Ухвала суду № 39855696, 15.07.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УКРАЇНА

Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2014 р.Справа № 820/5022/14

Головуючий 1 інстанції: Єгупенко В.В.

Доповідач: Водолажська Н.С.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Бенедик А.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетик» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2014р. по справі № 820/5022/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетик»

до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «Енергетик», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 24.02.14 р. № 0000122210 про збільшення податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 152994,0 грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 33648,5 грн., № 0000132210 про збільшення податкового зобов'язання по ПДВ в сумі 217579,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 54394,75 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.14 р. по справі № 820/5022/14 у задоволенні позову було відмовлено.

Позивач не погодився з судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.14 р. по справі № 820/5022/14 та прийняти нову постанову про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Відповідач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав.

Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень є акт № 344/20-36-22-01-07/21232683 від 10.02.14 р. (а.с. 19-66, т. 1) планової виїзної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.10 р. по 31.12.12 р., в якому зафіксовані порушення платником податків вимог п. 138.2, п. 138.4, п. 138.10 ст. 138, п. 139.1.9 ст. 139 ПК України, які призвели до заниження зобов'язань по податку на прибуток в сумі 152994,0 грн.; п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України, що призвело до заниження зобов'язань по ПДВ на суму 217579,0 грн.

Виявлені порушення відповідач пов'язує з безпідставним формуванням позивачем витрат та податкового кредиту по ПДВ по операціям з ПП «Рембудкомплект-Плюс» і ТОВ «Промтехноопт», оскільки при проведенні перевірки не були надані документи на підтвердження здійснення господарських операцій.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції процитував зміст п.14.1.27, п. 14.1.36, п. 14.1.181 ст. 14, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, ст. 135, п. 138.2, п. 138.10.4 ст. 138, абз.1 п. 139.1.9 ст. 139, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України, ст. 1, п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Мінфіну України N 88 від 24.05.95 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704, і вказав на те, що необхідною умовою для виникнення у платника податків права на віднесення витрат по придбанню товару (робіт, послуг) до складу валових витрат є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, за наявності належно оформлених податкових накладних.

Також судом першої інстанції були досліджені укладені позивачем (замовник) з ПП «Рембудкомплект-Плюс» (виконавець) договори: № 26 від 28.08.12 р., предметом якого є виконання електромонтажних робіт в цукровосушильному відділенні «Яреськовського цукрового заводу» (а.с 110-112, т.1); № 27 від 04.09.12 р., предметом якого є виконання електромонтажних робіт на блоці № 4 Зуївської ТЕС (а.с. 132-134, т.1); № 28 від 18.09.12 р., предметом якого є виконання електромонтажних робіт на блоці № 4 Зуївської ТЕС (а.с. 149-151, т.1); № 29 від 01.10.12 р., предметом якого є виконання електромонтажних робіт на блоці № 4 Зуївської ТЕС (а.с. 163-165, т.1); № 30 від 29.10.12 р., предметом якого є виконання електромонтажних робіт на пункті прийому, зберігання і первинної обробки зерна (а.с. 195-197, т.1); № 31 від 01.11.12 р., предметом якого є виконання електромонтажних робіт на Зиньківському комбікормовому заводі (а.с. 211-213, т.1); № 32 від 03.12.12 р., предметом якого є виконання електромонтажних робіт на Курахівській ТЕС (а.с. 225-227, т.1); № 33 від 03.12.12 р., предметом якого є виконання електромонтажних робіт на пункті приймання, зберігання та первинної обробки зерна (а.с. 243-245, т.1); № 34 від 04.12.12 р., предметом якого є виконання електромонтажних робіт на Курахівській ТЕС (а.с. 11-13, т.1).

Перелічені договори за своїм змістом є договорами підряду. Порядок укладання та виконання договорів на будівельні та будівельно-монтажні роботи регулюються ЦК України, де встановлено, що (ст. 875) за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

В ст. 877 ЦК України встановлено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

На підтвердження господарських операцій по проведенню зазначених робіт позивачем надані податкові накладні, локальні кошториси на роботи за договором; довідки про вартість виконаних будівельних робіт; акти приймання-передачі виконаних будівельних робіт. При цьому, позивачем не надані відомості про наявність у сторін по договорам підряду проектної документації, предмет даного договору носить загальний характер, без конкретизації, які саме роботи повинні проводитись, їх перелік та об'єми.

Спільним Наказом Державного Комітету Статистики України та Державного комітету України з будівництва та Архітектури № 237/5 від 21.06.02 р. «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві», затверджені типові форми № КБ-2в «Акт приймання виконаних підрядних робіт» та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт». Дані типові форми розповсюджуються на будівельні організації, будівельні структурні підрозділи підприємств всіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, які виконують будівельні та монтажні роботи, роботи по капітальному та поточному ремонту споруд та будівель та інші підрядні роботи незалежно від форм власності даного підприємства.

Акти Форми № КБ-2в є актами приймання виконаних підрядних робіт підрядчиком та в яких відображаються всі витрати підрядника: прямі (вартість матеріалів, виробів та конструкцій, заробітна плата, вартість експлуатації машин), загальновиробничі витрати, додаткові витрати, тощо, а також акти Форми №КБ-3, які складаються для визначення вартості виконаних об'ємів будівельних робіт і відображаються понесені витрати підрядника по будові, тобто акти, які підтверджували фактичні обсяги виконаних робіт не відповідають вимогам наведеного наказу та не містять інформації про витрати, понесені тим чи іншим підрядником при виконанні будівельно-монтажних робіт, перелік використаних матеріально-технічних ресурсів, тощо, відповідачем був зроблений висновок про відсутність доказів їх пов'язаності з господарською діяльністю підприємства, а тому фактичне отримання позивачем будівельних робіт від контрагента не підтверджено належним чином оформленими первинними та іншими документами.

Суд першої інстанції також відмітив, що відповідно приписам ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. Оскільки спеціальним нормативним документом для уніфікації звітних документів була затверджена форма акту Форми № КБ-2в, то позивач та його контрагент повинні були дотримуватися порядку оформлення звітної документації по виконанню договорів будівельного підряду (підряду). Фактично, згідно наданих позивачем актів виконаних робіт неможливо встановити трудові ресурси, необхідні для виконання робіт.

Також суд першої інстанції вказав на те, що позивач не виконав вимогу суду і не надав витребувані судом технічну документацію (технічне завдання), допуски, дозвільні документи на працівників-виконавців робіт, з якими повинен був проводитись інструктаж (а.с. 94-95, т.2). Крім того позивач не надав доказів та пояснень з приводу використання господарських операцій з ПП «Рембудкомплект-Плюс» у власній господарській діяльності, а надані документи на підтвердження проведення оплати за виконані роботи не були прийняті в якості доказів, оскільки копії платіжні доручення і виписки по банківському рахунку не засвідчені банківською установою.

Враховуючи неналежне оформлення первинної документації, відсутності документів щодо реальності проведених операцій, з яких можливо було б встановити зміст та обсяги надання послуг, суд першої інстанції зробив висновок про те, що позивач не підтвердив реальність господарської операції з ПП «Рембудкомплект-Плюс» і правомірність формування по ним валових витрат та податкового кредиту.

В постанові суду першої інстанції вказано, що порушення податкового законодавства при формуванні податкового кредиту по операціям з ТОВ «Промтехноопт» відповідач пов'язує з тим, що за інформацією, отриманою від ДПІ Жовтневого району м. Харкова, не можливо було провести зустрічні звірки з даним суб'єктом господарювання.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дослідив укладені позивачем (замовник) з ТОВ «Промтехноопт» (виконавець) договори № 10 від 04.05.11 р. та № 11 від 01.06.11 р., предметом яких є надання консультаційно-інформаційних послуг (а.с. 99-100, 105-106, т.1) і вказав на те, що податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, а підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як зазначив суд першої інстанції, на підтвердження правомірності формування валових витрат та податкового кредиту позивач надав акти виконаних робіт б/н від 31.05.11 р. та від 30.06.11 р., які мають підтвердити факт виконання послуг (а.с. 102, 108, т.1), протоколи узгодження вартості (а.с. 101, 107, т.1). Проте і в актах, і в протоколах відсутні відомості про те, які саме послуги надавались, не містять конкретизації наданих інформаційно-консультаційних послуг. Вони містять лише назву послуг (консультаційні послуги) та їх вартість, проте не розкривають суті наданих послуг та їх зв'язку з господарською діяльністю позивача. Також відсутня інформація стосовно осіб, які надавали послуги та консультації, їх спеціальність, освіта. Крім того, позивачем не надано доказів того, що отримані послуги відповідають меті та напрямам господарської діяльності позивача та не доведена наявність економічного ефекту від придбання інформаційно-консультативних послуг. Також позивачем не надані докази передання виконавцю за вказаними договорами будь-яких завдань.

