Вирок № 39854193, 23.07.2014, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/4983/14-к р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2014 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючої - судді Пальчик О.О.,

при секретарі Тараненко А.Г.,

з участю:

прокурора Хасаєва К.Н.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014170090000686 про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Садки, Кременчуцького району, Полтавської області, українки, громадянки України, з професійно-технічною освітою, раніше не судимої, працюючої водієм тролейбусу КП «Кременчуцьке тролейбусне управління», проживає за адресою: АДРЕСА_1, обвинувачується у вчинені злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 02.03.2014 року приблизно в 08 год. 50 хв. в світлий час доби керуючи тролейбусом № 208 за маршрутом № 5 та рухаючись по вул. 60 років Жовтня в м. Кременчуці Полтавської області зупинила керований нею тролейбус для посадки-висадки пасажирів на зупинці громадського транспорту «Московська». Після цього, ОСОБА_3 у порушення п. 21.4 Правил дорожнього руху України, який забороняє водію починати рух до повного зачинення дверей та відчиняти їх до зупинки транспортного засобу, розпочала рух з відчиненими дверима, внаслідок чого пасажир тролейбуса ОСОБА_4 при виході випала на проїзну частину вулиці та отримала тілесні ушкодження у виді закритого медіального перелому шийки лівого стегна, забою плечового і колінного суглобів, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 484 від 13.05.2014 року, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, що їй інкримінується визнала повністю, позовну заяву прокурора про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої визнала повністю. По суті обвинувачення ОСОБА_1 показала, що вона 02.03.2014 року була на першій зміні та керувала тролейбусом, коли зупинилася на зупинці «Московській», то після посадки-висадки пасажирів не навмисно почала рух з відчиненими дверима тролейбуса, не переконавшись у тому, що всі двері зачинені. Коли помітила, що з середніх дверей випала пасажирка, вийшла з тролейбуса, поїхала в лікарню з потерпілою, оплатила лікування в сумі 600 грн.

З'ясувавши правильність розуміння обвинуваченою обставин, які нею визнаються, не маючи сумнівів у добровільності та істинності її позиції, за пропозицією прокурора та за згодою сторін, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, обсяг доказів, що підлягали дослідженню, суд обмежив допитом обвинуваченої та вивченням матеріалів, що характеризують її особу.

Таким чином, заслухавши показання обвинуваченої та дослідивши матеріали, що характеризують її особу, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 будучи особою, яка керує транспортним засобом, порушила правила безпеки дорожнього рух, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження і її дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, форму вини, всі обставини справи в їх сукупності, тяжкість наслідків, що наступили від злочину, дані про особу обвинуваченої, яка є раніше не судимою особою пенсійного віку. Враховується також вік та стан здоров'я обвинуваченої.

Обставиною, яка пом'якшує покарання суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання суд не знаходить.

Враховуючи невелику тяжкість вчиненого обвинуваченою злочину, а також те, що вона раніше не судима суд вважає, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення цієї особи та попередження вчинення нею злочинів буде покарання у виді штрафу.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 просила звільнити її від покарання на підставі п. г, ч. 1, ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року.

Відповідно до п. г, ч. 1, ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», підлягають звільненню від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України та які на день набрання чинності цим Законом досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Обвинувачена ОСОБА_1 надала до суду копію паспорту та пенсійного посвідчення ( а.с. 62-63), з якого вбачається, що на час вчинення злочину і вступу в силу Закону України «Про амністію у 2014 році» їй виповнилося 58 років і, відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вона є особою пенсійного віку.

Судом встановлено, що вона не відноситься до категорії тих осіб до яких, згідно ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році» або ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», амністія не застосовується.

За таких обставин, обвинувачена ОСОБА_1 може бути звільнена від покарання на підставі п. г, ч. 1, ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року.

Цивільний позов прокурора про стягнення з обвинуваченої витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину підлягає до повного задоволення, оскільки цей позов повністю визнається обвинуваченою та підтверджується наявними в справі матеріалами (а.с. 76).

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 необхідно залишити без розгляду, відповідно до її заяви ( а.с. 61).

Керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати винною ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн.

На підставі п. г, ч. 1, ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 8.04.2014 року звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання у виді штрафу.

Цивільний позов прокурора задовольнити повністю, стягнувши з ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1) на користь держави в особі фінансового управління Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради в місцевий бюджет м. Кременчука (р/р 31414544700008 в ГУ ДКС України в Полтавській області, код ЄДРПОУ 34698778, код платежу 24060300) кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілої від злочину в сумі 13 624 грн. 90 коп.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 залишити без розгляду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: