Вирок № 39856224, 23.07.2014, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/4385/14-к

Провадження № 1-кп/0182/480/2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2014 року м. Нікополь

Колегія суддів Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді- Стовби С.М.,

суддів - Рунчевої О.В., Чуприни А.П.

при секретарі Кондратьєвій Н.Ю.

за участю прокурора - Кахути І.Ю.,

захисника - ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та мешканки АДРЕСА_1, громадянки України, освіта неповна середня, не працюючої, в цивільному шлюбі, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст.115 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3, 22 березня 2014 року вчинила закінчений замах на вбивство ОСОБА_2 за наступних обставин. 22 березня 2014 року приблизно о 19 години 00 хвилин ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем тимчасового мешкання, в приміщенні будинку АДРЕСА_1, Дніпропетровської області, вживали спиртні напої із співмешканцем ОСОБА_2, та між ними на грунті раптово виниклих неприязних стосунків виникла сварка, внаслідок якої у ОСОБА_3 виник намір на противоправне заподіяння смерті ОСОБА_2 Реалізуючи свій злочинний намір, вона підійшла до вхідних дверей, де взяла сокиру та направилась до потерпілого, який не передбачаючи намірів ОСОБА_3 ліг на ліжко відпочивати.

ОСОБА_3, з метою умисного вбивства, підійшла до ОСОБА_2 та нанесла декілька ударів обухом сокири по рукам потерпілого, після чого ОСОБА_2 став ухилятись від ударів. Продовжуючи реалізувати свій злочинний намір, обвинувачена нанесла не менше 6 ударів обухом сокири по руках, голові та спині потерпілого. Побачивши, що потерпілий намагається ухилитись від ударів сокири, ОСОБА_3, умисно, з метою протиправного позбавлення життя ОСОБА_2, нанесла лезом сокири не менше двох ударів по голові та шиї - життєво важливим органам потерпілого, чим причинила ОСОБА_2 згідно висновку судово-медичного експерта № 252 від 20.05.2014 року тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, забою головного мозку 1 ступеня, рубленої рани лобу, відкритого перелому лобної кістки зліва - які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя та рублену рану шиї, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я та множинних саден голови, верхніх та нижніх кінцівок, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_3 виконала всі дії, які вважала необхідними для досягнення злочинного результату - смерті потерпілого, але смерть ОСОБА_2 не настала по причинам не залежним від волі ОСОБА_3. оскільки йому своєчасно було надано медичну допомогу.

В судовому засіданні обвинувачена свою вину визнала частково та суду показала, що 22 березня 2014р. в вечірній час вона прийшла з роботи до будинку АДРЕСА_1, де проживала спільно з потерпілим. ОСОБА_2 прийшов до дому згодом. Разом вони сходили до магазину за покупками. Коли повернулись, вони вжили спиртні напої. ОСОБА_2 згадав, що потрібно заплатити власнику за послуги, та запитав у неї де гроші, на що вана відповіла, що гроші в нього були в кишені. ОСОБА_2 почав їх шукати та не зміг знайти. На цьому ґрунті між ними виникла сварка. Вона схватила в руки сокиру. На той момент потерпілий сидів на стільці в кухні. Вона його вдарила лезом сокири. Потерпілий став говорити, що ти робиш? Коли він хотів забрати сокиру, вона впала на підлогу та ОСОБА_2 сокиру відкинув в бік. Також обвинувачена зазначила, що перший раз коли вона нанесла потерпілому удар, він знаходився на кухні. Коли наносила інші удари, вона не пам'ятає, але пам'ятає, що вдарила його один раз по голові, один раз по шиї та один раз по рукам.

