Ухвала суду № 39852075, 26.06.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26 червня 2014 року Справа № 916/771/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Удовиченка О.С., Бакуліної С.В., Запорощенка М.Д., Катеринчук Л.Й., Коробенка Г.П., розглянувши заяву Сухолиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 29.04.2014Верховним Судом України у справі №916/771/13за позовом Сухолиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської областідотовариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива" про зобов'язання звільнити земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 29.04.2013 задоволено позов, зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Перспектива" звільнити земельну ділянку площею 13 га в селі Сухий Лиман Овідіопольського району Одеської області шляхом знесення незавершених будівництвом будівель під №№ 2, 4, 6, 8, 10, 12, 16, 18, 20, 22, 24, 26, 28, 30 по вулиці Будівельників, під №№ 1, 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15, 17, 19, 21, 23 по вулиці Південній, під №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 22 по вулиці Вишневій, під №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 11, 12, 13, 14,15,16 по вулиці Садовій, під №№2, 4, 6, 8, 10, 12, 14 по вулиці Північній, під №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 18, 20 по вулиці Теністій, під №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20 по вул. Морській; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива" на користь Сухолиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області судовий збір у сумі 1147,00 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2013 рішення місцевого суду від 29.04.2013 скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.12.2013 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2013 скасовано, справу направлено до Одеського апеляційного господарського суду на новий розгляд.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.02.2014 рішення господарського суду Одеської області від 29.04.2013 скасовано, прийнято нове, яким в задоволенні позову про зобов'язання звільнити земельну ділянку відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.04.2014 у даній справі касаційну скаргу Сухолиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області залишено без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.02.2014 - без змін.

Сухолиманська сільська рада Овідіопольського району Одеської області звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 29.04.2014 у даній справі, в якій заявник просить скасувати зазначену постанову та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.02.2014, а рішення господарського суду Одеської області від 29.04.2013 залишити без змін.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2012 у справі №5017/461/2012 та від 03.12.2013 у справі №916/771/13, мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції статті 120 Земельного кодексу України, внаслідок чого, як стверджує заявник, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.05.2014 було надано строк до 16.06.2014 заявнику для усунення виявлених недоліків поданої заяви.

12.06.2014 від заявника, на виконання ухвали Вищого господарського суду України від 23.05.2014, надійшли додаткові документи.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити у допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, або встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце у разі, коли суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за аналогічних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові Вищого господарського суду України від 29.04.2014 у справі №916/771/13, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову про зобов'язання звільнити земельну ділянку, оскільки на спірній земельній ділянці розташовано належне майно відповідачу нерухоме майно (право власності на яке визнано за відповідачем у судовому порядку) і його набуття є правомірним, у зв'язку з чим до відповідача перейшло і право користування частини земельної ділянки на якій воно розміщене. Даного висновку суд касаційної інстанції дійшов з урахуванням того, що рішенням господарського суду Одеської області від 30.05.2012 у справі № 5017/461/2012, припинено право постійного користування товариства з обмеженою відповідальністю "Газпром добича Уренгой" земельною ділянкою площею 13,0 га в селі Сухий Лиман Овідіопольського району Одеської області, тобто було припинено право користування не відповідачу, а одному із його засновників і фактично, позивач та відповідач у відносини з приводу користування спірною земельною ділянкою не вступали. Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов відповідного висновку керуючись положеннями статей 120, 212 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України.

У постанові від 26.12.2012 у справі №5017/461/2012, суд касаційної інстанції, виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, керуючись пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням земель та охороною земель", пунктом "а" частини першої статті 96 Земельного кодексу України, пунктом "г" частини першої статті 141 Земельного кодексу України, пунктом "а" частини першої статті 143 Земельного кодексу України, визнав обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позову щодо припинення права постійного землекористування, оскільки відповідач не використовує спірну земельну за цільовим призначенням.

Таким чином, судове рішення, на яке подана заява про перегляд і судове рішення Вищого господарського суду України, на яке посилався заявник, свідчать про наявність у них різного матеріально - правового регулювання спірних правовідносин та відмінність встановлення судовими інстанціями різних фактичних обставин, покладених в основу постанов суду касаційної інстанції, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних висновків, у зв'язку з чим відсутні підстави, визначені статтею 11116 Господарського процесуального кодексу України, для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Сухолиманській сільській раді Овідіопольського району Одеської області у допуску справи №916/771/13 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя О. Удовиченко Судді С. Бакуліна М. Запорощенко Л. Катеринчук Г. Коробенко