараж XXI» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0002192230 від 09.09.2013 року Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 414 482 грн. за основним платежем та застосовано штрафні санкції в сумі 103 621 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17.10.2013 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення 0002192230 від 09.09.2013 року Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 18.10.2013 року відповідачем подано апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що за березень 2013 року підприємством ТОВ «Гараж XXI» включено до реєстру отриманих податкових накладних накладні від ТОВ «Таймтрейдінг» на суму 414 482 грн., які виписані з порушенням п. 2 ст. 198 ПКУ, оскільки жодної з подій, що передбачені цією статтею, не відбулось.

Також апелянт зазначає, що за квітень 2013 року підприємством ТОВ "Гараж XXI" включено до реєстру отриманих податкових накладних накладні від ТОВ «Таймтрейдінг» на суму 414 482 грн. за період березень 2013 року з «-», таким чином підприємством ТОВ "Гараж XXI" занижено податковий кредит з ПДВ за період квітень 2013 року на суму 414 482 грн.

На підставі вищевикладеного, ТОВ "Гараж XXI"в порушення п. 198.1, п. 198.2 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, завищено податковий кредит з ПДВ на суму 414 482 грн.

На підставі викладеного ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 17.10.2013 року та постановлення нової, якою в задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 16.07.2013 року по 22.07.2013 року, ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Гараж ХХІ» щодо підтвердження взаємовідносин з контрагентами їх реальності та відображення в обліку за період з 01.03.2013 року по 30.04.2013 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 29.07.2013 року № 740/15-53-22-3/38352836, на підставі якого державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0002192230 від 09.09.2013 року, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 414 482 грн. за основним платежем та застосовано штрафні санкції в сумі 103 621 грн.

В акті перевірки податковий орган зазначив, що в ході проведеної перевірки було встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Гараж ХХІ» вимог Податкового кодексу України, що призвело до завищення підприємством податкового кредиту у березні 2013 року та занижені його у квітні 2013 року.

Зважаючи на зазначене, податковий орган дійшов висновку про те, що ТОВ «Гараж ХХІ» було занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість у березні 2013 року та занижено показник від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у квітні 2013 року на суму 414482 грн.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено актом перевірки, висновки податкового органу обґрунтовані тим, що під час надання до ДПІ податкової декларації з ПДВ: за березень 2013 року (з додатками) підприємством ТОВ «Гараж ХХІ» включено до реєстру отриманих податкових накладних накладні від ТОВ «Таймтрейдінг» на суму 414 482 грн., які, на думку податкового органу, виписані з порушенням, а саме відповідно п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, дата списання коштів на оплату товарів/послуг, або дата отримання товарів/послуг, що підтверджується податковою накладною, на думку податкового органу, жодної з подій не відбулось; за квітень 2013 року (з додатками) підприємством ТОВ «Гараж ХХІ» включено до реєстру отриманих податкових накладних накладні від ТОВ «Таймтрейдінг» на суму 414 482 грн. за період березень 2013 року зі знаком «-», таким чином підприємством ТОВ «Гараж ХХІ» занижено податковий кредит з ПДВ за період квітень 2013 року на суму 414 482 грн.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог ТОВ «Гараж ХХІ», зважаючи на наступне:

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.03.2013 року ТОВ «Гараж ХХІ» було укладено з ТОВ «Таймтрейдінг» договір поставки № 0403, предметом якого є поставка товарів народного споживання.

Згідно п.п. 1.1 договору найменування, асортимент, кількість і ціна товару погоджується сторонами та вказується у накладних.

Позивачем були надані видаткові та податкові накладні, згідно яких ТОВ «Гараж ХХІ» було отримано від ТОВ «Таймтрейдінг» швейні машини, шафи,кондиціонери настінні, чорнило для принтерів.

Зазначені податкові накладні на суму 414 482 грн. були включені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних.

На підставі вказаних податкових накладних ТОВ «Гараж ХХІ» у березні 2013 року було сформовано податковий кредит, що відображено у податковій декларації з ПДВ за березень 2013 року.

В свою чергу, податковий орган посилався на неправомірність формування позивачем податкового кредиту у березні 2013 року, зважаючи на те, що жодної з подій, передбаченої п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України не відбулось.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції стосовно необґрунтованості вказаного твердження відповідача.

Згідно положень п.п. 201.1, 201.4 ст. 201 Податкового Кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді;б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкові накладні, виписані ТОВ «Таймтрейдінг» на адресу ТОВ «Гараж ХХІ» відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України, мають всі необхідні реквізити, складені уповноваженою особою товариства.

Крім того, слід зазначити, що ТОВ «Таймтрейдінг» було у податковій звітності зобов'язання по ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Гараж ХХІ» (номер платника ПДВ згідно свідоцтва 383528315539), що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість та наданими розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів Додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року, реєстром виданих та отриманих податкових накладних (а.с. 121-127).

Як вже зазначалось вище, відповідно до п.п. «б» п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається дата відвантаження товарів, у разі якщо ця подія сталася раніше.

Згідно п. 2.4 укладеного між ТОВ «Гараж ХХІ» та ТОВ «Таймтрейдінг» договору поставки, товар вважається поставленим з моменту підписання накладних повноважними представниками сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, поставка товару, в даному випадку, підтверджується складеними належним чином видатковими накладними (а.с. 67-69, 72, 74, 77, 80).

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно первинної документації ТОВ «Гараж ХХІ» сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Таймтрейдінг» на підставі податкових накладних наданих товариством-контрагентом, які оформлені належним чином та видані продавцем за першою подією відповідно до п. б п. 187.1 ст. 187 Податкового Кодексу України, у зв'язку з чим, податковий кредит позивача був сформований за першою подією, визначеною п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України.

Зважаючи на зазначене, висновок податкового органу про порушення ТОВ «Гараж ХХІ» вимог Податкового Кодексу України при формуванні податкового кредиту березня 2013 року є необґрунтованим.

В свою чергу, в квітні 2013 року відбулось повернення придбаного позивачем у ТОВ «Таймтрейдінг» товару, підтвердженням чого служать надані накладні на повернення товару та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних отриманих позивачем від ТОВ «Таймтрейдінг».

Відповідно до п.п. 192.1.1 п. 192.1. ст. 192 Податкового Кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

При цьому, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що повернення товару позивачем відображено не лише в бухгалтерському обліку але й у податковій звітності.

Так, в податковій декларації за квітень 2013 року ТОВ «Гараж ХХІ» включено до реєстру отриманих податкових накладних накладні від ТОВ «Таймтерйдінг» на суму 414 482 грн. за період березень 2013 року зі знаком «-».

Згідно наданого розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1), (додаток 1 до декларації з ПДВ за квітень 2013 року), позивачем здійснено коригування податкового кредиту згідно зі ст. 192 ПК України, за обсягами придбання товарів у ТОВ «Таймтрейдінг», включених у рядок 10 декларації у значенні «- 414 482» (а.с. 111-112).

Зважаючи на зазначене, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відсутності підстав для притягнення ТОВ «Гараж ХХІ» до фінансової відповідальності, зважаючи на те, що товариством не було допущено порушень вимог податкового законодавства.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення від № 0002192230 від 09.09.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 414 482 грн. за основним платежем та застосовано штрафні санкції в сумі 103 621 грн. прийнято державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області необґрунтовано, є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Бойко А.В.

Судді: Танасогло Т.М.

Яковлєв О.В.