Вирок № 39854165, 18.07.2014, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Провадження №1-кп/485/92/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2014 року Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді - Лисенко М.Є.,

за участю секретаря - Бондаренко С.В.,

прокурора - Вишневського В.О.,

потерпілої - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 в м.Снігурівка кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м.Йолтань, Республіки Марій ЕЛ РФ, українка, громадянки України, з середньою освітою, заміжня. На утриманні має трьох дітей 1999,2002,2007 року народження, не працююча, зареєстрованого в АДРЕСА_1, фактично проживає в АДРЕСА_2, раніше не судима, паспорт серія НОМЕР_2 виданий Снігурівським РВ УМВС України у Миколаївській області 21.05.2014 року, іден. номер НОМЕР_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.125 КК України

В С Т А Н О В И В:

23 грудня 2013 року близько 16-ї години ОСОБА_2, знаходячись у провулку між домоволодіннями №18 і 20 по вулиці Шкільній в с.Василівка Снігурівського району Миколаївської області зустріла ОСОБА_3, яка мешкає в м. Снігурівка Миколаївської області і йшла по дорозі з велосипедом в напрямку вулиці Шкільна. При зустрічі між ними виникла сварка ОСОБА_2, почала штовхати руками у груди ОСОБА_3, яка впустила велосипед на дорогу, а потім і сама впала на велосипед. Коли вона піднялась ОСОБА_2, схопила гілку від паркана і умисно нанесла нею численні удари по голові ОСОБА_3 Спричинивши останній тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин потиличної області голови, синця в області правого ока, струсу головного мозку, які згідно висновку судово - медичної експертизи № 14 від 23 січня 2014 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я та на тілі ушкодження у вигляді синці на правому плечі, синця на правій гомілці, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Потерпілою ОСОБА_3, заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченої матеріальної шкоди у сумі 350 грн, та моральної у сумі 2000 гривень.

Обвинувачена ОСОБА_2, винною себе визнала частково, суду пояснила, що 13 грудня 2013 року вона зустріла ОСОБА_3, колишню дружину її чоловіка ОСОБА_4, з якою хотіла поговорити. Щоб вона більше не приїжджала та не турбувала їх. Остання заявила що її побила донька і їй не має де жити. Між ними дійсно виникла сварка. І вона один раз палицею яку тривала в руках ударила потерпілу. Де остання отримала інші тілесні ушкодження вона не знає. Позовні вимоги прокурора про відшкодування за лікування потерпілої в лікарні та потерпілої про відшкодування матеріальної та моральної шкоди не визнає.

Незважаючи на часткове визнання обвинуваченою своєї вини, її вина у заподіянні тілесного ушкодження ОСОБА_3, підтверджується наступними доказами:

Показами потерпілої ОСОБА_3, яка суду пояснила, що 23 грудня 2013 року близько 16 години вона на велосипеді приїхала до домоволодіння колишнього чоловіка ОСОБА_4, щоб взяти деякі продукти. На провулку її зустріла ОСОБА_2 почала штовхати руками у груди, коли вона впустила велосипед на дорого, а потім і сам впала на нього. Остання гілкою від паркана умисно нанесла їй численні удари по голові. Вона відразу звернулася до працівників сільської ради із заявою на дії ОСОБА_2 Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Показами свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, що 23 грудня 2013 року дійсно ОСОБА_3, зверталася до них як працівників сільської ради із заявою щодо побиття її мешканкою села ОСОБА_2 Бачили на обличчі останньої почервоніння.

Показами свідка ОСОБА_9, донька потерпілої. Що мати ОСОБА_3, на велосипеді поїхала в село Василівка за продуктами харчування які зберігаються в домоволодінні ОСОБА_4 Коли остання повернулася вона побачила на її обличчі синці. Яка пояснила що її побила ОСОБА_2, після чого мати лікувалась в Снігурівській ЦРЛ.

Заявою потерпілої до Снігурівського РВ УМВС України про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2

Витягом з кримінального провадження № 12013160310001297 за заявою потерпілої ОСОБА_3, про те що 23 грудня 2013 року приблизно о 16 годині ОСОБА_2, спричинила їй тілесні ушкодження. Заява внесена до ЄРДР 24 грудня 2013 року, правова кваліфікація ч.2 ст.125 КК України.

Даними протоколу огляду місця події, планом схемою та фото таблицею, що місцем події є провулок вулиці Шкільній в с. Василівка Снігурівського району Миколаївської області.

