Ухвала суду № 39852591, 10.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2014 року м. Київ К/800/39443/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В., Маслія В.І., Леонтович К.Г., провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Хоружівка» на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2013 року у справі за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Хоружівка» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

у с т а н о в и л а:

В травні 2010 року Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Хоружівка» (далі -- ТОВ «Агрофірма «Хоружівка») про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 87691,02 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 315,72 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2013 року, позов задоволено в повному обсязі.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позову.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що оскільки позивач не вжив усіх залежних від нього необхідних заходів для недопущення правопорушення, а тому застосування адміністративно-господарських санкцій до нього за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів є законним.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з таким висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в ТОВ «Агрофірма

«Хоружівка» середньооблікова кількість штатних працівників у 2009 році становила 290 осіб. Відповідно чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, у 2009 році становила 12 осіб. Згідно з даними поданими позивачем у звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 рік, середньооблікова кількість штатних працівників-інвалідів становила 6 осіб.

Сумським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів направлялися запити щодо звернення ТОВ «Агрофірма «Хоружівка» в 2009 році з офіційною заявкою про направлення на їх підприємство для працевлаїнтування інвалідів до Недригайлівського районного центру зайнятості, на що отримано відповідь, що протягом 2009 року від вищезазначеного підприємства надходило 10 звітів за формою № 3-ПН (не_падано за червень та грудень місяці 2009 року), в яких були вказані вільні робочі місця та вакантні посади для інвалідів.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно Інструкції щодо заповнення форми звітності № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 420 від 19.12.2005 року та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2005 року за № 1534/11814 (далі - Інструкція), підприємства, установи і організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форм власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.

Таким чином, на відповідача покладено лише обов'язок створення робочих місць та інформування про це органів зайнятості щомісячно, у порядку, встановленому вищезазначеним нормативним актом.

Єдиним належним доказом, який свідчить про інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів є звіт форми № 3-ПН.

Водночас, матеріали справи містять лист Недригайлівського районного центру зайнятості від 31.05.2010 № 01-05/343, відповідно до якого відповідачем надавало до центру зайнятості звітність по формі № 3-ПН за 10 місяців (не надано за червень 2009 року та грудень 2009 року). Також повідомлено, що для працевлаштування в ТОВ АФ «Хоружівка» в 2009 році направлялись інваліди ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, однак двох осіб не працевлаштовано з тих підстав, що вони не відповідають вимогам, адже за ст. ст. 1, 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Отже, в матеріалах справи наявні звіти про наявність вакансій лише станом на 14.01.2009 року, 17.02.2009, 16.03.2009 року, 17.04.2009 року, 18.05.2009 року, 02.07.2009 року, 20.08.2009 року, 23.09.2009 року, 21.10.2009 року, 27.11.2009 року, тобто відповідачем не інформовано органи працевлаштування належним чином відповідно до вимог зазначеної вище Інструкції про наявність на його підприємстві вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів, а тому ні одного інваліда названими вище органами не було направлено відповідачеві для забезпечення працевлаштування.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою для господарського-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання

Таким чином, ТОВ «Агрофірма «Хоружівка» не було вжито всіх залежні від нього заходів для недопущення господарського правопорушення щодо працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225-229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Хоружівка» відхилити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України, у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді:

з оригіналом згідно

помічник судді А.О. Кулеша