Вирок № 39846780, 17.07.2014, Зачепилівський районний суд Харківської області

справа № 620/567/14-к

провадження № 1-кп/620/54/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2014 року Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Яценко Є.І.,

за участю: прокурора - Медяника О.А.,

секретаря судового засідання: - Гагаріній С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Зачепилівка матеріали кримінального провадження № 12014220290000052 за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, освіта неповна середня, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, засудженого 27.04.2007р. Новомосковським міським судом Дніпропетровської області за ч.3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі та 16.08.2010р. Новомосковським міським судом Дніпропетровської області за ч.3 ст. 185 КК України до чотирьох років позбавлення волі, судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 190 та ч. 1 ст. 309 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2, будучи раніше судимим 27.04.2007р. Новомосковським міським судому Дніпропетровської області за ч.3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі та 16.08.2010р. Новомосковським міським судом Дніпропетровської області за ч.3 ст. 185 КК України до чотирьох років позбавлення волі, належних висновків для себе не зробив та вчинив нові злочини за наступних обставин.

Наприкінці серпня 2013 року (точну дату досудовим слідством та судом не встановлено) після 12-ї години на околиці АДРЕСА_2 виявив один кущ дикоростучої коноплі і діючи з прямим умислом на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, обірвав листя з верхівками вказаного куща коноплі, після чого відніс їх до горища багатоповерхового будинку за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2, де залишив їх сушитися. Через два дні повернувся до горищі і впевнившись у тому, що конопля висохла, подрібнив її руками шляхом перетирання. Подрібнені листя коноплі поклав до полімерного пакету і залишив зберігатися у своїй куртці за місцем свого проживання для власного вживання без мети збуту.

В середині грудня 2013р. в першій половині дня (точну дату досудовим слідством та судом не встановлено) одягнув куртку, в кишені якої заходився пакунок з подрібненою коноплею, після чого у власних справах маршрутним транспортом направився у с. Червоноармійське Зачепилівського району Харківської області, де став тимчасово мешкати у свого знайомого ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 та час від часу у відсутності сторонніх осіб вживати коноплю, що зберігав при собі.

28 лютого 2014р. о 16 годині в с. Червоноармійське Зачепилівського району Харківської області, під час проведення огляду домоволодіння ОСОБА_3 по АДРЕСА_1, що проводився з письмової згоди ОСОБА_3 у громадянина ОСОБА_2, що знаходився у цьому домоволодінні, зі згоди останнього було вилучено полімерний пакет з речовиною рослинного походження в сухому стані та подрібненому вигляді, яку він зберігав для власного вживання без мети збуту і яка згідно висновку експертизи №431 від 03.03.2014р. є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс, загально маса якого у перерахунку на суху речовину склала 13,0323 гр.

Такими діями, що виразились у незаконному придбані, виготовленні, зберіганні та перевезенні наркотичних засобів без мети збуту, ОСОБА_2 вчинив діяння, що містить ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Окрім того, ОСОБА_2 28 лютого 2014р. близько 24 години в с. Перше Травня Зачепилівського району Харківської області, керуючись корисливими мотивами, діючи повторно з прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу пройшов на територію домоволодіння ОСОБА_4, яке розташовано по АДРЕСА_3, звідки скоїв крадіжку кутової шліфувальної машинки марки «Тиса МШУ-1100-125», яка належить потерпілому ОСОБА_4 та вартість якої згідно висновку судово - товарознавчої експертизи №129 від 10.04.2014р. складає 187 грн., після чого с місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, продавши викрадену кутову шліфувальну машинку невстановленій особі.

Такими діями, що виразились у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, ОСОБА_2 вчинив діяння, що містить ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.

Крім того, ОСОБА_2, 01 березня 2014р. близько 10 години, перебуваючи в с. Червоноармійське Зачепилівського району Харківської області, керуючись корисливими мотивами, повторно діючи з прямим умислом, направленим на заволодіння майном потерпілого ОСОБА_5, з яким він перебував у товариських відносинах, прийшов на територію домоволодіння останнього, розташованого по АДРЕСА_4, зловживаючи довірою останнього попросив у ОСОБА_5 надати йому велосипед, який належав ОСОБА_5, для поїздки до магазину. Після того, як ОСОБА_5 надав ОСОБА_2 свій велосипед марки «Україна», вартість якого згідно висновку експертизи №1290 від 10.04.2014р. становить 297 грн., останній довів свій злочинний намір до кінця, продавши 02 березня 2014р. цей велосипед в с. Перше Травня Зачепилівського району Харківської області невідомій особі за 150 грн.

Своїми умисними діями, які виразились в заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою, вчиненому повторно, ОСОБА_2 вчинив діяння, що містить ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.

Після вчинення вищеописаних діянь ОСОБА_2 направився до свого постійного місця проживання в АДРЕСА_2.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у пред'явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі і дав покази про обставини скоєння ним кримінальних правопорушень відповідно до обвинувального акту, підтвердивши викладені факти вчинення ним кримінальних правопорушень.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні вказав, що претензій до обвинуваченого ОСОБА_2 не має, просить суд суворо його не карати.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 не заперечував фактичні обставини кримінального правопорушення, як вони викладені вище, підтвердивши їх в судовому засіданні, а також те, що ним та іншими учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини справи, вказані в обвинувальному акті, вони правильно розуміють зміст цих обставин, суд, переконавшись в добровільності їх позиції, з урахуванням думки учасників процесу вважав, що дослідження доказів по справі, отриманих під час досудового провадження в судовому засіданні недоцільне. З урахуванням положень частини 3 статті 349 КПК України, суд вважав за необхідне обмежити з'ясування обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_2

Судом досліджено:

- копію форми 1 на ОСОБА_2 (а.к.п. 47);

- вимога до УІАЗ ГУМВС України в Харківській області на ОСОБА_2 станом на 06.03.2014р. (а.к.п. 48, 49);

- копія довідки про звільнення від 26.11.2009р. (а.к.п 50);

- копію ухвали Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 22.07.2013р. (а.к.п. 52, 53);

- довідку Новомосковської ЦРЛ від 04.04.2014р. про те, що ОСОБА_2 на психіатричному обліку не перебуває. (а.к.п. 57);

- довідку Новомосковської ЦРЛ від 04.04.2014р. про те, що ОСОБА_2 на наркологічному обліку не перебуває. (а.к.п. 59);

- довідка-характеристика на гр. ОСОБА_2 (а.к.п 61);

- квитанцію про прийняття предметів на зберігання (а.к.п. 22);

- довідку про витрати на проведення експертизи №431 від 03.03.2014р. (а.к.п. 20);

- довідку про витрати на проведення експертизи №1289 від 10.04.2014р. (а.к.п. 100);

- довідку про витрати на проведення експертизи №1290 від10.04.2014 р. (а.к.п. 160).

На підставі показань обвинуваченого ОСОБА_2 та досліджених доказів суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 190 КК України.

При обранні міри покарання ОСОБА_2 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, те що він визнав себе винним у їх вчиненні, характеристику особи обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується негативно, зловживає алкогольними напоями (а.к.п. 61), є раніше судимим (а.к.п. 48, 49) та вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України під час умовно - дострокового звільнення.

Суд, керуючись положеннями п.1 ч. 1 ст. 66 КК України, враховує пом'якшуючу обставину - щире каяття.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 66 КК України суд враховує обставини, які обтяжують покарання - рецидив злочинів.

Суд приходить до висновку, про призначення ОСОБА_2 покарання, необхідного і достатнього для попередження вчинення ним нових умисних злочинів, можливого його виправлення та співмірне в якості кари за скоєні злочини, у виді:

- За ч.1 ст. 309 КК України - позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

- За ч. 2 ст. 185 КК України - позбавлення волі строком на 3 (три) роки;

- За ч. 2 ст. 190 КК України - позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

При призначенні ОСОБА_2 остаточної міри покарання, суд вважає за необхідне застосувати положення ч.1 ст.. 70 КК України - при сукупності злочинів визначити остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

Крім того суд враховує, що ОСОБА_2 16.08.2010 року був засуджений Новомосковським міським судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 81 КК України був звільнений умовно-достроково з невідбутим покаранням 7 місяців 11 днів обмеження волі, на шлях виправлення не став, скоївши нові злочини, тому суд вважає за необхідне застосувати положення ч.1 ст. 71 КК України та до знов призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання.

Згідно ч.4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Суд вважає, що невідбуту частину покарання у виді обмеження волі на строк 7 місяців та 11 днів за вироком Новомосковського міського суду Дніпропетровської області від 16.08.2010 р., звільненого ухвалою Самарського районного суду від 22.07.2013 р. відповідно до п.1 ч.1 ст. 72 КК України необхідно перерахувати в більш суворий вид покарання виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі та перерахувати в 3 місяці 20 днів.

Відшкодування судових витрат за проведення судових експертиз у сумі 367,08 грн., 195,60 грн. та 244,50 грн., а всього - 807,18 грн. необхідно покласти на обвинуваченого ОСОБА_2

Долю речових доказів вирішити в порядку ч.9 ст. 100 КПК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 194, 370, 373, 374, 392, 393, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

Відповідно до п.п. «б» п.1 ч.1 ст. 72 КК України невідбуту частину покарання за вироком Новомосковського міського суду Дніпропетровської області від 16.08.2010 р., звільненого ухвалою Самарського районного суду від 22.07.2013 р. від відбування покарання у виді обмеження волі на строк 7 місяців та 11 днів перерахувати в більш суворий вид покарання виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі, в 3 місяці 20 днів та відповідно до ч.1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання покарання за вироком Новомосковського міського суду Дніпропетровської області від 16.08.2010 року остаточно призначити покарання у вигляді 3 років 2 місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою в Харківському слідчому ізоляторі №27.

Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_2 відраховувати від дня його фактичного затримання - 07 квітня 2014р.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 процесуальні витрати за проведення судових експертиз №431 від 03.03.2014р. в сумі 367,08 грн., №1289 від 10.04.2014р. в сумі 195,60 грн. та №1290 від 10.04.2014 р. в сумі 244,50 грн., а разом у сумі 807 гривень 18 копійок на користь держави - одержувач УДКСУ в Комінтернівському районі м. Харкова, банк одержувача ГУДКСУ в Харківській області, рахунок №31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011;

Речові докази по справі:

- особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, вагою 13,0323 грама, переданий на зберігання до кімнати речових доказів Зачепилівського РВ ГУМВС України в Харківській області згідно до квитанції (а.к.п. 22), після набрання вироком законної сили - знищити;

- кутову шліфувальну машинку марки «Тиса МШУ-1100-125» - залишити у законного власника - ОСОБА_4

Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів з моменту його проголошення, в кримінальну палату апеляційного суду Харківської області через Зачепилівський районний суд, засудженим ОСОБА_2 в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Головуючий, суддя Є.І. Яценко