Постанова № 39857198, 15.07.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2014 року м. Львів № 813/4144/14

12 год. 00 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Рехліцької Ю.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Чорній А.О., Шаран Р.П.;

відповідача: представник Несторак Х.І.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» (далі - ТОВ «ТМ «Барвінок») звернулось до адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі - СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ Міндоходів), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000293900/5285 від 09.04.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято на підставі акта камеральної електронної перевірки №1/28-06-39/35621418 від 19.03.2014 року, у якому податковий орган зазначив про те, що ТОВ «ТМ «Барвінок» в порушення пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, зайво включено до податкового кредиту у січні 2014 року ПДВ в сумі 16999,91 грн. по податкові накладній від 22.01.2014 року №28, отриманої від ТОВ «Родина Тарашевських», яка не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних, що призвело до заниження суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 16999,91 грн. При цьому, податковий орган вказав, що заява про відмову постачальника надати податкову накладну зі скаргою, заповнена з помилками і не дає права покупцю на включення сум податку до складу податкового кредиту, а саме в графі 7 заяви платник зазначив обсяг поставки (без податку на додану вартість) - 84710,54 грн., сума податку на додану вартість - 16942,11 грн., хоча згідно з податковою накладною від 22.01.2014 року №28, обсяг постачання без урахування податку на додану вартість, що підлягають оподаткуванню за ставками становить 84999,54 грн., податок на додану вартість - 16999,91 грн.

Позивач з такими висновками не погоджується, оскільки правомірно включив до суми податкового кредиту за січень 2014 року податкову накладну №28 від 22.01.2014 року. Також вказує, що при включенні до податкового кредиту за звітний період (січень 2014 року) виконав усі передбачені законодавством дії, які дають право правомірно зменшити розмір податкового кредиту з ПДВ при порушенні продавцем послуг порядку реєстрації накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: позивач при поданні Декларації з ПДВ за звітний період (січень 2014 року) подав заяву про відмову постачальника надати податкову накладну, де зазначив, що постачальник ТОВ «Родина Тарашевських» не зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №28 від 22.01.2014 року. Долучені до матеріалів справи документи, на думку позивача, повністю спростовують висновки відповідача про порушення податкового законодавства щодо формування податкового кредиту, а тому прийняте на основі таких висновків податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Також позивач зазначив, що зауваження відповідач мав лише щодо заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних). Зауважень щодо податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2014 чи щодо інших додатків вказаної декларації у податкового органу не було.

Представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили позов задовольнити.

Відповідач позов заперечив повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву, зміст яких зводиться до такого. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків акта №1/28-06-39/35621418 від 19.03.2014 року, складеного за наслідками камеральної електронної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «ТМ «Барвінок» (ЄДРПОУ 35621418) за січень 2014 року. В даному акті зазначено, що ТОВ «ТМ «Барвінок» відображено у сумі податкового кредиту за звітний податковий період січень 2014 року, суми податку на додану вартість згідно податкової накладної, яка виписана продавцем - ТОВ «Родина Тарашевських» і не зареєстрована даним продавцем у Єдиному реєстрі податкових накладних, що призвело до заниження суми податкових зобов'язань по податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в сумі 16999,91 грн.

Крім цього, відповідач зазначив, що згідно з податковою накладною від 22.01.2014 року №28, обсяг постачання без урахування податку на додану вартість, що підлягають оподаткуванню за ставками становить 84999,54 грн., податок на додану вартість - 16999,91 грн., а у заяві платник зазначив обсяг поставки (без податку на додану вартість) - 84710,54 грн., сума податку на додану вартість - 16942,11 грн. Відтак, заява про відмову постачальника надати податкову накладну заповнена з помилками, а тому у позивача немає підстав на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

На цій підставі податковий орган дійшов висновку про порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Саме з цих мотивів податковий орган прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 25413,17 грн., і на думку представника відповідача підстав для його скасування немає, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

ТОВ «ТМ «Барвінок» зареєстроване, як юридична особа, 19.12.2007 року Виконавчим комітетом Львівської міської ради. Видами діяльності названого підприємства, згідно з відомостями, які містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, відповідно до довідки АА №721619, є: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; обслуговування напоями; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; рекламні агентства.

Судом встановлено, що СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ Міндоходів проведено камеральну електронну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «ТМ «Барвінок» (ЄДРПОУ 35621418) за січень 2014 року, за наслідками якої складено акт №1/28-06-39/35621418 від 19.03.2014 року (далі - акт перевірки від 19.03.2014 року).

