Рішення № 39844572, 17.07.2014, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/3837/14-ц

провадження №2/333/1842/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2014 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді Стоматова Е.Г. при секретарі Кабановій К.О., за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, про стягнення аліментів на утримання матері, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері, мотивуючи свої позовні вимоги наступним. Відповідач є рідним сином позивача. Позивач є пенсіонеркою та отримує пенсію за віком, інших джерел доходу вона не має. Тож матеріальне становище її є вкрай тяжким. Із похилим віком вона має поганий стан здоров'я, цілий перелік захворювань, які потребують додаткових витрат на медичні обстеження та лікарські препарати. Позивач перенесла інсульт, частково паралізована, та хворіє на хронічний холіцистит, перенесла операцію. Відповідач - її син, матеріальної допомоги їй не надає. Вважає, що він як доросла та самостійна людина має можливість надавати матеріальну допомогу матері, якої вона потребує. Просить суд стягнути на її утримання з відповідача аліменти у розмірі ? частини із всіх видів заробітку (доходу) щомісячно.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, пояснивши, що джерелом її доходу є пенсія в розмірі 1199 грн., та вона потребує матеріальної допомоги. Просила стягнути з відповідача аліменти у розмірі ? частини із всіх видів заробітку (доходу) щомісячно.

Відповідач ОСОБА_2 в ході судового розгляду позовні вимоги визнав у повному обсязі та пояснив, що на даний час він офіційно не працевлаштований, відсутній дохід, тому не має можливості сплачувати аліменти на утримання матері. Крім того, відповідач пояснив, що він сплачує аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі ? частини всіх видів заробітку та має заборгованість станом на 31.05.2014 року у розмірі 11876,29грн., а також сплачує аліменти на користь ОСОБА_4 та має заборгованість у розмірі 10900,00 грн.

Під час судового розгляду третя особа ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення позовних вимог, вказавши, що з відповідача стягнуті аліменти на її користь на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі ? частини всіх видів заробітку. ОСОБА_2 аліменти сплачує не у повному обсязі та має заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 10900,00грн.

Представник третьої особи ОСОБА_7 в ході судового розгляду заперечував проти задоволення позовних вимог та пояснив, що з відповідача стягнуті аліменти на користь ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн. щомісяця, але відповідач аліменти сплачує не у повному обсязі, внаслідок чого існує заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 10900,00грн.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання нез'явилась хоча її належним чином було повідомлено про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомила.

Суд, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_1 (а.с.8).

Відповідно до ч.1 ст.202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Згідно з ст.203 СК України дочка, син крім сплати аліментів зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.

Аналізуючи наведені норми, враховуються підстави покладення на дітей обов'язку утримувати своїх батьків: діти досягли вісімнадцяти років, батьки є непрацездатними за віком або за станом здоров'я, батьки потребують матеріальної допомоги, відсутні обставини для звільнення дітей від обов'язку утримувати своїх батьків.

Слід зазначити, що моментом виникнення обов'язку утримувати своїх батьків є наявність усіх перерахованих умов. Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків.

До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність в батьків майна, що може приносити дохід тощо.

Потреба в матеріальній допомозі визначається залежно від наявності чи відсутності прожиткового мінімуму.

Таким чином, право на утримання (аліментів) має лише непрацездатна особа та (або) особа, яка потребує матеріальної допомоги (тобто незабезпечена прожитковим мінімумом).

Відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 в березні 1998 року призначена пенсія по інвалідності до 01 квітня 1999 року. (а.с.5)

Згідно довідки №1958 від 02.07.2014 року, виданої Управлінням Пенсійного фонду України в Комунарському районі м.Запоріжжя ОСОБА_1 отримує пенсію за віком при неповному пільговому стажі за списком №2 (зі зниженням пенсійного віку) у розмірі 1199,06 грн. на місяць (а.с.7,50).

