Рішення № 39847848, 21.07.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" липня 2014 р.Справа № 916/2318/14

Позивач: Публічне акціонерне товариство „Миронівський хлібопродукт"

Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1

Про: стягнення 59496,09 грн.

Суддя Демешин О. А.

Представники:

від позивача: Смиковський С. Л. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство „Миронівський хлібопродукт" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 59496,09 грн., з яких: 46632,01 грн. - борг за поставлений товар; 3022,78 грн. - пеня; 9841,30 грн. - 30% річних.

Відповідач відзиву на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно ст. 75 ГПК України.

В С Т А Н О В И В :

12.03.2013 року між Відповідачем (покупець) та Позивачем (постачальник) було укладено Договір поставки № 231П/ОФ.

Відповідно до п. 1.1. Договору, Позивач зобов'язувався поставити, а Відповідач прийняти та оплатити товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у товарно-транспортних накладних, що виписуються на кожну партію товару. Згідно з п. 2.3 Договору, форма та строки оплати товару визначаються за кожним асортиментом Товару й зазначаються в Додатках до Договору.

Згідно до п.1 та п.5 Додатку № 1 від 12.03.2013 р. до Договору, оплата за товар проводиться зазначені строки відповідно до найменування товару.

Згідно до п. 4.3 Договору датою поставки товару вважається дата підписання відповідної товарно-транспортної накладної.

Зазначений товар був отриманий Відповідачем на підставі актів прийому-передачі продукції та товарно-транспортних накладних. Загальна сума заборгованості по поставленим накладним станом на 28.05.2014р. складає 46 632,01 грн. та на момент розгляду справи не оплачена.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1,2 ст. 673 ЦК продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого

відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Відповідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 611 ЦК України - у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ч. 1 ст. 229 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 549 ЦК України Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

А ст. 3 вказаного Закону зазначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.3., укладеного між сторонами Договору, встановлено, що у випадку порушення строків оплати за поставлений товар, Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу пеню в розмірі 0,3% від суми заборгованості за кожен день прострочення, а також 30% річних з простроченої суми за весь час прострочення.

З врахуванням наведеного, позивач розрахував пеню з обмеженням її розміру подвійною обліковою ставкою НБУ за строк обмежений 6-ма місяцями та 30% річних за прострочення по грошовому зобов`язанню.

Ці суми, відповідно, становлять: 3022,78 грн. - пені; 9841,30 грн. - сплати 30% річних.

Отже, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства „Миронівський хлібопродукт" (08800, Київська обл., м. Миронівка, вул. елеваторна, 1, поштова адреса: 04143, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 158, код - 25412361): 46632 гривні 01коп. боргу; 3022 гривні 78 коп. пені; 9841 гривню 30коп. сплати 30% річних та 1827 гривень судового збору

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Демешин О.А.