Постанова № 39845644, 29.09.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2011 р. № 2а-7573/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд

у складі колегії суддів:

головуючої -судді - Потабенко В.А.,

суддів Шинкар Т.І., Костецького Н.В.,

за участю секретаря судових засідань -Гойни Є.А.,

за участю представників:

від позивача -Ланця А.С., згідно доручення,

від відповідача -Вінярського Я.Є., згідно доручення,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Львівський бронетанковий ремонтний завод" до Державної інспекції з енергозбереження в особі Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Львівській області про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

ДП "Львівський бронетанковий ремонтний завод" звернулося до суду з позовом до Державної інспекції з енергозбереження в особі Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Львівській області про скасування постанови від 30.05.2011 року № 15-13/08 про застосування економічних санкцій в розмірі 22038,64 грн.

В обґрунтування своїх вимог, з урахуванням додаткових пояснень, покликається на те, що внаслідок проведення Державними інспекторами з енергозбереження планової перевірки ДП "Львівський бронетанковий ремонтний завод" з питань щодо ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів складено акт від 30.05.2011 року № 15-13/31, яким встановлено факт нераціонального використання позивачем електроенергії. На підставі акту винесено припис та постанову про застосування економічних санкцій. До позивача застосовано економічні санкції у вигляді підвищеної плати за перевитрату електроенергії в розмірі 22038,64 грн. Позивач не погоджується із розрахунком обсягу перевитрат електричної енергії, який було складено відповідно до Методики визначення нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів", що затв. Наказом НАЕР № 89 від 13.12.2006 року, оскільки такий не зареєстрований у Міністерстві юстиції України, а, отже, не є нормативно-правовим актом у розумінні ст. 117 Конституції України. Позивач не оскаржує встановлені перевіркою порушення, однак, зазначає, що при розрахунку обсягів неефективного використання ПЕР, необґрунтовано застосовано Методику, яка не затверджена у встановленому порядку Міністерством юстиції, тому є такою, що не може застосовуватися при проведенні розрахунків. Вважає, що відповідач не має права користуватися даною Методикою при проведенні розрахунків. Зазначає, що у законодавстві немає визначення терміну "нормативно-технічний акт", а Методика, за своєю суттю та нормативним (загальнообов'язковим) характером, повинна бути віднесена до категорії "нормативно-правових актів". Судження представника відповідача про неправовий характер Методики вважає безпідставним. Зазначає, що нормативно-технічний акт не регулює суспільні відносини, але факт його порушення знаходиться у сфері суспільних відносин, що регулюються правом. Просить суд скасувати постанову Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Львівській області від 30.05.2011 року № 15-13/08 про застосування економічних санкцій.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, покликаючись на викладені в ньому обставини. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Львівській області проти задоволення позову заперечив з наступних підстав. Державна інспекція з енергозбереження відповідно до законодавства виконує контрольно-наглядові функції щодо використання паливно-енергетичних ресурсів. При проведенні Державною інспекцією з енергозбереження перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів та усунення фактів їх неефективного використання на підприємствах, в установах та організаціях встановлений відповідним Порядком проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженим наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.2000 року № 64 "Про затвердження Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2000 року за № 653/4874. Процедуру проведення перевірки ДП "Львівський бронетанковий ремонтний завод" вважає правомірною та не вбачає порушення законності відповідачем при винесенні постанови Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Львівській області від 30.05.2011 року № 15-13/08 про застосування економічних санкцій.

Додатково представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що Методики визначення нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів", затв. наказом НАЕР № 89 від 13.12.2006 року, носить нормативно-технічних характер і не підлягає державній реєстрації у Міністерстві юстиції України, що неодноразово було встановлено у своїй практиці Вищим адміністративним судом України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ДП "Львівський бронетанковий ремонтний завод", ідентифікаційний код 07985602, зареєстроване 29.11.1996 року, місцезнаходження 79031, м. Львів, вул. Стрийська, 73.

30.05.2011 року за наслідками проведеної Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Львівській області перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів було складено акт № 15-13/3, яким зафіксовано порушення ДП "Львівський бронетанковий ремонтний завод", зокрема, Правил користування електричною енергією, затв. постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 року в ред. постанови № 910 від 17.10.2005 року, зареєстрованої в Мін'юсті за № 1399/11679 від 18.11.2005 року.

До акту додано розрахунок обсягів нераціонального використання ПЕР в розмірі 13901 кВт*год. Вказаний розрахунок складений на підставі Методики визначення нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів, затв. наказом Держкоменергозбереження № 113 від 26.10.2001 року та № 123 від 27.11.2001 року.