Під час перевірки податковий орган встановив, що формування податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2014 року здійснювалось на підставі податкової накладної, виписаної ТОВ «Родина Тарашевських», яка не була зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Єдиний реєстр) продавцем товарів/послуг у січні 2014 року. Крім цього, згідно з податковою накладною від 22.01.2014 року №28, обсяг постачання без урахування податку на додану вартість, що підлягають оподаткуванню за ставками становить 84999,54 грн., податок на додану вартість - 16999,91 грн., а у заяві платник зазначив обсяг поставки (без податку на додану вартість) - 84710,54 грн., сума податку на додану вартість - 16942,11 грн. Відтак, заява про відмову постачальника надати податкову накладну заповнена з помилками, а тому у позивача немає підстав на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

У висновках акта перевірки від 19.03.2014 року відповідач зазначив про порушення ТОВ «ТМ «Барвінок» пункту 201.10 статті 201 ПК України, внаслідок чого позивачем занижено суми податкових зобов'язань на суму 16999,91 грн., заявлених у податковій декларації по ПДВ за січень 2014 р. .

На основі таких висновків було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000293900/5285 від 09.04.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 16942,11 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 8471,06 грн., всього на суму 25413,17 грн.

Не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Одночасно Конституцією встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Податковий кодекс України містить наступні нормативні положення щодо порядку формування податкового кредиту та сплати зобов'язань з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

ТОВ «Родина Тарашевських» (Орендодавець) та ТОВ «ТМ «Барвінок» (Орендар) уклали договір оренди нежитлових приміщень від 18.10.2010 року №Б-43(М65)/1, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове, платне користування нежитлові приміщення на цокольному поверсі площею 711,6 кв.м. та нежитлові приміщення на першому поверсі площею 1162,7 кв.м., в будинку, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, пр. Злуки, 45.

ТОВ «Родина Тарашевських», у зв'язку із наданням послуг, видало позивачу податкову накладну №28 від 22 січня 2014 року, що відображено у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за січень 2014 року.

Суми податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Родина Тарашевських» відображено у податковій звітності ТОВ «ТМ «Барвінок», про що свідчить копія додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ за січень 2014 року.

Крім цього, на підтвердження виконання договірних зобов'язань, позивач долучив акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №36 від 31.01.2014 року.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Такі вимоги кореспондуються із пунктом 21 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 № 678.

Суд зазначає, що право покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту ПК України надає не тільки за умови наявності належним чином оформленої податкової накладної, а й при наявності її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є обов'язком продавця.

Податковий кодекс України чітко визначає, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, так само як і порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Одночасно, ПК України надає право покупцю, у випадку відсутності реєстрації податкової накладної продавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних, звернутися зі скаргою на такого постачальника, що є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Оскільки ТОВ «Родина Тарашевських» не зареєструвало податкову накладну №28 від 22.01.2014 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач, разом з податковою декларацією за січень 2014 року, подав до СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ Міндоходів заяву від 19.02.2014 року про відмову постачальника надати податкову накладну.

Щодо твердження відповідача, що заяву про відмову постачальника надати податкову накладну заповнено позивачем з помилками, суд зазначає наступне.

Відповідач в акті перевірки від 19.03.2014 року вказав, що заяву про відмову постачальника надати податкову накладну заповнено з помилками, мотивуючи тим, що згідно з податковою накладною, отриманою від ТОВ «Родина Тарашевських» обсяг постачання (база оподаткування) без урахування податку на додану вартість, що підлягають оподаткуванню за ставками становить 84999,54 грн., податок на додану вартість - 16999,91 грн., тоді як у заяві Товариство зазначило обсяги поставки (без ПДВ) - 84710,54 грн., сума податку на додану вартість - 16942,11 грн.

Таким чином, контролюючий орган вважає, що графа 7 заяви «Придбання товарів/послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою» заповнена з помилками, що не дає право позивачу на включення сум податку до складу податкового кредиту.

Проте, аналіз даної графи дає змогу зробити висновки, що ця графа стосується придбання товарів/послуг з метою використання у межах господарської діяльності для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою.

Відповідно до п. 194.1 ст. 194 ПК України операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті «а» пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.

Представники позивача в судовому засіданні вказали, що частина товарів, які реалізуються Товариством є товарами, що звільнені від оподаткування, зокрема: продукти дитячого харчування та товари дитячого асортименту для немовлят (п. 197.1.1 ст. 197 ПК України), учнівські зошити (п. 197.1.25 ст. 197 ПК України).

Згідно з п. 199.1 ст. 199 ПК України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях.

Відтак, необхідність розподілу податку на додану вартість за придбані товари, послуги, необоротні активи, що частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, виникає в разі, якщо вони призначені для одночасного використання в оподатковуваній та неоподатковуваній діяльності. Для цього необхідно орієнтуватися на їх призначення, тобто чи мають товари, послуги, необоротні активи, що придбавалися, «подвійне» призначення - чи призначаються для одночасного використання в оподатковуваній та неоподатковуваній діяльності. Зокрема, до таких товарів, послуг та необоротних активів, що мають «подвійне» призначення, належать комунальні послуги, послуги охорони приміщення, його оренди.

Послугами, що надавались відповідно до податкової накладної № 28 від 22.01.2014 року були послуги з оренди приміщення.

Як вбачається із Наказу №1/Б від 02.01.2012 року, позивач затвердив Перелік товарів, послуг та необоротних активів, за призначенням їх використання в межах оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. Одним з пунктів цього Переліку є оренда торгівельних підрозділів. Оренда торгівельних приміщень використовується як для продажу товарів, що звільнені від оподаткування, так і для продажу товарів, що оподатковуються за основною ставкою, а тому належить до послуг, що частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні.

Крім цього, згідно Розрахунку (перерахунку) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (додаток №7 до податкової декларації з податку на додану вартість), частина оподатковуваних операцій та частина операцій, що звільнена від оподаткування визначається у відсотках.

Як вбачається із додатку №7 до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року, частка використання товарів/послуг, необортних активів в оподатковуваних операціях становить 99,66%, а частка операцій, звільнених від оподаткування - 0,34%.

Як зазначалось вище, згідно норм п. 194.1 ст. 194 ПК України до операцій, що оподатковуються за основною ставкою, не належить операції, що звільнені від оподаткування.

Оскільки ТОВ «ТМ «Барвінок» орендує приміщення в ТОВ «Родина Тарашевських», в якому одночасно реалізуються товари як звільнені від оподаткування, так і оподатковувані за основною ставкою, то суму ПДВ вказану в податковій накладній № 28 від 22.01.2014 року слід розподілити за коефіцієнтом і відповідно віднести до податкового кредиту лише ту частину, яка припадає на оподатковувані операції.

З урахуванням вказаного, суд зазначає, що позивачем правильно внесено відомості у графу 7 заяви про відмову постачальника надати податкову накладну від 19.02.2014 року.

Відтак, суд не приймає до уваги доводи відповідача про наявність недоліків у додатку 8 до податкової декларації з ПДВ за січень 2014 року як причину позбавлення платника податків права на включення суми ПДВ до податкового кредиту січня 2014 року на підставі податкової накладної від 22 січня 2014 року, оскільки ні Податковим кодексом України, ні іншим нормативно-правовим актом не ставляться у залежність підстави формування податкового кредиту від дотримання порядку заповнення заяви про відмову постачальника надати податкову накладну.

Отже, виходячи з вищенаведеного, вбачається, що позивач при включенні до податкового кредиту за звітний період (січень 2014 року) виконав усі передбачені законодавством дії, які дають право правомірно зменшити розмір податкового кредиту з ПДВ при порушенні продавцем послуг порядку реєстрації накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім цього, суд не враховує покликання контролюючого органу на програмне забезпечення АС співставлення реєстру податкових накладних та єдиного реєстру податкових накладних, оскільки таке програмне забезпечення не відноситься до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків. Дані, зазначені в АС, не є належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій безпосередньо платника податків - ТОВ «ТМ «Барвінок», та доказом несплати ним податку.

Враховуючи, що позивач виконав умову щодо надання до звітної декларації з ПДВ за січень 2014 року Додатку 8 із зазначенням постачальника, який не вніс до Єдиного реєстру податкову накладну, суд приходить до висновку про правомірність віднесення суми ПДВ за спірною податковою накладною, виписаною ТОВ «Родина Тарашевських» у січні 2014 року, що відповідає вимогам пункту 198.6 статті 198 ПК України.

Відтак, прийняте на основі таких висновків податкове повідомлення-рішення №0000293900/5285 від 09.04.2014 року не відповідає критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийняте необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та непропорційно.

Відповідно до вимог статті 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Відповідно до вимог статті 94 КАС України понесені позивачем судові витрати (судовий збір) відшкодовуються йому за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17-19, 71, 94, 160-163,167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів №0000293900/5285 від 09.04.2014 року.

Присудити із Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» (вул. Городоцька, 359, м. Львів, 79040, код ЄДРПОУ 35621418) судовий збір у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 22.07.2014 року.

Суддя Клименко О.М.