Ухвала суду № 39855731, 03.07.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2014 р.Справа № 820/5699/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

представника позивача - Фівкіна П.М.,

представника відповідача - Іванової Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини А 1361 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.2014р. по справі № 820/5699/14

за позовом Військової частини А 1361

до Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

27.03.2014 року позивач - Військова частина А 1361 - звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати недійсним та скасувати рішення Західної міжрайонної виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 17 березня 2014 року № 46/03-04 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на загальну суму 3892,83 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.2014 року у задоволенні адміністративного позову Військової частини А 1361 відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивача Харківське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, посилаючись на законність та обгрунтованість постанови суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - залишити без змін.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просила постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представників сторін, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Військова частина А 1361 є страхувальником та перебуває на обліку в Західній міжрайонній виконавчій дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, персональний код страхувальника - 630232001435, що підтверджується карткою страхувальника (а.с.81).

Спеціалістами Західної виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі за текстом - Західна МРВД) на підставі направлення від 11.03.2014 року №68 та згідно наказу директора від 10.12.2013 року №8-рев в період з 11.03.2014 року по 14.03.2014 року проведено планову перевірку по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Військової частини А 1361 за період з 01.01.2013р. по 01.01.2014р. , за результатами якої складено акт №70 від 14.03.2013 року (а.с.82- 84).

В ході перевірки спеціалістами Фонду виявлено порушення ст. 4, ч. 1 ст. 47, ч.2 ст.35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" №2240 та пункту 4.11 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.2009 №12 (далі - Порядок №12).

Як убачається із матеріалів справи, акт перевірки підписано без зауважень уповноваженими особами страхувальника.

За результатами перевірки директором Західної МРВД ХОВ ФСС з ТВП винесено рішення від 17.03.2014 року №46/03-04 про повернення коштів Фонду та застосування до позивача фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, згідно якого підлягає перерахуванню до Західної міжрайонної виконавчої дирекції ХОВ ФСС з ТВП сума неправомірно витрачених страхових коштів у розмірі 2595,22грн. та на підставі ст.ст. 21, 22, 28, 30 Закону №2240 до позивача застосовано фінансові санкції за порушення порядку витрачання страхових коштів в розмірі 1297,61 грн., всього загальна сума страхових коштів за оспорюваним рішенням складає 3892,83грн. (а.с. 20). Примірник вказаного рішення отримано - бухгалтером ФЕС- ОСОБА_3, що підтверджується особистим підписом уповноваженої особи в/ч А 1361 ( а.с.20).

Не погодившись з рішенням відповідача, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що висновок спеціалістів Фонду про неправомірне використання коштів Фонду в загальній сумі 2595,22 грн. є правомірним.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення слугували висновки акту перевірки про порушення страхувальником ч. 2 ст. 35 Закону №2240, яке полягає в тому, що за листом непрацездатності, виданим ОСОБА_5 Гвардійською АЗПСМ, серії АГМ № 921408, який хворів з 01.12.2013 року по 08.12.2013 року, за рахунок коштів Фонду оплачено (40 годин х 19,44грн.) 777,60грн. (у повному обсязі), оскільки комісією (уповноваженим) із соціального страхування в/ч А 1361 прийнято рішення про призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_5 за цим листком непрацездатності у розмірі 100% за 5 робочих днів за рахунок коштів Фонду (протокол комісії із соціального страхування №17 від 25.12.2013р.

На думку страховика, страхувальник повинен був оплатити за рахунок своїх коштів за період з 01.12.2013р. по 05.12.2013р. (за 32 години) допомогу по тимчасовій непрацездатності у розмірі 622,08грн., а за рахунок коштів Фонду 8 годин - у розмірі 155,52грн., у зв'язку з чим страхувальником, як на думку перевіряючих, неправомірно витрачено коштів Фонду по тимчасовій непрацездатності в сумі 622,08грн.

Також перевіркою встановлено, що позивачем в порушення ст.4, ч.1 ст. 47 Закону України №2240-ІІІ , п.4.11 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно - курортного лікування , що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності , затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.09 №12 неправомірно використано кошти Фонду у розмірі 1973, 14 грн.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності врегульовані Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 року №2240 (далі за текстом - Закон №2240)

Пунктами 3, 6 ч.1 ст.28 Закону №2240 передбачено, що страховик має право проводити перевірку правильності використання страхових коштів на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, а також накладати фінансової санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства.

Згідно п. 3 ч.2 ст. 28 Закону України № 2240 на страховика (Фонд) покладено обов'язок здійснювати перевірку правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків та використання страхових коштів на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, порядок прийняття рішень за результатами перевірок та процедуру оскарження рішень за результатами перевірок встановлено Інструкцією про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедури оскарження, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 року №29 (далі за текстом - Інструкція №29).

Відповідно до ч.2 ст.35 Закону України №2240 допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Повноваження комісії з соціального страхування визначені частиною 3 статті 50 Закону України від 18.01.2001р. №2240 та Положенням про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затвердженим постановою правління Фонду від 23.06.2008 року № 25 (далі - Положення № 25).

Відповідно до ч.3 ст.50 Закону України №2240 рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування.

Згідно п. 2.2 Положення від 23.06.2008 року №25 комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

За змістом ч.1 ст.51 Закону України №2240, підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я за погодженням з Фондом.

Вичерпний перелік вимог щодо оформлення листка непрацездатності міститься в Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженій наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 р. №532/274/136-ос/1406.

Відповідно до п.3.12 Інструкції №532/274/136-ос/1406, у графі "Звільнення від роботи" у першому стовпчику "З якого числа" дата видачі ЛН (число, місяць, рік) позначається арабськими цифрами; у другому стовпчику "До якого числа включно" дата продовження ЛН (число і місяць) позначається літерами; у четвертому стовпчику "Підпис та печатка лікаря" продовження або закриття ЛН підтверджується підписом та печаткою лікаря.

Якщо ЛН продовжується в амбулаторних умовах, запис терміну лікування здійснюється відповідно до п.2.2 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України від 13 листопада 2001 року №455, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 4 грудня 2001 року за N1005/6196 (долі - Інструкція №455). Продовження ЛН здійснюється з обов'язковим зазначенням посад та прізвищ лікаря, завідувача відділення або голови лікарсько-консультативної комісії, що засвідчується їх підписами.

Відповідно до п.2.2 Інструкції №455 при втраті працездатності внаслідок захворювання або травми лікуючий лікар в амбулаторно-поліклінічних закладах може видавати листок непрацездатності особисто терміном до 5 календарних днів з наступним продовженням його, залежно від тяжкості захворювання, до 10 календарних днів.

Якщо непрацездатність триває понад 10 календарних днів, продовження листка непрацездатності до 30 днів проводиться лікуючим лікарем спільно з завідувачем відділення, а надалі - ЛКК, яка призначається керівником лікувально-профілактичного закладу, після комісійного огляду хворого, з періодичністю не рідше 1 разу на 10 днів, але не більше терміну, встановленого для направлення до МСЕК.

Згідно п.3.13 Інструкції №532 у графі "Стати до роботи" вказують словами число і місяць, коли приступити до роботи; посаду, прізвище лікаря, що засвідчується його підписом та печаткою закладу охорони здоров'я "Для листків непрацездатності". У разі продовження тимчасової непрацездатності підкреслюється "Продовжує хворіти" та зазначається номер нового ЛН.

Матеріали справи свідчать, що згідно листка непрацездатності (далі - ЛН) серії АГМ № 932600, ОСОБА_5 хворів з 19.11.13р. по 30.11.13р. хронічним холециститом, перебував у денному стаціонарі з 19.11.2013 року до 30.11.2013 року. У графі "стати до роботи" лікарем вказана дата "першого грудня 2013 р." та одночасно в зазначеному ЛН підкреслено "продовжує хворіти", в той час як остання строчка у графі "Звільнення від роботи" (з якого числа; до якого числа включно) лікарем не заповнена, проставлений прочерк, а також не зазначений номер нового листка непрацездатності.

Крім того, в ЛН серії АГМ № 921408, згідно якого ОСОБА_5 хворів з 01.12.2013 року по 08.12.2013 року, одночасно підкреслено "Первинний" та "Продовження листка".

До суду першої інстанції позивачем надано копію ЛН серії АГМ № 932600, в якому здійснено виправлення завідувачем медичної установи та у графі "стати до роботи" закреслено "перше грудня 2013 року", та зазначено №ЛН , яким продовжено листок непрацездатності, а саме: №921408 (а.с.68).

