Рішення № 39848071, 15.07.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.07.2014 Справа № 920/752/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових металів», м. Запоріжжя

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе», м. Суми

про стягнення 66 715 грн. 33 коп.

Суддя В.Л.Котельницька

Представники сторін:

від позивача - О.В.Вардзєлова (довіреність б/н від 02.01.2014)

від відповідача - А.В.Тищенко (довіреність № 18-49/1209 від 28.12.2013)

За участю секретаря судового засідання - І.М.Петрович

Суть спору: відповідно до позову з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 62038 грн. 18 коп. основного боргу за поставлений товар на підставі договору поставки №3/1300052 від 22.03.2013, 5208 грн. 10 коп. пені, 1050 грн. 87 коп. - суму 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору.

Відповідач подав до суду письмові пояснення по справі (вхідний реєстраційний № 9110 від 15.07.2014), у яких проти позовних вимог заперечує, посилаючись на відсутність у матеріалах справи доказів поставки товару за укладеним договором.

Представником позивача були подані для долучення до матеріалів справи копії специфікацій №№ 1, 2, 3 до договору № 3/1300052 від 22.03.2013.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

22.03.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових металів» (позивачем у справі) та Публічним акціонерним товариством «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім.М.В.Фрунзе» (відповідачем у справі) був укладений договір поставки №3/1300052, відповідно до умов якого позивач прийняв на себе зобов'язання передати у власність, а відповідач - прийняти та оплатити на умовах даного договору продукцію, ціна, кількість та якість якої обумовлена специфікаціями, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.4 укладеного договору позивач надає відповідачу наступні товаросупроводжуючі документи: видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, рахунок-фактуру із зазначенням ціни, вартості товару (партіє товару), та видатків залежно від умов поставки, податкову накладну, сертифікат якості підприємства, сертифікат якості, а згідно з п. 2.5 цього договору постачальник передає покупцю товаросупроводжуючі документи разом із товаром. Підтвердженням факту отримання покупцем всіх вищезазначених документів є підпис представника покупця на видатковій накладній.

Пунктом 2.6 укладеного договору сторони встановили, що з урахуванням специфіки виробництва кабельно-проводникової продукції, допускається відхилення фактичної кількості від узгодженої у специфікаціях у межах +/- 5%.

У розділі 3 договору № 3/1300052 сторони узгодили загальну вартість договору та умови оплати. Так, покупець (відповідач) здійснює оплату у розмірі 100% загальної вартості товару (партії товару), зазначеного у рахунку, на банківський рахунок постачальника (позивача) у наступному порядку: передоплата у розмірі 20% від вартості товару (партії товару), зазначеного у рахунку - протягом 15 банківських днів з моменту отримання покупцем рахунку на товар; оплата у розмірі 80% від вартості товару (партії товару), зазначеного у рахунку - протягом 15 днів з моменту отримання товару (партії товару) до відвантаження (п. 3.2 договору).

Відповідальність сторін за неналежне виконання договірних зобов'язань визначена у розділі 6 договору.

Так, відповідно до п. 6.2 договору поставки у разі невиконання однією із сторін своїх зобов'язань, винна сторона сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за яких нараховується пеня, від вартості простроченого зобов'язання за кожний день прострочення, але не більше 5% вартості простроченого зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору поставки № 3/1300052 протягом строку його дії позивачем поставлялася відповідачу кабельно-проводникова продукція, визначена у специфікаціях №№ 1-5.

Даний факт підтверджується зазначеними специфікаціями, копії яких додані до матеріалів справи, видатковими накладними за відповідний період, а також товарно-транспортними накладними з відмітками про отримання товару та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, виписаних на ім'я представника покупця (відповідача).

Відповідач же у порушення умов укладеного договору вартість поставленого йому товару у повному обсязі не оплатив, що підтверджується банківськими виписками, які свідчать про часткову оплату товару відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 627 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 вищевказаного Кодексу наголошує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для

використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору, а згідно вимог статті 610 цього ж Кодексу, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач свої обов'язки за договором не виконує і оплату за поставлений йому товар своєчасно та в повному обсязі не проводить.

Факт належного виконання умов договору позивачем підвереджується матеріалами справи, зокрема копією договору поставки № 3/1300052 від 22.03.2013, а також копіями відповідних видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, а також довіреностей на отримання товару.

Сума основної заборгованості відповідача за отриманий товар становить 62038 грн. 18 коп.

Станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом вказана заборгованість залишається несплаченою, тому суд визнає вимоги позивача у цій частині обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення представника відповідача щодо відсутності доказів поставки товару за спірним договором судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються аналізом документів, які містяться у матеріалах справи.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 5208 грн. 10 коп. пені, 1050 грн. 87 коп. - суму 3% річних.

Умовами укладеного договору (пунктом 6.2) № 13/1300052 від 22.03.2013 п. 6.2 передбачено, що у разі невиконання однією із сторін своїх зобов'язань, винна сторона сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за яких нараховується пеня, від вартості простроченого зобов'язання за кожний день прострочення, але не більше 5% вартості простроченого зобов'язання.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України, під пенею розуміється грошова сума, яка встановлюється у відсотковому відношенні до простроченої суми за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, а згідно із статтею 3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Разом з тим, судом було здійснено перерахунок суми пені, що підлягає стягненню з відповідача з урахуванням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а також у відповідності з положеннями ст. 253 Цивільного кодексу України. Судом також було здійснено перерахунок суми 3% річних у відповідності з положеннями ст. 253 Цивільного кодексу України.

Таким чином, розмір пені, нарахованої у відповідності з приписами законодавства, становить 4395 грн. 33 коп.

При цьому, умовами договору встановлений граничний розмір пені, який може бути нараховано стороні, винній у невиконанні договірних зобов'язань. Цей розмір обмежений 5% від вартості простроченого зобов'язання, тому суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення пені з відповідача у сумі, яка не перевищує 5% від суми прострочення і становить 3101 грн. 91 коп.

Сума 3% річних підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 1025,75грн.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе» (40004, м. Суми, вул. Горького, 58; код ЄДРПОУ 05747991) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових металів» (69076, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 9; код ЄДРПОУ 36911851) 62038 грн. 18 коп. боргу, 3101 грн. 91 коп. пені, 1025 грн. 75 коп. - суму 3% річних, 1770 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.07.2014.

Суддя В.Л. Котельницька