Ухвала суду № 39845131, 23.05.2014, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/13221/14-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" травня 2014 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П. вивчивши матеріали позовної заяви Об’єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок «Дніпровський» до Реєстраційної служби головного управління юстиції у м. Києві про визнання власності на нерухоме майно,-

В С Т А Н О В И В:

20 травня 2014 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Об’єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок «Дніпровський» до Реєстраційної служби головного управління юстиції у м. Києві про визнання власності на нерухоме майно.

23 травня 2014 року вказану позовну заяву було передано в провадження судді Катющенко В.П. в порядку визначеному ст. 11-1, ч.1 ст. 118 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами. (ч. 1 ст. 11 ЦК України).

За вимог ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин.

Як роз’яснено в п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №6 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 15 ЦПК). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 108 - 114 ЦПК).

В пункті 3 цієї ж Постанови роз’яснено, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12), Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Статтею 17 КАС України передбачено, що на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Як вбачається з позовних вимог, заявлених позивачем, останній просить суд: визнати право власності на громадський (виробничий) будинок (приміщення) загальною площею 18,7 кв.м., який знаходиться за адресою м. Київ, вул. Райдужна, 25-В; зобов’язати Реєстраційну службу Головного управління юстиції у м. Києві зареєструвати громадський (виробничий) будинок (приміщення) загальною площею 18,7 кв.м., який знаходиться за адресою м. Київ, вул. Райдужна, 25-В.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну реєстраційну службу України, затвердженому Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 401/2011, державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України та входить до системи органів виконавчої влади.

З огляду на вищевикладене, вбачається, що позивачем пред’явлені вимоги до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, як до органу виконавчої влади, що здійснює реєстрацію прав та їх обтяжень. В той же час, відносини що виникли між позивачем та Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві містить різний предметний склад та не можуть бути розглянуті в порядку цивільного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

У відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір», суд вважає за можливе повернути заявнику сплачений, при поданні до суду заяви, судовий збір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 15, 122, 210, 293, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом Об’єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок «Дніпровський» до Реєстраційної служби головного управління юстиції у м. Києві про визнання власності на нерухоме майно.

Повернути Об’єднаному кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок:

- сплачений 19 травня 2014 року судовий збір в сумі 750 (сімсот п’ятдесят) гривень 00 копійок, сплачений відповідно до платіжного доручення № 100 в АТ «Укрсиббанк» (м. Харків), на розрахунковий рахунок 31216206700005, код банку 820019, код 38012871, отримувач ГУ ДКСУ У Дніпровському районі м. Києва.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: