Рішення № 39850879, 15.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11162/14 15.07.14Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи"

до комунальної корпорації "Київавтодор"

про стягнення 84 488,81 грн.

Представники сторін:

від позивача: Кравченко І.В. - представник за довіреністю № б/н від 08.01.2014 року;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" до комунальної корпорації "Київавтодор" про стягнення 84 488,81 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та комунальною корпорацією "Київавтодор" укладено договір №00-1807-13/ІЗ від 05.11.2013 року на виконання експертизи проекту будівництва.

Відповідно до умов договору позивач виконав експертизу проекту будівництва.

Проте, оплату робіт по виконанню експертизи за договором відповідач не здійснив.

У зв'язку з чим позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача основної заборгованості в розмірі 73 994,32 грн., три проценти річних в розмірі 960,91 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 4 749,29 грн. та пені у розмірі 4 784,29 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.06.2014 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.06.2014 року виправлено допущену в ухвалі господарського суду м. Києва від 06.06.2014 року описку.

18.06.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи на виконання вимог ухвали суду від 06.06.2014 року.

В судове засіданні 15.07.2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали від 06.06.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Так, ухвала про порушення провадження у справі була отримана відповідачем 16.06.2014 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №01030 29978070.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

05.11.2013 року між комунальною корпорацією "Київавтодор" (замовник) та Державним підприємством "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" (виконавець) укладено договір №00-1807-13/ІЗ на виконання експертизи проекту будівництва.

Відповідно до статті 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з п.1.1 договору, замовник доручає виконавцю провести експертизу проекту будівництва щодо дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, пожежної безпеки, техногенної безпеки, охорони праці, енергозбереження, а також кошторисної частини (далі - експертиза). Назва проекту будівництва: реконструкція вулиці Васильківської на ділянці від Голосіївської площі до Амурської площі.

Результати робіт надаються замовнику у вигляді письмового звіту за результатами проведеної експертизи відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 року № 560 "Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" та ДСТУ-Н Б А.2.2-10:2012 "Настанова з організації проведення експертизи проектної документації на будівництво"(далі - звіт) (п.1.2 договору).

Відповідно до п.9.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення їх печатками та діє до 31.12.2014 року, а у частині розрахунків - до повного виконання сторонами передбачених договором зобов'язань.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що вартість проведення експертизи виконавцем за цим договором складає 61 661,93 грн., крім того ПДВ 12 332,39 грн., всього до сплати 73 994,32 грн.

Приймання замовником виконаних робіт за цим договором оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт (п.5.1 договору).

23.12.2013 року між сторонами підписано та скріплено печатками акт приймання-передачі виконаних робіт за договором №00-1807-13/ІЗ від 05.11.2013 року про виконання експертизи проекту будівництва реконструкція вулиці Васильківської на ділянці від Голосіївської площі до Амурської площі, загальна вартість виконаних робіт становить 73 994,32 грн.

Відповідно до п.2.5 договору, замовник у строк не більше п'яти календарних днів з дня підписання акта приймання-передачі виконаних робіт зобов'язується відповідно до цього акту здійснити на користь виконавця оплату у розмірі 100% вартості виконаних робіт за договором.

Згідно з ч. 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом п.3.1.3 договору передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти та оплатити роботи виконавця в порядку та строки, передбачені даним договором.

Відповідно до п.6.3 договору, вимоги сторін одна до одної щодо невиконання або неналежного виконання умов договору оформлюються ними шляхом складання претензійних документів.

Так, позивач направив на адресу відповідача претензію № 261 від 07.02.2014 року, а також лист № 562 від 31.03.2014 року з вимогою сплатити заборгованість перед ДП «Укрдержбудекспертиза» за виконання робіт по проведенню експертизи. Однак, відповіді на претензію та лист відповідач не надав.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в сумі 73 994,32 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 4 784,29 грн. (за період з 29.12.2013 року по 04.06.2014 року).

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.2 договору, у разі порушення строків виконання своїх зобов'язань за цим договором винна сторона сплачує на користь іншої сторони пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від вартості робіт за цим договором за кожен день прострочення.

З огляду на вищенаведене, суд погоджується з розрахунком пені в розмірі 4 784,29 грн. (за період з 29.12.2013 року по 04.06.2014 року) наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

Також, позивач просить стягнути з відповідача три проценти річних в розмірі 960,91 грн. індекс інфляції в розмірі 4 749,29 грн. (за період з 29.12.2013 року по 04.06.2014 року).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком індексу інфляції в розмірі 4 749,29 грн. (період з січня-квітень 2014 року) та 3 % річних в розмірі 960,91 грн. (за період з 29.12.2013 року по 04.06.2014 року) наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49 ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з комунальної корпорації "Київавтодор" (01133, м. Київ, вулиця Командарма Каменєва, будинок 6, ідентифікаційний код: 03359026) на користь Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, ідентифікаційний код: 35691621) суму основного боргу в розмірі 73 994 (сімдесят три тисячі дев'ятсот дев'яносто чотири) грн. 32 коп., пеню в розмірі 4 784 (чотири тисячі сімсот вісімдесят чотири) грн. 29 коп., три проценти річних в розмірі 960 (дев'ятсот шістдесят) грн. 91 коп., індекс інфляції в розмірі 4 749 (чотири тисячі сімсот сорок дев'ять) грн. 29 коп., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 21.07.2014 року.

Суддя С.М.Мудрий