Між тим, ЛН серії АГМ № 921408 відкрито лікарем застрахованій особі вже за іншим діагнозом - "хронічний панкреатит", в той час як ЛН серії АГМ №932600 відкрито за діагнозом "хронічний холецистит".

Згідно з пунктом 1.3 Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.04.2008р. №189, випадок тимчасової непрацездатності - це тимчасова непрацездатність, яка триває безперервно від початку визначеного захворювання, травми тощо, підтверджується видачею листка непрацездатності з можливим продовженням лікування в одному або декількох закладах охорони здоров'я до відновлення працездатності, що підтверджується закриттям листка непрацездатності - "стати до роботи". У разі, якщо особа стала непрацездатною з приводу того самого захворювання, травми до виходу на роботу або відпрацювала неповний робочий день, випадок тимчасової непрацездатності не переривається. При виникненні іншого захворювання, травми, відпустки в зв'язку з вагітністю випадок тимчасової непрацездатності вважається новим.

Суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що оскільки ЛН серії АГМ № 921408 відкрито за іншим захворюванням, тому другий лікарняний не може вважатися продовженням першого (№932600), тобто, в цьому випадку мають місце два страхових випадки. За таких обставин, перші п'ять днів непрацездатності в цьому випадку повинен був оплатити позивач, а наступні - Фонд.

Щодо використання позивачем коштів Фонду на санаторно-курортне лікування застрахованій особі, колегія суддів зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що позивачем в порушення ст.4, ч.1 ст. 47 Закону України №2240-ІІІ , п.4.11 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно - курортного лікування , що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності , затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.09 №12 неправомірно використано кошти Фонду у розмірі 1973, 14 грн.

Відповідно до ст. 47 Закону України від 18 січня 2001 року №2240, для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду.

Ці умови визначені Порядком отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженим Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25 лютого 2009 року N 12 (далі Порядок № 12).

Відповідно до частини 3 статті 50 Закону України від 18 січня 2001 року N 2240-III та п.4.1 Порядку №12, рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією із соціального страхування (далі - комісія (уповноважений) із соціального страхування), на підставі особистої заяви та довідки для одержання путівки.

Згідно до п.2.2 Положення про комісію (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, установи, організації, затвердженого постановою правління Фонду від 23.06.2008 р. №25, комісія здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, розглядає підставу і правильність документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Пунктом 1.2 Положення №25 комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства діє відповідно до частини 3 статті 50 Закону 2240 від 18.01.2001р. і в своїй діяльності керується вказаним Законом, Статутом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, цим Положенням, а також іншими нормативно-правовими актами, що регулюють питання матеріального забезпечення та надання соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Розділом 3 Положення №25 визначено повноваження комісії із соціального страхування.

Так, відповідно до п. 3.1.3. Положення від 23.06.2008 року №25 комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства приймає рішення про виділення путівок до санаторіїв та (або) санаторіїв-профілакторіїв застрахованим особам і членам їх сімей (а також особам, які навчаються у вищих навчальних закладах) на підставі особистої заяви, медичних довідок, підтверджуючих необхідність лікування (оздоровлення), розмір часткової оплати за путівки на санаторно-курортне лікування, виділення путівок до дитячих оздоровчих закладів, надання соціальних послуг із позашкільного обслуговування з дітьми застрахованих осіб і передає їх роботодавцю для видачі путівок та здійснення розрахунків тощо.

Для отримання путівки за рахунок коштів Фонду, страхувальник звертається до органів Фонду з заявкою, форма якої встановлена Порядком №12.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_6 та на ОСОБА_7 звернулись з заявами про виділення їм санаторно- курортних путівок для лікування до Голови комісії з соціального страхування 20.03.2013 року (а.с.92-95).

Згідно накладної №0234 від 12.04.2013 року робочим органом ХОВ ФСС з ТВП видано путівку до санаторію ім. Гоголя (номер путівки №132238, ціна путівки 5754,00грн. на термін 21 день з 18.04.2013р. по 08.05.2013р.). Часткову вартість путівки у сумі 1150,00грн. внесено в касу 16.04.2013р. та перераховано до Фонду .

