Постанова № 39858164, 17.07.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2014 року Справа № 4348/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Затолочного В.С.,

суддів Каралюса В.М., Матковської З.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги Управління пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області та Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ужгороді Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.02.2014 року в справі за позовом Управління пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ужгороді Закарпатської області про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області (далі - Позивач, УПФУ) звернулося в суд з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ужгороді Закарпатської області (далі - Відповідач) про відшкодування витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з травня 2007 року по жовтень 2013 року щодо громадянина ОСОБА_1 у сумі 40783,35 грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.02.2014 року позов задоволено частково, стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ужгороді Закарпатської області на користь Управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області суму боргу в розмірі 5414,52 гривень. В задоволенні інших вимог суд відмовив.

Дане судове рішення оскаржили в апеляційному порядку сторони, просять скасувати його і винести нове: позивач про повне задоволення позову, відповідач - про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що УПФУ поніс витрати на виплату та доставку державної адресної допомоги, які, як передбачено ст..26 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України повинен відшкодувати Позивачу.

Апеляційні вимоги Відповідача обґрунтовані тим, що особова справа ОСОБА_1 Відповідачу не передавалася, а тому ніяких правових підстав для відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві Пенсійному фонду України витрат по виплаті і доставці пенсії по інвалідності в даному випадку немає. Звертає також увагу на пропуск строку звернення Позивача до суду.

Клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому, колегія суддів, у відповідності до пп. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що в задоволенні апеляційної скарги УПФУ в Ужгородському р-ні слід відмовити, а апеляційну скаргу ВВД ВСС в м.Ужгороді слід задовольнити частково з наступних підстав.

Позивач за період з травня 2007 року по жовтень 2013 року проводив щомісяця звірку з Відповідачем по особах, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Розбіжності виникли по витратах на виплату і доставку пенсії призначеної по інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та щомісячної державної адресної допомоги, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 року. Вказані фактичні обставини підтверджуються копіями актів щомісячної звірки з травня 2007 року по жовтень 2013 року. Виплати щомісячної цільової грошової допомоги громадянину ОСОБА_1, який отримав каліцтво на території Співдружності Незалежних Держав, в акти звірки не були включені.

Як вбачається з розрахунку суми позовної заяви, витрати на виплату та доставку основного розміру пенсії громадянину ОСОБА_1, які не включені до актів щомісячних звірок, за період з травня 2007 року по жовтень 2013 року становлять відповідно 5414,00 грн.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсійне забезпечення громадян здійснюється органами Пенсійного фонду України. Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України (стаття 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

Разом з тим, статтями 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійних захворювань» передбачений обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодувати шкоду, яка заподіяна працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я або у випадку його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи йому або особам, що знаходилися на його утриманні, пенсію з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання та пенсію у зв'язку з утратою годувальника, що помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Збір та акумулювання страхових внесків здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відповідно до статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та статей 1, 2 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Частиною 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» визначено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

За змістом частини 2 статті 2 зазначеного Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 3 розділу XI «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Абзацом 3 пункту 3 розділу XI цього ж Закону встановлено, що вся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Як вбачається з абзацу 7 наведеного вище пункту, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України «Про охорону праці», які ліквідуються.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць даної угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною угодою, несе держава, яка надає забезпечення. За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.

Таким чином, суд приходить висновку, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Отже суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вимога про стягнення з відповідача витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві громадянину ОСОБА_1, який отримав каліцтво на території держав Співдружності Незалежних Держав в сумі 5414,00 грн. підлягає до задоволення.

Також на законних підставах суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення невідшкодованої суми заборгованості по виплаті пенсій по інвалідності, включених до актів щомісячних звірок у сумі 35368,83 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 запроваджена щомісячна державна адреса допомога, яка сплачується у разі, коли розмір пенсії не досягає певного відсотка прожиткового мінімуму, встановленого законом. Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків передбачений статтею 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Судом встановлено, що ВВД Фонду у м. Ужгороді за період з квітня 2008 року по грудень 2012 року не відшкодовано УПФУ в Ужгородському районі витрати по виплаті громадянину ОСОБА_1, включеному до щомісячних актів звірок, адресної допомоги в загальній сумі 35368,83 грн.

Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 передбачено, що виплата державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога, але даною постановою Кабінету Міністрів України не передбачено обов'язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків па виробництві та професійних захворювань України відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати по сплаті вказаних виплат.

Пунктом 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання передбачено перелік виплат, які відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України, серед якого відсутня щомісячна державна адресна допомога та витрати по її доставці.

Крім того, пункт 2 Порядку визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

Пунктом 4 Порядку передбачено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Отже, зазначеною нормою передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовує витрати, пов'язані з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях. Пунктом 6 Порядку передбачено, що головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Пунктом 7 Порядку встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на підставі вказаної довідки на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду України.

Таким чином, розбіжності при складанні актів звірок органами Пенсійного фонду України та відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення можуть бути вирішені лише центральними органами Пенсійним фондом України та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Невідшкодування районним відділенням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України сум по акту звірки не позбавляє права направити не повністю узгоджений акт звірки та відповідну довідку до центральних органів, а відповідні центральні органи визнати ці суми та провести їх відшкодування, а в разі незгоди вирішити спір у судовому порядку між собою.

Отже суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про стягнення з відповідача витрат на виплату та доставку пенсій, призначених по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадянина ОСОБА_1 та про необхідність відмовити в решті позовних вимог.

Однак, колегія суддів, вивчивши матеріали справи вважає, що судом першої інстанції при прийнятті постанови порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Частинами 1, 2 статті 99 КАС України (в редакції від 07.07.2010 року) встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС України або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог

Відповідно до ст.100 КАС України (в редакції від 07.07.2010 року) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Позивач дізнався про порушення своїх прав ще у липні 2007 року, тобто тоді, коли відділення Фонду не включило і в подальшому щомісячно не включало до актів звірки кошти на відшкодування пенсії ОСОБА_1 про що робилися відмітки в таблиці розбіжностей, які щомісячно підписував позивач але до суду з адміністративним позовом він звернувся лише 25.11.2013 року, чим самим пропустив шестимісячний строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, а подавши адміністративний позов не ставив питання перед судом про поновлення пропущеного строку.

Колегія суддів не вбачає підстав для поновлення вказаного строку звернення до адміністративного суду, а тому позовні вимоги за період до 25.05.2013 року слід залишити без розгляду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково, прийняв рішення стягнути з відповідача заборгованість в сумі 5414,52 грн. Це сума основного розміру пенсії та витрати на доставку пенсії ОСОБА_1 починаючи з липня 2007 року по жовтень 2013 року включно.

Згідно довідки Пенсійного фонду про складові виплаченої суми пенсії ОСОБА_1, яка підлягає відшкодуванню відповідачем, позивач протягом травня-жовтня 2013 року виплатив потерпілому ОСОБА_1 383,46 грн. основного розміру пенсії та щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

З огляду на викладене, оскаржувана постанова підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Ужгородському районі Закарпатської області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Ужгороді Закарпатської області задовольнити частково.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.02.2014 року у справі № 807/4321/13-а скасувати.

Позов Управління Пенсійного фонду України у Ужгородському районі Закарпатської області про стягнення коштів за період до 25.05.2013 року залишити без розгляду.

Прийняти нову постанову, якою позов Управління Пенсійного фонду України у Ужгородському районі Закарпатської області задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ужгород (вул. Перемоги, буд. 92б,м. Ужгород,Закарпатська область,88018,код - 25450492) на користь Управління Пенсійного фонду України у Ужгородському районі Закарпатської області заборгованість у розмірі 383,46 грн. (триста вісімдесят три гривні сорок шість копійок).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі. На постанову може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.С. Затолочний

Судді В.М. Каралюс

З.М. Матковська