Висновком судово-медичної експертизи № 14 від 23 січня 2014 року згідно якого у ОСОБА_3, малися тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин потиличної області голови, синця в області правого ока, струсу головного мозку, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я та на тілі ушкодження у вигляді синці на правому плечі, синця на правій гомілці, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Які згідно висновку експерта утворилися в результаті неодноразовий дій тупим твердим предметом.

Таким чином, суд вважає доведеною вину ОСОБА_2, у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я та незначну втрату працездатності ОСОБА_3

Суд критично ставиться до показів свідка ОСОБА_4, що його дружина ОСОБА_2, не наносила тілесні ушкодження його колишній дружині ОСОБА_3, оскільки вони спростовуються дослідженими доказами та показами свідків.

Суд не приймає до уваги посилання підсудної що потерпілій тілесні ушкодження нанесла інша особа, а не вона. Оскільки в ході судового слідства не здобуто таких доказів. Та спростовуються показами самої ОСОБА_2, в суді, що дійсно вона один раз палицею нанесла потерпілій удар.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого діяння, обставини злочину, його наслідки, дані про особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд виходить із вимог ст.12 КК України, яка відносить злочин, передбачений ст.125 ч.2 КК України до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Обставина, що пом'якшують покарання згідно ст. 66 КК України суд рахує першу судимість та відсутність обставин що обтяжують покарання.

Вивченням особи винної встановлено, що за місцем проживання характеризуються виключно позитивно, заміжня, на утримані має трьох дітей 1999,2002,2007 року народження.

Призначаючи покарання підсудній, суд враховує тяжкість вчиненого нею злочину, який є злочином невеликої тяжкості, його наслідки для потерпілої, часткове визнання підсудною вини, особу винної, позитивну характеристику, першу судимість, а також поведінку потерпілої яка спровокувала конфліктну ситуацію. Та призначає їй покарання яке є необхідне та достатнє для її виправлення та перевиховання, а також для попередження вчинення нових злочинів у вигляді громадських робіт.

Позовні вимоги прокурора про відшкодування витрат на лікування потерпілого в сумі 1536 гривень підлягають задоволенню в повному обсязі, як такі що доведені доказами по справі иа визнанні підсудним.

Заявлений потерпілою ОСОБА_3, цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 350 гривень не підлягаю задоволенню, оскільки остання не надала суду належних та допустимих доказів що такі витрати вона понесла. Щодо відшкодування моральної шкоди потерпілій, суд вважає за необхідне задовольнити частково виходячи з характеру моральних страждань, викликаних заподіяним їй тілесним ушкодження, тяжкості вимушених змін у його житті та витрачених зусиль на відновлення свого попереднього стану, з урахуванням яких, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості на суму 300 (триста) гривен на підставі ст.1166 ЦК України.

Згідно ст.1 п.в Закону України «Про амністію в 2014 році» від 08.04.2014 року, який набрав чинності з 19.04.2014 року звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних із позбавленням волі, підлягають особи, засуджені за умисні злочині, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, та злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, які не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_2, є опікуном трьох неповнолітніх онуків 1999,2002,2007 року народження, що підтверджується свідоцтвами про народження дітей. Мати яких померла 12 березня 2010 року, а місце знаходження батька не установлено.

ОСОБА_2, не заперечувала про застосування до неї Закону України «Про амністію у 2014 році».

Перешкод до застосування амністії, зазначених у ст. 8 вказаного Закону, не встановлено.

Керуючись ст. 1 п. «в» Закону України "Про амністію у 2014році» від 08.04.2014 року, ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у вигляді 150 (сто п'ятдесят) годин громадських робіт.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь на користь фінансового управління Снігурівської районної державної адміністрації р/р 31411637800317 КОД ЄДРПОУ 36895877Ґ, код платежу 24060300 УДКСУ у Снігурівському районі Миколаївської області - 1536( одну тисячу п'ятсот тридцять шість) гривень за лікування потерпілої.

Позов потерпілої задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 300 (триста) гривень у відшкодування моральної шкоди.

Іншу частину позовних вимог ОСОБА_3, залишити без задоволення.

ОСОБА_2 від відбуття кримінального покарання за ч. 2 ст. 125 КК України звільнити на підставі ст.1 п."в" "Про амністію" від 08.04.2014 року та провадження по справі відносно неї закрити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Миколаївської області через Снігурівський районний суд Миколаївської області протягом 30 діб з дня його проголошення, а засудженим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

СУДДЯ