На підставі акту, 30.05.2011 року Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Львівській області винесено припис, яким позивача зобов'язано виконати ряд заходів для забезпечення економії електроенергії та природного газу.

Крім того, 30.05.2011 року Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Львівській області було винесено постанову № 15-13/08 про застосування економічних санкцій (підвищеної плати або енергетичного збору за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів), якою до позивача застосовано економічні санкції в розмірі 22038,64 грн.

Суд зазначає, що сторонами підстави та порядок проведення перевірки 30.05.2011 року, а також суть встановленого порушення не оспорюються, а, відтак, в силу приписів ч. 3 ст. 72 КАС України, такі не потребують доказування, оскільки визнаються сторонами і в суду не виникає сумнівів щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Як випливає з суті наданих суду пояснень, предметом спору є необґрунтоване застосування відповідачем при проведенні розрахунків економічних санкції Методики визначення нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів, оскільки така не пройшла реєстрацію в Міністерстві юстиції України.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 117 Конституції України, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п.п. 4, 5 постанови КМУ від 28 грудня 1992 р. N 731 "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що:

а) зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколами до неї, міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації;

б) мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

На державну реєстрацію не подаються акти:

а) персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо);

б) дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших, що містять правові норми;

в) оперативно-розпорядчого характеру (разові доручення);

г) якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення вищестоящих органів;

д) спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм;

е) рекомендаційного, роз'яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз'яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші).

Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 16.11.2001 року № 33-32-1894, державній реєстрації у Мінюсті підлягають нормативно-правові акти міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, які зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

Відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики "Про затвердження Методичних рекомендацій з підготовки та оформлення проектів законів України, нормативно-правових актів Президента України, Кабінету Міністрів України та наказів Мінпаливенерго" від 20.04.2010 № 153, нормативно-правовий акт - офіційний письмовий документ, прийнятий або затверджений уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права.

Згідно п. 1.3 постанови Національної комісії регулювання електроенергетики "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного та нафтового газу" від 13.01.2010 № 12, нормативно-технічні документи - міжнародні, державні, галузеві, міжгалузеві нормативи та стандарти.

Методика визначення нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів", що затв. наказом № 113 від 26.10.2001 року, хоча і затверджена уповноваженим на це суб'єктом нормотворення -Державним комітетом України з енергозбереження, однак, не містить норм права, а, отже, не є нормативно-правовим актом, носить нормативно-технічний характер, оскільки встановлює механізм визначення обсягу неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів на промислових об'єктах, що виробляють і споживають електричну та теплову енергію, а тому, відповідно до підпункту "е" пункту 5 Положення про державну реєстрацію нормативних актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи та законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затв. постановою КМУ від 28.12.1992 року № 731, не підлягає державній реєстрації у Мінюсті України.

Аналогічна позиція викладена в постанові ВАСУ від 22.03.2011 року № К-24540/10.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно використовував при визначенні обсягу неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів ДП "Львівський бронетанковий ремонтний завод" Методику, затв. наказом Державного комітету України з енергозбереження № 113 від 26.10.2001 року, без попередньої реєстрації такої в Міністерстві юстиції України.

Відтак, позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Щодо судових витрат, то такі у відповідності до ст. 94 КАС України зі сторін не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 04.10.2011 року.

Головуюча Потабенко В.А.

Суддя Шинкар Т.І.

Суддя Костецький Н.В.

З оригіналом звірено

Суддя Потабенко В.А.

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Львів, вул. Чоловського, 2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна і резолютивна частини)

Справа № 2а-7573/11/1370

29 вересня 2010 року Львівський окружний адміністративний суд

у складі колегії суддів:

головуючої -судді - Потабенко В.А.,

суддів Шинкар Т.І., Костецького Н.В.,

за участю секретаря судових засідань -Гойни Є.А.,

за участю представників:

від позивача -Ланця А.С., згідно доручення,

від відповідача -Вінярського Я.Є., згідно доручення,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Львівський бронетанковий ремонтний завод" до Державної інспекції з енергозбереження в особі Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Львівській області про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

виготовлення мотивувальної частини постанови відкласти до п'яти днів.

Тому, відповідно до вимог ст.ст. 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, судом вирішено проголосити вступну та резолютивну частини постанови суду, а з мотивувальною частиною постанови особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитись або одержати її у суді після 04.10.2011 року.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Текст постанови виготовлений в одному примірнику в нарадчій кімнаті

Головуюча Потабенко В.А.

Суддя Шинкар Т.І.

Суддя Костецький Н.В.

Суддя Потабенко В.А.

З оригіналом згідно

Суддя Потабенко В.А.