Вину визнає частково оскільки не мала наміру вбити потерпілого. Також не підтверджує його покази в тій частині, що вона йому погрожувала вбивством.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що він та його співмешканка наймались на працю по сусідам. Діти, які проживають разом з ними, на той час перебували в дитячому садку. Він закінчив роботу приблизно о 17-00 годині. Після роботи він випив 150гр. горілки, та повернувся додому за місцем спільного проживання з обвинуваченою за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_3 до дому повернулась пізніше. Разом вони пішли до магазину де придбали одну пляшку горілки та продукти. Після повернення до будинку, вони випили горілки. Він згадав, що треба заплатити за послуги власнику будинку. Обвинувачена відповіла, що гроші знаходяться у нього. Він почав шукати гроші та грошей не знайшов. Потім йому зателефонувала жінка у якої він працював та поцікавилась його самопочуттям. Між ним та обвинуваченою виникла сварка. На його думку конфлікт почався із-за грошей, які він так і не знайшов, та з ревнощів. Дітей в той час вдома не було. Обвинувачена вийшла на вулицю на деякий час, а потім повернулась до будинку. На той момент він пішов відпочивати до кімнати, та лежав на ліжку. Він точно не пам'ятає обставини при яких обвинувачена стала наносити йому тілесні ушкодження сокирою. Пам'ятає, що просив її це не робити, забирав сокиру коли била обухом сокири. Потім пам'ятає, як вона вдарила лезом сокири по обличчю. Він почав втрачати свідомість. Коли прийшов до тями, ОСОБА_3 стояла над ним, та замахнулась сокирою. Він встиг відхилитись, і удар пройшов по шиї. Коли обвинувачена замахувалась сокирою, то вона погрожувала йому вбивством. Потім ОСОБА_3 вийшла з будинку, а він зачинив двері та зателефонував до швидкої медичної допомоги. Коли вона зайшла до кімнати, то стала в стороні, та перелякано на нього дивилася. Коли приїхала швидка медична допомога, обвинувачена поїхала до лікарні разом з ним. В подальшому йому надали допомогу. В лікарні він знаходився місяць. Наголошує, що обвинувачена била його обухом та лезом сокири, чим причинила тілесні ушкодження. Зараз він почуває себе нормально.

Під час судового розгляду, колегією суддів були дослідженні протоколи слідчих дій та висновки експертиз, відповідно до яких судом встановлено наступне.

Згідно до протоколу огляду місця події та фототаблиці до нього (а.п.12-23), слідчим Нікопольського МВ ГУМВС України в області, на підставі повідомлення, з 23 годин 55 хвилин до 00 годин 50 хвилин 22 березня 2014 року, було оглянуто місце скоєння кримінального правопорушення, а саме будинок АДРЕСА_1, відповідно до якого зафіксовано місце вчинення злочину, плями бурого кольору та вилучено 2 сокири.

Згідно до протоколу проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_2 (а.п.32-35), він пояснив де та чим йому спричинила тілесні ушкодження обвинувачена.

Згідно висновку експерта № 197к (а.п.69) було проведено судово-медичне дослідження зразка крові потерпілого ОСОБА_2, відповідно до якого встановлено, що кров потерпілого належить до групи В з ізогемаглютиніном Анти -А, за ізосерологічною системою АВО.

Згідно висновку експерта № 196 к (а.п.72) була проведена судово-медична експертиза зразка крові ОСОБА_3 відповідно до якої встановлено, що кров обвинуваченої належить до групи А з ізогемаглютиніном Анти -В, за ізосерологічною системою АВО.

Згідно висновку експерта № 365 (а.п. 77-80) була проведена судово-медична експертиза фрагменту тканини, килимового покриття, фрагменту підковдри, відповідно до якої встановлено, що в слідах на фрагменті тканини з підлоги та килимового покриття з кімнати та фрагменту підодіяльника вилучених з місця події і доставлених у відділяння для дослідження встановлена кров людини. Експерт не виключає можливості походження даних слідів від особи в крові якої міститься виявлений антиген В з ізогемаглютиніном анти -А. Враховуючи отримані результати дослідження і групову характеристику крові осіб, які проходять по даній справі, дані сліди належать ОСОБА_2, оскільки виявлений антиген В властивий груповій характеристиці його крові.

Згідно висновку експерта № 366 (а.п.84-86) була проведена судово-медична експертиза двох змивів з долонь обох рук обвинуваченої, відповідно до якої встановлено, що данні сліди крові можуть належати потерпілому ОСОБА_2

Згідно висновку судово-медичної цитологічної експертизи двох сокир № 249 (а.п.90-93), на металевій частині однієї сокири вилученої в ході огляду місця події, встановлена наявність крові особи чоловічої генетичної статі, походження якої не виключається від потерпілого ОСОБА_2

Згідно висновку експерта №252 (а.п.105-107), була проведена судово-медична експертиза потерпілого ОСОБА_2, відповідно до якої встановлено, що йому спричинені тілесні ушкодження у вигляді відкритої проникаючої черепно-мозкової травми забою головного мозку І ступеню, рубленої рани лобу, відкритого перелому лобної кістки зліва, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя. Виявлені тілесні ушкодження у вигляді рубленої рани шиї -відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я та ушкодження у вигляді множинних саден голови, верхніх та нижніх кінцівок , які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Виявлені тілесні ушкодження у вигляді рублених ран могли утворитися від дії предмету маючого рублячи властивості, можливо і лезом сокири, ушкодження у вигляді - саден могли утворитися від дії тупих твердих предметів з відносно обмеженою контактуючою поверхнею, або від ударів об такі предмети.