Наведені обставини, за висновками суду першої інстанції, свідчать про те, що вказані акти прийому-передачі виконаних робіт не відповідають приписам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому не бути прийняті судом першої інстанції в якості первинного документу бухгалтерського обліку на підтвердження правомірності формування витрат та податкового кредиту по ПДВ по операціям з ТОВ "Промтехноопт", що стало підставою для висновків суду першої інстанції про неправомірність формуванні позивачем валових витрат та податкового кредиту по вказаним операціям.

Колегія суддів вважає доцільним вказати на те, що в апеляційній скарзі відсутність проектної документації на роботи, передбачені договорами, укладеними з ПП «Рембудкомплект-Плюс» № 26 від 28.08.12 р., № 27 від 04.09.12 р., № 28 від 18.09.12 р., № 29 від 01.10.12 р., № 30 від 29.10.12 р., № 31 від 01.11.12 р., № 32 від 03.12.12 р., № 33 від 03.12.12 р., № 34 від 04.12.12 р., позивач пояснює тим, що вказаний контрагент був залучений до виконання робіт в якості субпідрядника, а види робіт були визначені в локальних кошторисах. Проте в наданих до матеріалів справи актах приймання виконаних робіт ф. КБ-2в відсутні дані про те, що ПП «Рембудкомплект-Плюс» є субпідрядником. А у відсутності доказів того, що позивач був генпідрядником за іншими договорами на виконання будівельних (електромонтажних) робіт, вказані твердження позивача є недоведеними.

Зважаючи на те, що законодавець не звільняє замовника від обов'язку належним чином розробляти, затверджувати та передавати виконавцю проектно-технічну документацію, а тому у її відсутності є недоведеним ні факт реальності укладання договорів підряду, ні факт виконання таких робіт.

Також слід зауважити, що чинне податкове законодавство (ст. 138 ПК України) визнає за платником податків права формувати валові витрати лише по операціям, які використовуються у власній господарській діяльності. Зважаючи на те, що позивачем по даній справі не надані докази того, що на його балансі перебуває «Яреськовський цукровий завод», Зуївська ТЕС, пункті прийому, зберігання і первинної обробки зерна (де саме не вказано), Зіньківський комбікормовий завод, Курахівська ТЕС як власне майно або майно, що використовується, а в матеріалах справи відсутні пояснення про те, яке відношення позивач має до перелічених об'єктів, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що понесені позивачем витрати по операціям з ПП «Рембудкомплект-Плюс» не стосуються власної господарської діяльності даного господарюючого суб'єкта.

Колегія суддів вважає доцільним вказати на те, що в укладених позивачем з ТОВ «Промтехноопт» (виконавець) договорі № 10 від 04.05.11 р. передбачено, що виконавець надає консультації з питань, пов'язаних з господарсько-фінансовою діяльністю суб'єкта підприємницької діяльності: питання методології ведення податкового і бухгалтерського обліку (звітності); економіко-правові питання, які виникають в процесі укладання та виконання угод між господарюючими суб'єктами (в т.ч. і у сфері ЗЕД), по взаємовідносинам господарюючого суб'єкта з державними органами (в т.ч. з ДПА, КРУ та іншими контролюючими органами), судовими органами; питання, які виникають в процесі зміни організаційно-правової форми суб'єкта господарювання; питання ведення бухгалтерського та податкового обліку підприємства замовника. Вартість послуг за вказаними договором була узгоджена в сумі 40000,0 грн., а в акті прийому-передачі наданих послуг від 31.05.11 р. вказано, що послуги надані саме на суму 40000,0 грн. Аналогічного змісту позивачем був укладений з ТОВ «Промтехноопт» договір № 11 від 01.06.11 р., вартість послуг за яким також узгоджена в сумі 40000,0 грн. В акті прийому-передачі наданих послуг від 30.06.11 р. вказано, що послуги надані саме на суму 40000,0 грн.

