Вирок № 39846774, 22.07.2014, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/547/14-к

Провадження № 1-кп/630/65/2014

В И Р О К

Іменем України

22 липня 2014 року м. Люботин Люботинський міський суд Харківської області

головуючий суддя Дем'яненко І.В.,

за участю:

секретаря Тимошенко К.О.,

прокурора Касьяненка Р.В.,

представника потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Люботин Харківської області кримінальне провадження №12013220430006029 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Генічевськ, Генічеського району, Херсонської області громадянина України, українця, що має професійно- технічну освіту, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого за вироком Люботинського міського суду Харківської області від 26 травня 1999 року за ст.ст. 94, 98 КК України до 12 років позбавлення волі, звільнився з міць позбавлення волі 08 квітня 2008 року умовно - дострокового на невідбутий строк покарання 1 рік 6 місяців 9 днів на підставі постанови Дергачівського районного суду Харківської області від 31 березня 2008 року, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, та фактично мешкає за адресою АДРЕСА_2

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 здійснив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням в інше приміщення, за таких обставин.

ОСОБА_2 01 травня 2014 року, близько 14.00 год., реалізуючи злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, прибув до гімназії №1, розташованої за адресою м. Люботин, вул. Шевченка, 19, де шляхом вільного доступу зайшов до приміщення майстерні, звідки викрав швейну машинку Fucznik KI.90 Польша, вартістю 250 грн., та дві металеві труби довжиною по 2,5 м, Д-100 мм, товщина стінки металу 3 мм, вартістю 87 грн.

З місця скоєння злочину ОСОБА_2 зник, викраденим майном розпорядився на свій розсуд, чим заподіяв Люботинській гімназії №1 матеріальну шкоду на суму 337,00 грн.

Органами досудового слідства, дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в інше приміщення.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному. Причину скоєння злочину пояснює, як брак коштів через відсутність роботи. Зобов'язується відшкодувати заподіяну шкоду.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності його позиції немає.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, що виразилось в таємному викраденні чужого майна, поєднане з проникненням у інше приміщення, мало місце. Зазначене діяння містить склад кримінального злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України. Обвинувачений ОСОБА_2 винен у вчиненні цього кримінального злочину, і підлягає покаранню за його вчинення.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Як особа, ОСОБА_2 має незняту та непогашену судимість, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працює, за місцем мешкання, характеризується позитивно.

Повне визнання вини у вчиненні кримінального злочину, щире каяття обвинуваченого, сприяння розкриттю злочину є обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого суд вважає рецидив злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд відповідно до вимог ст. ст. 65-68 КК України враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.

Суд вважає, що з урахуванням тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину, який в силу ст. 12 КК України віднесено до тяжких злочинів, для виправлення ОСОБА_2 йому необхідно обрати покарання, пов'язане з позбавленням волі, в межах санкції статті Кримінального кодексу України, за якою кваліфіковані його дії.

Враховуючи, що ОСОБА_2 має незняту та непогашену судимість, щиро розкаявся у скоєному, сприяв розкриттю злочину, вчинив злочин, який не пов'язаний з загрозою життю і здоров'ю громадян, не представляє інших загроз соціальній безпеці, виправлення ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства. Тому, з урахуванням обставин справи, особи обвинуваченого ОСОБА_2 слід призначити покарання у межах санкції ч.3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 75 КК України.

Тому суд , відповідно до ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити ОСОБА_2 від відбуття призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком, тобто, якщо він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки, передбачені ст.76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи за місцем проживання, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Керуючись ст.ст.349, 368-371, 373-375 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого за ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання строком 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком в 2 роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Процесуальні витрати в сумі 196,80 (сто дев'яносто шість гривень вісімдесят копійок) гривень за виконання товарознавчої експертизи № 5483 від 12 травня 2014 року стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н.НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Держави (Одержувач УДКС України в м. Люботин, Харківської області, Код 38008949, МФО 8511011, Банк ГУДКСУ в Харківській області, р/р 31114115700018).

Речовий доказ по справі, вказаний на а.с. 47-48 ( швейну машинку Fucznik KI.90 Польша та дві труби, довжиною 2,5 м, Д-100 мм, товщина стінки металу 3 мм ) переданий на зберігання під розписку ОСОБА_1 вважати повернутим власнику.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Люботинський міський суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, потерпілому направити копію вироку не пізніше наступного дня.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку .

Суддя І. В. Дем`яненко