Як убачається із матеріалів справи, 15 квітня 2013 року військова частина А1361 звернулася з листом № 793 до головного лікаря "Санаторію імені Миколи Гоголя" з проханням поділити термін путівки № 132238 (термін путівки з 18 квітня по 8 травня 2013 року) на двох застрахованих працівників військової частини А1361 - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на термін з 18 квітня по 29 квітня 2013 року. (а.с. 101)

В подальшому комісією із соціального страхування прийнято рішення про поділ санаторно-курортної путівки № 132238 (на термін - 21 календарний день, починаючи з 18 квітня 2013 року включно) вартістю 5754,00 грн. з 20 % оплатою від вартості путівки (1150 грн.) для спільного санаторно-курортного лікування між працівниками військової частини А1361 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , решту - сплатити за рахунок коштів фонду соціального страхування , що підтверджується витягом з протоколу від 16.04.13 р. № 2 (а.с. 34-35).

Відповідно до п.4.11 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.2009 р. № 12 комісією (уповноваженим) із соціального страхування приймається рішення про поділ путівки для спільного санаторно-курортного лікування застрахованої особи та члена її сім'ї, що працює (дружини або чоловіка, які перебувають у шлюбі), у тому числі на іншому підприємстві (застрахованої особи), або її дитини віком від 4 до 18 років, застрахованої особи та члена її сім'ї, який навчається у вищому навчальному закладі з денною формою навчання, а також для двох застрахованих осіб, що працюють на одному підприємстві, за умови попереднього отримання письмового погодження адміністрації санаторно-курортного закладу і терміну лікування кожної особи не менше 12 діб.

Згідно зворотного талону до путівки ОСОБА_7 перебувала в санаторії 9 діб - з 18 по 26 квітня 2013 року.

26.04.2013 року ОСОБА_7 звернулась з заявою до директора санаторію ім.М.Гоголя з проханням повернути їй кошти в сумі у розмірі 855 грн. за три дні путівки у зв'язку з не використанням нею путівки протягом трьох днів за станом здоров'я. На підставі зазначеної заяви ОСОБА_7 повернуто гроші в розмірі 855 грн., що підтверджується копією чеку та акту про видачу грошових коштів від 26.04.13 року.

Як убачається із матеріалів справи путівка №132238 терміном 21 день рішенням комісії від 16.04.2013 року поділена між двома працівниками В/ч 1361, в той час як доплата вартості за три дні путівки ОСОБА_7 здійснена лише 18.04.2013 року, тобто, після прийняття рішення комісії.

Крім того, із матеріалів справи убачається, що в ході проведення перевірки страхувальником надано лист на адресу головного лікаря від 15.04.2013 року за №793, без будь - яких погоджень та резолюцій та лише до позовної заяви позивач долучив копію листа з резолюцією "не заперечую" (письмовим погодженням адміністрації санаторію), факсокопію якого отримано позивачем після закінчення перевірки 14.03.2014 р. (а.с.33).

Відповідно до п.6.2 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.2009 р. № 12 сума витрат Фонду за путівки, що видані з порушенням цього Порядку, у тому числі не використані, не приймається до заліку та відшкодовується за рахунок страхувальника.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неправомірного використання страхувальником коштів Фонду в сумі 1973,14 грн. (5754,00 грн. - 1150,00 грн. = 4604,00 грн. : 21 день х 9 днів = 1973,14 грн.)

Абзацом 5 ч.1 ст. 30 цього Закону встановлено, що за порушення порядку витрачання страхових коштів накладається штраф у розмірі 50% належної до сплати суми страхових внесків.

Таким чином, судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв відповідно до вимог закону і у межах наданих йому повноважень.

Не приймаються до уваги посилання апелянта на те, що на акт перевірки останнім направлялись заперечення, оскільки позивачем на підтвердження цього факту не надано відповідного повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення.

Відносно посилання апелянта на помилкове зазначення судом першої інстанції в резолютивній частині рішення відповідачем Харківське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Центральної міжрайонної виконавчої дирекції, колегія суддів вважає їх несуттєвими і такими, що в будь якому разі не могли вплинути на результат розгляду справи.

При цьому, колегія суддів виходить з положень частини 2 статті 200 КАС України, в якій зазначено, що не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції винесено обгрунтоване рішення, яке постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Військової частини А 1361 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.05.2014р. по справі № 820/5699/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В.Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. Повний текст ухвали виготовлений 07.07.2014 року.