Слід відмітити, що в п. 2.1 вказаних договорів наведений конкретний перелік питань, по яких виконавець мав надавати позивачу консультації. Відповідно приписам п. 138.10.4 ст. 138 ПК України до інших операційних витрат належать витрати на інформаційне забезпечення господарської діяльності платника податку, в тому числі з питань законодавства. При цьому в п. 138.2 вказаної статті встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В п. 44.1 т. 44 ПК України зазначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. В п. 44.2 вказаної статті передбачено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу. Методика бухгалтерського обліку тимчасових та постійних податкових різниць затверджується у порядку, передбаченому Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

В Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно ч. 2 ст. 3 Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. В ч. 1 та ч. 2 ст. 9 цього Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України N 88 від 24.05.95 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за N 168/704. Крім того в п. 2.16 цього Положення зроблене застереження стосовно того, що забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Як вказано вище, за твердженням позивача надані ним акти прийому-передачі мають підтвердити факт виконання послуг. Проте у перелічених актах відсутні відомості які саме послуги з перелічених в п. 2.1 договорів надавалися: які питання методології ведення податкового і бухгалтерського обліку (звітності) з'ясовувалися і в чому була потреба їх досліджувати два місяця поспіль; які економіко-правові питання, які виникають в процесі укладання та виконання угод між господарюючими суб'єктами (в т.ч. і у сфері ЗЕД), по взаємовідносинам господарюючого суб'єкта з державними органами (в т.ч. з ДПА, КРУ та іншими контролюючими органами), судовими органами з'ясовувалися і які підстави були для включення цього питання у травні та червні 2011 р., які операції позивача у сфері ЗЕД в ці періоди проводилися, які взаємовідносини з контролюючими органами (ДПА або КРУ) потребували роз'яснення; коли і на яких підставах виникали питання про зміну організаційно-правової форми підприємства позивача, які підлягали з'ясуванню у травні та червні 2011 р.; які питання ведення бухгалтерського та податкового обліку у вказані періоди виникали і які підстави були для їх включення в договори і в травні і в червні 2011 р.

Наведені обставини свідчать про те, що вказані акти прийому-передачі виконаних робіт не відповідають приписам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому не можуть бути прийняті в якості первинного документу бухгалтерського обліку на підтвердження правомірності формування витрат по операціям з ТОВ «Аурит».

Зважаючи на відсутність у позивача документів первинного бухгалтерського обліку, які б підтверджували фактичне надання ТОВ «Промтехноопт» послуг, передбачених вищевказаними договорами, висновки відповідача про безпідставність віднесення до витрат коштів по даній операції є правомірними.

Слід відмітити також, що в наданих актах відсутня інформація стосовно осіб, які надавали послуги та консультації, їх спеціальність, освіта, з урахуванням того, що видом діяльності ТОВ «Промтехноопт» є інші види оптової торгівлі (т. 1 арк. справи 37). За інформацією, отриманою відповідачем від ДПІ Жовтневого району м. Харкова, в штаті співробітників підприємства відсутні спеціалісти відповідної кваліфікації, які могли б надавати юридичні та аудиторські послуги. Дані факти позивачем не спростовані, що свідчить про те, що при укладанні позивачем договорів про надання консультативних послуг з ТОВ «Промтехноопт» сторони не передбачали настання правових наслідків, що є порушенням приписів п. 5 ст. 203 ЦК України і до цих правочинів слід застосовувати наслідки, передбачені ст. 215, ст. 216 ЦК України.

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів дійшла висновку про правомірність постанови Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.14 р. по справі № 820/5022/14, що не спростовано доводами апеляційної скарги, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетик» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2014р. по справі № 820/5022/14 - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2014р. по справі № 820/5022/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетик» до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Водолажська Н.С.Судді(підпис) (підпис) Філатов Ю.М. Бенедик А.П.