Вирок № 39847078, 22.07.2014, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 22.07.2014

Справа № 320/7327/14к

(1-КП-320-486-14)

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

« 22» липня 2014 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді: Кучеренко В.В.

при секретарі - Левандовській Т.Ю.

за участю прокурора - Гринько М.С.

за участю обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - адвоката ОСОБА_2

за участю потерпілих - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у підготовчому судовому засідання матеріали кримінального провадження № 12013080140003150 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя Запорізької області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше засудженого:

- 04.05.2006 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст.185 ч.3 КК України до 5 років позбавлення волі; на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком 2 роки;

- 06.06.2013 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст.ст. 185 ч.3, 15 ч.2, 185 ч.3, 185 ч.4, 70 ч.1, 71 ч.5 КК України до 5 років 10 місяців позбавлення волі; звільнений 06.06.2013 року з Запорізького СІЗО за вироком суду по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

10 липня 2013 року приблизно о 11 годині 20 хвилин, знаходячись біля письмового столу, який розташовано у коридорі 3-го поверху інституту «Мелітопольський відокремлений підрозділ Запорізького інституту економіки та інформаційних технологій (МВП ЗІЕІТ)», за адресою: просп. 50-річчя Перемоги, 21, в м. Мелітополь Запорізької області, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що ОСОБА_3 залишила власний мобільний телефон без нагляду і за його діями ніхто не спостерігає, діючи повторно, шляхом вільного доступу, з письмового столу таємно викрав майно ОСОБА_3 - мобільний телефон «LG P705» у корпусі чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_1, вартістю 3 299 гривень 95 копійок, з картою пам'яті «micro-sd», вартістю 100 гривень та сім-карткою мобільного оператора «Київстар», вартістю 10 гривень, без грошових коштів на рахунку, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_3 матеріальний збиток на загальну суму 3409 гривень 95 копійок.

Крім того, 01 серпня 2013 року, приблизно о 14 годині 20 хвилин, знаходячись у приміщенні готелю «Тріо», який розташований по вул. Гоголя, 107, у м. Мелітополі, ОСОБА_1, маючи єдиний умисел на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи повторно, зі столу, який розташований біля каси вищевказаного готелю таємно викрав майно ОСОБА_4, а саме :

- мобільний телефон «Nokia-1280», у корпусі чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_2, вартістю 189 гривень, з сім-карткою мобільного оператора «Київстар», без грошових коштів на рахунку, яка матеріальної цінності для потерпілої не представляє;

- мобільний телефон «Самсунг С3010», у корпусі чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_3, вартістю 530 гривень, з сім-карткою мобільного оператора «Київстар», без грошових коштів на рахунку, яка матеріальної цінності для потерпілої не представляє;

- мобільний телефон «Самсунг С115», у корпусі червоного кольору, ІМЕІ НОМЕР_4, вартістю 200 гривен, з сім-карткою мобільного оператора «МТС», без грошових коштів на рахунку, яка матеріальної цінності для потерпілої не представляє.

Відразу після цього, реалізуючи єдиний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1, знаходячись біля столу каси готелю, розташованого за вищевказаною адресою, з тумбочки вищевказаного столу, діючи повторно, таємно викрав жіночу сумку чорного кольору зі шкірозаміннику, яка не представляє для потерпілої ОСОБА_4 матеріальної цінності, у якій знаходилися грошові кошти у сумі 170 гривень та косметичка з ключами, які не представляють для потерпілої матеріальної цінності, чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріальний збиток на загальну суму 1089 гривень.

Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані на досудовому слідстві за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

15 липня 2014 року між потерпілою ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_1 укладено угоду про примирення у відповідності до вимог ст. 468, 469, 471 КПК України.

15 липня 2014 року між потерпілою ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_1 укладено угоду про примирення у відповідності до вимог ст. 468, 469, 471 КПК України.

Згідно даних угод підозрюваний ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість у зазначених діяннях, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України. Також вказаними угодами сторонами визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_5 у виді трьох років позбавлення волі з застосуванням ст. 75,76 КК України з випробуванням на один рік. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання. Крім того, угодах передбачено та роз'яснено потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_3, і підозрюваному ОСОБА_1, що затвердження вказаних угод для сторін передбачає обмежене право на оскарження вироку.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Згідно ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченому ст. 185 ч. 2 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

У судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення вказаної угоди, оскільки вважає, що умови угоди не відповідають інтересам суспільства.

Однак, ОСОБА_1 повністю визнав свою вину та щиро розкаюється у скоєному, добровільно відшкодував весь завданий збиток потерпілим, які не мають до нього жодних претензій, має на утриманні неповнолітню дитину, тому суд вважає, що умови угоди не противорічать інтересам суспільства.

При цьому судом з'ясовано, що підозрюваний цілком розуміє права визначені п.п. 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даних угод відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілою ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_1, а також угоди про примирення між потерпілою ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_1, і призначення підозрюваному узгодженої сторонами міри покарання.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Затвердити угоду від 15 липня 2014 року про примирення між потерпілою ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_1.

Затвердити угоду від 15 липня 2014 року про примирення між потерпілою ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винуватим за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Призначити ОСОБА_1 узгоджене сторонами покарання у виді три роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання, якщо він протягом одного років не скоїть нового кримінального правопорушення.

У відповідності ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання;

- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Скасувати засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Стягнути з ОСОБА_1 у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України витрати на проведення судових дактилоскопічних експертиз в кримінальному провадженні № 12013080140003150 у сумі 978 гривень 80 копійок (рахунок № 31116115700009, одержувач - УК у Шевченковському р-ні м. Запоріжжя, код банку - 813015, код ЄДРПОУ - 38025367, у ГУДКСУ у Запорізькій області).

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду В.В.Кучеренко