Ухвала суду № 39854185, 16.07.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/110/14 16.07.2014 16.07.2014 16.07.2014

Провадження №22ц/784/1940/14 Головуючий в першій інстанції Кокорєв В.В.

Категорія 27 Доповідач в апеляційній інстанції Довжук Т.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Мурлигіної О.Я.,

суддів: Шаманської Н.О., Довжук Т.С.,

при секретарі судового засідання Свіщуку О.В.,

за участю позивача ОСОБА_3,

представника відповідача Бадалової О.С.,

розглянула у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 травня 2014 року та додаткове рішення того ж суду від 30 травня 2014 року по справі за позовом

ОСОБА_3

до

публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»

(далі - ПАТ «КБ «Надра»)

та

філії ПАТ «КБ «Надра» Миколаївське регіональне відділення

(далі - філія ПАТ «КБ «Надра»)

про стягнення неотриманих доходів та стягнення компенсації моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

27 січня 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ «КБ «Надра» та філії ПАТ «КБ «Надра» про стягнення втраченої вигоди та стягнення компенсації моральної шкоди.

Позивач зазначав, що 04 березня 2008 року між ним та відповідачем було укладено договір строкового депозиту строком на один рік. По закінченню строку договору сума вкладу та проценти йому не були виплачені.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07 липня 2009 року його позов до ПАТ «КБ «Надра» було задоволено частково та стягнуто з останнього на його користь борг у сумі 93 398 грн. 83 коп.

Рішенням того ж суду від 29 травня 2010 року на його користь з відповідача було стягнуто індекс інфляції за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 8 872 грн. 89 коп. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 17 листопада 2010 року зазначене рішення суду залишено без змін.

В подальшому, рішенням Ленінського суду м. Миколаєва від 20 квітня 2011 року на його користь з відповідача стягнуто упущену вигоду за період з 04 березня 2009 року по 20 квітня 2011 року у сумі 41 317 грн. 13 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. та судовий збір у розмірі 51 грн. Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 23 червня 2011 року дане рішення суду в частині стягнення з відповідача недоотриманих доходів скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про часткове задоволення його позову та стягнення з відповідача на його користь 9 148 грн. 89 коп. на відшкодування збитків, в іншій частині рішення суду залишено без змін.

22.10.2013 Ленінським районним судом м. Миколаєва було винесено рішення, яким з відповідача на його користь стягнуто компенсацію інфляційних витрат з червня 2010 року по жовтень 2011 року в сумі 9 003 грн. 65 коп., 3% річних за період з 21 квітня 2011 року по жовтень 2011 року в сумі 1 404 грн. 82 коп. та судові витрати в розмірі 104 грн. 52 коп. Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 11 грудня 2013 року вказане рішення скасовано в частині стягнення з нього судового збору на користь держави, в іншій частині - залишено без змін.

Посилаючись на те, що відповідач своєчасно не повернув йому кошти стягнуті рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29 червня 2010 року в розмірі 8 872 грн. 89 коп. і кошти стягнуті рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 23 червня 2011 року в розмірі 9 148 грн. 89 коп. та користувався ними відповідно до 08 листопада 2012 року та 23 серпня 2012 року, просив стягнути з відповідача на його користь упущену вигоду з нарахуванням процентів по обліковій ставці НБУ, за період прострочення, з щорічним підрахунком сум заборгованості і щорічним нарахуванням на ці суми індексу інфляції і штрафних санкцій в розмірі 3% річних, що становить 4 346,63 грн.

Крім того, відповідачем нанесено йому значну моральну шкоду, що полягає у порушенні стану його здоров'я, а тому просив стягнути з ПАТ КБ «Надра» 17 000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 травня 2014 року стягнуто з ПАТ «КБ «Надра» на користь ОСОБА_3 компенсацію індексу зростання споживчих цін в сумі 206 грн. 84 коп. та 3% річних в сумі 466 грн. 40 коп., що разом складає 673 грн. 24 коп. В задоволенні вимог про стягнення відсотків в розмірі облікової ставки НБУ та компенсації моральної шкоди відмовлено. Також стягнуто з ПАТ «КБ «Надра» на користь ОСОБА_3 судовий збір у сумі 6 грн. 73 коп.

