Постанова № 39846053, 14.07.2014, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2014 р. Справа № 809/2119/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Біньковської Н.В.

при секретарі судового засідання Хоми О.В.

за участю:

представника позивача - Малиневич О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Реалсервісбуд" про стягнення податкового боргу в сумі 128760,39 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Калуська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області звернулася в суд з адміністративним позовом до ТОВ "Реалсервісбуд" про стягнення податкового боргу в сумі 128760,39 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості перед бюджетом по сплаті орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 128760,39 грн., яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання за період з 15.10.2012 року по 20.06.2014 року згідно поданих податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік від 27.01.2012 року, за 2013 рік від 29.01.2013 року, за 2014 рік від 19.02.2014 року, уточнюючої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік від 23.10.2012 року в сумі 125768,27 грн., узгодженої суми штрафу згідно податкового повідомлення-рішення форми "Ш" за № 0006941501 від 20.06.2013 року в сумі 2034,58 грн. та нарахованої пені в розмірі 957,54 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився без поважних причин та без повідомлення ним про причини неприбуття, хоча відповідач був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду.

За таких обставин, враховуючи положення частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.04.2002 року ТОВ "Реалсервісбуд" зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного держаного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців (а.с.6-8), взяте на облік як платник податків та є платником орендної плати за землю.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 9.1.10. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів.

За приписами підпункту 14.1.147. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно пункту 15.1. статті 15 та статті 269 Податкового кодексу України відповідач являється платником плати за землю та у відповідності до пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 287.1. Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Судом встановлено, що відповідно до договорів оренди від 26.01.2010 року, 24.12.2012 року ТОВ "Реалсервісбуд" передано у платне володіння і користування земельну ділянку загальною площею 6927,0000 га в м. Калуші по вул. Окружна, 1А, що підтверджується відомостями про наявні земельні ділянки (зворотній бік а.с.10, 12, 14, 16).

ТОВ "Реалсервісбуд" подано до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік від 27.01.2012 року (а.с.9-10), за 2013 рік від 29.01.2013 року (а.с.11-12), за 2014 рік від 19.02.2014 року (а.с.15-16), а також уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік від 23.10.2012 року (а.с.13-14). У вказаних податкових деклараціях відповідач самостійно визначив податкові зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за базовий податковий (звітний) період.

У відповідності до пункту 287.3. статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Частина нестягнутого у судовому порядку та несплаченого податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на момент розгляду справи за період з 15.10.2012 року по 20.06.2014 року згідно вказаних податкових декларацій становить 125768,27 грн.

Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання оскарженню не підлягає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно визначене податкове зобов'язання відповідача зазначене ним в податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) та уточнюючій податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) є узгодженим з дня подання таких декларацій.

Відповідно до підпункту 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 зазначеного Кодексу контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях (пункт 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 116.1. статті 116 зазначеного Кодексу у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 126.1. статті 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі акта камеральної перевірки податкової звітності плати за землю з юридичних осіб (орендної плати) від 20.06.2013 року за № 82/1501/31951554 (а.с.22-23), яким встановлено порушення термінів подання податкової звітності з плати за землю (орендної плати) та термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання щодо плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності), Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ш" за № 0006941501 від 20.06.2013 року, яким ТОВ "Реалсервісбуд" визначено суму штрафу у розмірі 20% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 2034,58 грн. (а.с.21). Вказане податкове повідомлення-рішення направлене ТОВ "Реалсервісбуд" 21.06.2013 року (а.с.21).

Оскільки, відповідачем у відповідності до статті 56 Податкового кодексу України не порушена процедура адміністративного узгодження податкового зобов'язання визначеного податковим повідомленням-рішенням форми "Ш" за № 0006941501 від 20.06.2013 року, суд приходить до переконання, що визначена сума штрафу за платежем орендна плата з юридичних осіб в розмірі 2034,58 грн. є узгодженою.

Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області нараховано ТОВ "Реалсервісбуд" пеню за несплату узгоджених податкових зобов'язань по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 957,54 грн., що підтверджується зворотнім боком облікових карток платника (а.с.18-20).

Згідно підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Нарахування пені закінчується у випадках, визначених пунктом 129.3. статті 129 Податкового кодексу України.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (підпункт 129.4. статті 129 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 131.1. статті 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

На виконання вимог статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" позивачем надсилалися відповідачу перша податкова вимога форми "Ю1" від 07.10.2008 року за № 1/36923531/10/240 та друга податкова вимога форми "Ю2" від 06.11.2008 року за № 2/42925837/10/240 (а.с.24). На час розгляду справи вищезазначені податкові вимоги є неоскаржені та є невідкликаними.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого податкового зобов'язання за платежем плата за землю у формі орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності згідно податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік від 27.01.2012 року, за 2013 рік від 29.01.2013 року, за 2014 рік від 19.02.2014 року, уточнюючої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік від 23.10.2012 року в загальному розмірі 125768,27 грн., податкового повідомлення-рішення форми "Ш" за № 0006941501 від 20.06.2013 року в сумі 2034,58 грн. та нарахованої пені в розмірі 957,54 грн., а всього разом 128760,39 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Податковий борг відповідача підтверджується податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік від 27.01.2012 року (а.с.9-10), за 2013 рік від 29.01.2013 року (а.с.11-12), за 2014 рік від 19.02.2014 року (а.с.15-16), уточнюючою податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік від 23.10.2012 року (а.с.13-14), податковими повідомленнями-рішеннями форми "Ш" за № 0006941501 від 20.06.2013 року (а.с.21), першою податковою вимогою форми "Ю1" від 07.10.2008 року за № 1/36923531/10/240 та другою податковою вимогою форми "Ю2" від 06.11.2008 року за № 2/42925837/10/240 (а.с.24), листом від 20.06.2014 року за № 4102/10/250 (а.с.5), а також зворотнім боком облікових карток платника, які містяться в матеріалах справи (а.с.18-20).

Доказів, які б свідчили про погашення зазначеної заборгованості відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в загальній сумі 128760,39 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Реалсервісбуд" податкового боргу в сумі 128760,39 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Реалсервісбуд" (ідентифікаційний код 31951554) в дохід бюджету податковий борг в сумі 128760 (сто двадцять вісім тисяч сімсот шістдесят) гривень 39 копійок з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують ТОВ "Реалсервісбуд" та за рахунок готівки, що йому належить.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Біньковська Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 18.07.2014 року.