Згідно висновку експерта № 151 (а.п.109-110), була проведена судово-медична експертиза ОСОБА_3, відповідно до якої встановлене тілесне ушкодження у вигляді поверхневої забитої рани правої брови, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень та утворилося від дії тупого твердого предмету з відносно обмеженою контактуючою поверхнею, або від удару о такий предмет.

Згідно висновку експерта №278 (а.п.38-39), була проведена додаткова судово-медична експертиза потерпілого ОСОБА_2, відповідно до якої встановлено, що виявлені у нього тілесні ушкодження могли утворюватись при механізмі та обставинах вказаних потерпілим при проведенні слідчого експерименту (від удару лезом сокири в область лобу зліва та шиї) .

Згідно висновку стаціонарної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи (а.п.54-58), ОСОБА_3 в період інкримінованого їй діяння на хронічне душевне захворювання, тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності не страждала. За своїм психічним станом вона могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування до неї примусових заходів медичного характеру не потребує. Також обвинувачена у досліджуваній ситуації в стані фізіологічного афекту не перебувала.

Надаючи оцінку доказам, колегія суддів вважає, що вина ОСОБА_3 повністю доведена і її дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 15, ч.1 ст.115 КК України як закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Зазначене кримінальне правопорушення було вчинене під час сварки, яка виникла на побутовому ґрунті, що і є безпосереднім мотивом скоєння злочину .

Колегія суддів вважає, що обвинувачена вчинила саме закінчений замах на умисне вбивство потерпілого з огляду на наступне.

Обвинувачена в судовому засіданні пояснила, що вона спричинила потерпілому декілька ударів лезом сокири по голові.

Між тим, в судовому засіданні колегією суддів встановлено, що обвинувачена нанесла потерпілому спочатку не менше 6 ударів обухом сокири по рукам та голові, а потім декілька ударів лезом сокири по голові - життєво важливому органу людини. При цьому, з урахуванням виявленої кількості тілесних ушкоджень у потерпілого, колегія суддів бере до уваги покази потерпілого про механізм спричинення йому тілесних ушкоджень, оскільки він об'єктивно підтверджується протоколом слідчого експерименту та висновками судово-медичної та додаткової судово-медичної експертизи.

Відповідно до показів потерпілого в судовому засіданні, він ухилявся від ударів, які наносила йому по голові обвинувачена лезом сокири, а вона погрожувала йому, при цьому, вбивством. Також потерпілий пояснив, що він сам викликав швидку допомогу, коли зміг зачинити за обвинуваченою двері будинку.

Отже, на думку колегії суддів, своєчасне надання медичної допомоги потерпілому - причина не настання злочинного результату - смерті потерпілого.

Тому, колегія суддів не вбачає підстав для притягнення обвинуваченої до відповідальності за спричинення потерпілому умисних тяжких тілесних ушкоджень.

Призначаючи покарання обвинуваченій, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, особу винної, її характеристику за місцем проживання.

До пом'якшуючих вину обставин для обвинуваченої, колегія суддів відносить визнання нею вини, її дії після скоєння злочину, а саме надання потерпілому допомоги, знаходження на її утриманні трьох неповнолітніх дітей, а також її стан здоров'я, а саме, що відповідно до стаціонарної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи у неї спостерігається легка розумова відсталість.

До обтяжуючих вину обставин для обвинуваченої, колегія суддів відносить вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі.

Однак, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винної та думки потерпілого, який вважає, що не потрібно притягати обвинувачену до відповідальності, колегія суддів вважає необхідним призначити ОСОБА_3 покарання із застосуванням ст.. 69 КК України, тобто призначив їй покарання нижче від найнижчої межі встановленої в санкції статті.

Цивільний позов у кримінальному провадженні прокурора Нікопольської міжрайонної прокуратури в інтересах Комунального закладу «Нікопольська міська лікарня №1» ДОР про відшкодування збитків за стаціонарне лікування потерпілого, визнаний обвинуваченою, доведений в судовому засіданні та підлягає задоволенню в повному обсязі вимог, та стягненню з обвинуваченої.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, колегія суддів

ЗАСУДИЛА:

Визнати ОСОБА_3 винною в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст.115 КК України і призначити їй покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки.

Запобіжний захід ОСОБА_3 залишити тримання під вартою. Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту її затримання, тобто з 23 години 50 хвилин 22 березня 2014 року.

Речові докази у кримінальному провадженні - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального закладу «Нікопольська міська лікарня №1» ДОР на р/р 35419001047101 ГУДКСУ у Дніпропетровській обл.. м. Дніпропетровськ МФО 805012 код 26238302 - 2064 гривні 48 копійок.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 діб з дня його проголошення через Нікопольський міськрайонний суд.

СУДДІ: