Ухвала суду № 39855585, 21.07.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.07.2014 р. Справа № 914/2602/14

За заявою:

Дрогобицького міжрайонного прокурора, м. Львів,

про:

забезпечення позову,

у справі

за позовом:

Дрогобицького міжрайонного прокурора в особі

позивач:

Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич,

до відповідача:

товариства з обмеженою відповідальністю "Каменяр", м. Львів,

про:

розірвання договору купівлі-продажу та повернення майна в комунальну власність.

Суддя Т. Рим

Представники сторін не викликалися.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Дрогобицького міжрайонного прокурора в особі Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Каменяр" про розірвання договору купівлі-продажу. Ухвалою від 21.07.2014 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 29.08.2014 р.

До суду надійшла заява Дрогобицького міжрайонного прокурора про забезпечення позову. Ця заява обґрунтована тим, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.2013 р. у справі №5015/1403/12 визнано укладеним з 10.06.2010 р. договір купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 237,7 кв. м. по вул. Мазепи, 14 в м. Дрогобичі та повернення майна в комунальну власність територіальної громади. Покупець (ТзОВ "Книгарня "Каменяр") з 03.10.2013 р. і по сьогоднішній час не сплатив визначену ціну за об’єкт приватизації. Такі дії відповідача свідчать про ухилення від виконання зобов’язань за договором та актами цивільного законодавства. Як наслідок можливе відчуження даного об’єкту без участі представників органу місцевого самоврядування, що унеможливить в подальшому його повернення в комунальну власність територіальної громади м. Дрогобича. З огляду на зазначене прокурор просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з положеннями статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Умовою застосування заходів по забезпеченню позову є достатньо обґрунтоване припущення, що можуть виникнути ускладнення під час виконання рішення суду в разі невжиття заходів по забезпеченню позову. Аналогічна позиція викладена і в пункті 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову".

Враховуючи доводи прокурора, пов'язаність заходів забезпечення з предметом спору, наявність обставин, які свідчать про реальну можливість утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява Дрогобицького міжрайонного прокурора підлягає частковому задоволенню.

Однак, суд враховує положення пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №16 про адекватність заходу до забезпечення позову. Згідно з цим пунктом постанови адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Прокурор у поданій заяві просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно. Накладення арешту на вказане майно передбачатиме заборону користування та володіння ним. Натомість суду з урахуванням співвідношення прав (інтересу) про захист яких просить заявник, не вважає співрозмірним накладення арешту на майно. Проте адекватним заходом до забезпечення позову буде заборона відповідачеві вчиняти дії на відчуження спірного майна, оскільки така заборона не впливатиме на можливість використовувати спірне майно у власній підприємницькій діяльності.

З аналогічних засад виходить і Пленум Вищого господарського суду України у пункті 9 постанови від 26.12.2011 р. №16. Зокрема зазначає, що виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Помилковими слід визнавати ухвали, якими боржникам забороняється користуватись їх майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності. За наявності підстав для застосування такого заходу до забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо. Якщо з урахуванням особливостей майна користування ним не тягне за собою його знищення або зменшення його цінності, то для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві користуватися таким майном підстави, як правило, відсутні.

З урахуванням наведеного, враховуючи адекватність заходу до забезпечення позову, суд вважає за доцільне здійснити забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві вчиняти дії, спрямовані на відчуження спірного майна.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Задовольнити заяву Дрогобицького міжрайонного прокурора про забезпечення позову від 15.07.2014 р. частково.

2. Заборонити товариству з обмеженою відповідальністю "Каменяр" (адреса: 82100, Львівська область, місто Дрогобич, вулиця Мазепи, будинок 14) вчиняти дії, спрямовані на відчуження нежитлового приміщення загальною площею 237,7 м2, яке розташоване в м. Дрогобичі по вул. Мазепи, 14.

3. Ухвала набирає чинності з дати її прийняття 21.07.2014 р. та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

4. Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку протягом одного року з дати її прийняття.

5. Стягувачем за цією ухвалою є: Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради (ідентифікаційний код 35019550; адреса: 82100, Львівська область, місто Дрогобич, площа Ринок, 1).

6. Боржником за цією ухвалою є: товариство з обмеженою відповідальністю "Каменяр" (ідентифікаційний код 33968769; адреса: 82100, Львівська область, місто Дрогобич, вулиця Мазепи, будинок 14).

Суддя Рим Т.Я.