ОСОБА_1 відповідно до медичної довідки №93 від 03.06.2012 року перебувала на стаціонарному лікуванні у зв'язку з жовчокаменевою хворобою, хронічним калькульозним холециститом. Згідно епікризу з історії хвороби №3380 ОСОБА_1 з 19.04.2013 року по 29.04.2013 року перебувала на лікуванні в неврологічному відділенні медико-санітарної частини АТ «Мотор-Січ» з клінічним діагнозом дисциркуляторна енцефалопатія 3 мішаного генезу - атеросклеротичного і гіпертонічного з ураженням переважно в ВБС 2, кризового перебіг. Вестибуло-атактический синдром. Вертеброгенна люмбоишиалгия зліва в стадії загострення, помірно виражений торпідний больовий синдром (а.с.9-10).

Наведені довідки з медичних установ вказують тільки на звернення позивача до лікарів, але очевидно не розкривають її майнові витрати (потреби), пов'язані з лікувальними процедурами.

У судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не працевлаштований, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_3 та копією вкладишу до трудової книжки (а.с.51-53).

Крім того, судом встановлено, що за рішенням суду з відповідача ОСОБА_2 на користь третьої особи ОСОБА_3 присуджені аліменти на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі ? частини всіх видів заробітку, що підтверджується постановою про відкриття провадження ВП №40577628, та відповідач має заборгованість станом на 31.05.2014 року у розмірі 11876,29 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком №16613/12 від 27.05.2013року (а.с.22-23).

Також, відповідач ОСОБА_2 має сплачувати аліменти на користь третьої особи ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі у розмірі 1000,00 грн., що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №40577367 (а.с.23-24).

Суд не приймає у якості доказу наявної заборгованості зі сплати аліментів на користь ОСОБА_4 у розмірі 10900,00грн., оскільки надано лише розрахунок заборгованості по аліментам, який не оформлений належним чином у встановленому законом порядку.

Отже, позивачкою не була доведена необхідність надання їй матеріальної допомоги, яка визначається в залежності від матеріального становища батьків. До уваги при цьому приймається, зокрема: отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій.

Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов'язку надання їм утримання, бо стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу. Свідченням такої потреби є отримання матір'ю чи батьком доходів, які є меншими за прожитковий мінімум.

Згідно з діючим законодавством, держава забезпечує необхідним утриманням непрацездатних осіб - пенсією за віком, пенсією з інвалідності, державною допомогою тощо. Тому суд при постановленні рішення має зважати на розмір такого державного утримання і ставити його у залежність із прожитковим мінімумом.

Визначаючи, чи потребує позивач матеріальної допомоги при вирішенні питання щодо відмови у задоволенні позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність встановлено: у 2014 році - 949 гривень. Таким чином, дохід позивачки, а саме пенсія, яку вона отримує у розмірі 1199,06 гривень на місяць, перевищує розмір встановленого законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та забезпечує її прожитковий мінімум.

Суд вважає, що позивачка не навела переконливих аргументів і не надала будь-яких розрахунків, які б свідчили про необхідність реальних витрат на утримання у розмірі, більшому ніж прожитковий мінімум, або, що цей розмір не забезпечує їй належних умов існування.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачку не можна визнати такою, що потребує матеріальної допомоги.

Крім того, позивач також має ще одну дитину - повнолітнього сина ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2, однак позивачем не були заявлені вимоги до останньої, незважаючи на той факт що відповідно до закону він та відповідач мають рівні права та обов'язки по утриманню батьків.

На підставі вищенаведеного, враховуючи всі заслуговуючи на увагу інтереси сторін, а саме: непрацездатність матері та її потреба у матеріальній допомозі, матеріальне становище дитини, сімейний стан сторін, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. У зв'язку з тим, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, а позивач звільнений від сплати судового збору по даній категорії справи, вони компенсуються за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючисьст.ст.202-205 СК України, ст.ст.10,11,59,60,88,208,209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Е.Г.Стоматов