Додатковим рішенням того ж суду від 30 травня 2014 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до філії ПАТ КБ «Надра» (Миколаївське регіональне відділення) відмовлено. Стягнуто з ПАТ КБ «Надра» на користь ОСОБА_3 за несвоєчасну виплату коштів за рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 23 червня 2011 року, 3% річних в сумі 291 грн. 09 коп. В задоволенні вимог про стягнення компенсації індексу інфляції за несвоєчасну виплату 9 319 грн. 89 коп. за рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 23 червня 2011 року відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «КБ «Надра» просить рішення суду та додаткове рішення суду в частинах задоволених позовних вимог скасувати та відмовити в їх задоволенні. На думку апелянта, рішення суду в зазначених частинах є незаконними, необґрунтованими та ухваленими з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 04 березня 2008 року між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_3 було укладено договір № 328313 строкового банківського вкладу (депозиту) «Мій вибір». Згідно умов договору ОСОБА_3 передав банку готівкою грошову суму у розмірі 11 038 доларів США строком 12 місяців зі сплатою 10,9% річних.

Свої зобов'язання за договором банк не виконав.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07 липня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволено частково та стягнуто ВАТ КБ «Надра» на його користь суму депозиту у розмірі 84 219 грн. 94 коп. та суму процентів у розмірі 9 178 грн. 89 коп., всього - 93 398 грн. 83 коп. (а.с. 49).

Відповідно до меморіального ордеру № 4 від 21 жовтня 2011 року ПАТ КБ «Надра» перерахувало на користь ОСОБА_3 кошти в розмірі 93 398 грн. 83 коп. (а. с. 30).

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29 червня 2010 року частково задоволені вимоги ОСОБА_3 та з ВАТ «КБ «Надра» на його користь стягнуто індекс інфляції за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 8 872,89 грн. та судові витрати - 120 грн., а всього 8992,89 грн. (а. с. 50).

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 17 листопада 2010 року зазначене рішення залишено без змін (а. с. 52).

Відповідно до меморіального ордеру № 43025417 ПАТ «КБ «Надра» перерахувало кошти на користь ОСОБА_3 державній виконавчій службі в порядку примусового виконання рішення 19 жовтня 2012 року (а. с. 34).

Тобто, рішення суду було виконано ПАТ КБ «Надра» майже через два роки після набрання рішенням законної сили.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20 квітня 2011 року задоволено вимоги ОСОБА_3 та з ВАТ КБ «Надра» на його користь стягнуто 41 317,13 грн. та судові витрати (а. с. 54).

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 23 червня 2011 року зазначене рішення суду в частині стягнення з банку неотриманих доходів скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про стягнення з ПАТ «КБ «Надра» на користь ОСОБА_3 на відшкодування збитків 9 148,89 грн. ( а. с. 55-58).

Ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 листопада 2011 року зазначене рішення залишене без змін (а. с. 59-61).

Відповідно до меморіального ордеру № 25515822 ПАТ «КБ «Надра» перерахувало кошти на користь ОСОБА_3 09 липня 2012 року (а. с. 31).

Тобто, рішення суду було виконано ПАТ КБ «Надра» майже через рік після набрання рішенням законної сили.

Так, відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Наполягаючи в апеляційній скарзі на тому, що ОСОБА_3 не звертався до ПАТ «КБ «Надра» з письмовою вимогою про виконання рішення, а рішення виконано після відкриття виконавчого провадження, Банк не надав жодного доказу в підтвердження зазначеного.

При цьому, заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, ОСОБА_3 надав копії своїх заяв від 27 грудня 2010 року, 05 травня 2011 року, 16 червня 2011 року та від 15 серпня 2011 року, які були адресовані на ім'я ПАТ «КБ «Надра» з питань виконання вищезазначених рішень суду. Вказані заяви мають вхідні номера ПАТ «КБ «Надра», що підтверджує їх отримання. Також заяви містять інформацію щодо даних зв'язку з ОСОБА_3

Таким чином, посилання в апеляційній скарзі на положення ст. 530 ЦК України та на те, що ОСОБА_3 не звертався до ПАТ «КБ «Надра» з письмовою вимогою за виконанням рішення є безпідставними та спростовується вищезазначеним.

Інші доводи апеляційної скарги, що рішення суду в оскаржуваній частині є незаконним, необґрунтованим та ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду, яке перевірялось в межах доводів апеляційної скарги, є законним і обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 травня 2014 року та додаткове рішення цього ж суду від 30 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді