Рішення № 39844433, 22.07.2014, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/492/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2014 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої - судді Тучинської Н.В.

секретаря Хонькович Л.І.

з участю представника позивача Брицького В.С.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці справу за позовом Публічного акціонерного товариства в особі філії - Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Сторони перебувають у договірних правовідносинах на підставі договору № 8599 від 19 грудня 2008 року. Відповідно до умов цього договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 92 тисячі гривень на придбання житла на 120 місяців зі сплатою 24% річних, з кінцевим терміном повернення не пізніше 18 грудня 2018 року. Кредитні кошти були надані позичальнику 26 грудня 2008 року шляхом їх безготівкового перерахування на рахунок № НОМЕР_2, після виконання позичальником умов, а саме сплати банку комісійної винагороди за надання кредиту та укладення з Банком нотаріально посвідченого іпотечного договору про передачу в іпотеку Банку нерухомого майна - будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 Жмеринського району. Відповідач своє зобов`язання належним чином не виконував та, отримавши кредитні кошти на умовах повернення, строковості а платності систематично порушував свої договірні зобов'язання, щодо строків повернення кредиту, процентів за його користування, пені, що призвело до виникнення простроченої заборгованості. У зв'язку з чим Банк звернувся до суду з вимогою про дострокове стягнення із ОСОБА_2 заборгованості за кредитом станом на 03 червня 2014 року на загальну суму 183 819 гривень 45 копійок.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та суду пояснив, що починаючи із 28 травня 2010 року відповідач припинив сплату кредиту та відсотків за кредитним договором № 8599 від 19 грудня 2008 року. Після повторної вимоги до ОСОБА_2 про необхідність сплатити заборгованість, останній у січні цього року зробив проплату за договором в сумі 2 тисячі гривень, що не покрило прострочену заборгованість. Керуючись п. 3.4 Кредитного договору Банк ставить вимогу про дострокове повернення суми кредиту в цілому.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та пояснив, що він дійсно на підставі договору № 8599 від 19 грудня 2008 року перебуває із АТ «Ощадбанк» у договірних правовідносинах. 26 грудня 2008 року йому були надані кредитні кошти в сумі 92 тисячі гривень, які він зобов'язувався своєчасно погашати разом зі сплатою відсотків. З настанням кризи у країні, втратою доходів від підприємницької діяльності, відсутністю постійної роботи, він дійсно з червня 2010 року не виконував свої зобов'язання за Договором. Не погоджується із сумою нарахованої пені, просить застосувати розстрочку погашення заборгованості.

Розглянувши справу в судовому засіданні, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у договірних правовідносинах на підставі договору № 8599 від 19 грудня 2008 року (а.с. 6-8).

Предметом договору є кредит в сумі 92 тисячі гривень, які відповідач отримав одноразово з кредитного рахунку № 2203 в ОПЕРВ філії - Вінницьке обласне управління ВАТ «Ощадбанк» готівковим та безготівковим шляхом на реквізити вказані позичальником.

Як слідує із заяви ОСОБА_2 на видачу кредиту від 25 грудня 2008 року, останній в рахунок дозволеного кредиту на придбання житла просив надати йому 92 тисячі гривень (а.с. 14) шляхом їх безготівкового перерахування на рахунок НОМЕР_3 ОСОБА_4 у якої ОСОБА_2 придбав житло по АДРЕСА_1 Жмеринського району Вінницької області (а.с. 19-20).

Сторони погодилися з тим, що зобов'язання банку надати кредит виникає з моменту виконання всіх та кожної з наведених нижче умов:

- сплати позичальником комісійної винагороди на надання кредиту в розмірі 919 гривень протягом одного робочого дня з моменту підписання договору.

- укладення в забезпечення виконання зобовязань за Договором договору іпотеки нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: Жмеринський район, АДРЕСА_1.

25 грудня 2008 року ОСОБА_2 сплатив Банку 919 гривень комісійної винагороди за надання кредиту, а 24 грудня 2008 року в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором уклав з Банком нотаріально посвідчений іпотечний договір за реєстровим № 6361 про передачу в іпотеку Банку нерухомого майна (будинок з господарчими будівлями), яке знаходиться за адресою: Жмеринський р-н., АДРЕСА_1 (а.с. 21-24).

24 грудня 2008 року позичальник на підставі правил добровільного страхування майна від 14 квітня 2004 року, правил добровільного страхування від вогневих ризиків стихійних явищ ОСОБА_2 уклав на користь Банку за власний рахунок договір № 0000349 добровільного комплексного страхування майна, а саме предмета іпотеки та сплатив страховий платіж в сумі 1321 гривню 23 копійки (а.с. 25-31).

Меморіальним ордером № 962359 від 25 грудня 2008 року та № 455360 від 26 грудня 2008 року (а.с. 17,18) стверджується, що Банк повністю виконав свої зобов'язання за договором та перерахував ОСОБА_2 кредитні кошти у сумі 92 тисячі гривень.

Відповідно до п. 1. 5 Договору Позичальник ОСОБА_2 зобов'язувався щомісячно до 30 числа місяця, наступного за звітним, проводити погашення кредиту рівними частинами в сумі 766 гривень 67 копійок та здійснити останній платіж в рахунок погашення кредиту не пізніше 18 грудня 2018 року (а.с. 9-11).

Пунктами 4.3.1, 4.3.2 Кредитного договору передбачено, що позичальник ОСОБА_2 зобов'язувався належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання за договором, повернути кредит у сумі 92 тисячі гривень, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, комісійні винагороди, встановлені Договором, а у випадку невиконання чи неналежного виконання взятих на себе зобов'язань по договору, сплатити штрафні санкції у строки та на умовах визначених Договором

Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, в установлений строк і відповідно до умов договору та вимог закону.

Розрахунком заборгованості за кредитним договором (а.с. 33-35) доведено, що відповідач - позичальник ОСОБА_2 - не виконував свої зобов`язання по кредитному договору. Зокрема, і в судовому засіданні сторони визнали, що із 28 травня 2010 року по 27 січня 2014 року ОСОБА_2 не здійснив жодної сплати за кредитним договором.

Отже, вимога позивача про стягнення із ОСОБА_2 заборгованості за кредитом є обґрунтованою та правомірною.

Статтею 536 та частиною 1 статті 1054, статтею 1056-1 ЦК України, а також умовами Договору передбачено, що за користування чужими грошовими коштами позичальник має сплачувати відсотки.

Пунктом 1.6.1, 1.6.4 Кредитного Договору передбачено, що сплата процентів, нарахованих банком на залишок заборгованості за кредитом, здійснюється у валюті кредиту до 30 числа кожного місяця, починаючи з дня отримання кредиту по останній день місяця в якому отримано кредит, всі наступні місяці користування кредитом з 01 числа по останнє число шляхом внесення готівки до каси Банку або шляхом безготівкових перерахувань. Остання сплата процентів за користування кредитом повинна здійснитись не пізніше 18 грудня 2018 року.

Розрахунком заборгованості (а.с. 33-35) доведено, що ОСОБА_2 допустив заборгованість по процентах за користування кредитом і вимога Банку про стягнення такої заборгованості підлягає беззаперечному задоволенню.

У разі порушення боржником зобов'язання, боржник повинен передати кредиторові грошову суму - неустойку (ст. 549 ЦК України). Відповідно до норм цивільного законодавства: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 5.2 Кредитного договору, за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню основної суми кредиту та своєчасній сплаті процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів за цим договором, позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмрі 0,05 % від суми несплаченого платежу, за кожний день прострочення.

Як вбачається із розрахунку заборгованості за кредитним договором (а.с.33-35) станом на 03 червня 2014 року позивачу нарахована пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі - 40 864 гривні.

За змістом ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Станом на 03 червня 2014 року ОСОБА_2 повернув банку 12 584 гривні 10 копійок кредитних коштів, сплатив 38 227 гривень 28 копійок процентів за користування кредитними коштами та 87 гривень 07 копійок пені за порушення строків сплати кредитних коштів та процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 та ч. 1 ст. 1050, ст. 1052 ЦК України, Банк - позивач у справі має право в разі порушення позичальником умов Кредитного договору, зокрема, створенні простроченої заборгованості, чи створенні реальної загрози невиконання позичальником своїх зобов`язань за Договором, вимагати дострокового стягнення суми кредиту та /або сплати інших грошових зобов'язань за цим договором.

Таке ж право позивача передбачено і п. 3.4. Кредитного договору, відповідно до якого Банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення суми кредиту в цілому, або у визначеній Банком частині, сплати процентів за його користування та інших платежів, що належать до сплати за Договором у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником будь-яких зобов'язань за цим договором або невиконання чи неналежного виконання будь-яких зобов'язань за іпотечним договором, в тому числі, але не виключно, у випадку затримання сплати частини кредиту та/або процентів за користування кредитом, належних до сплати комісійних винагород та інших платежів за цим договором на один календарний місяць.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, зокрема розрахунку суми боргу по кредитному договору, ОСОБА_2 здійснював останнє погашення по кредиту 27 січня 2014 року у сумі 2000 гривень, яка згідно пояснень представника позивача у судовому засіданні не покрила прострочену заборгованість, що виникла, що завдає Банку значних збитків.

З доданих до позовної заяви розрахунків заборгованості (а.с. 33-35) слідує, що станом на 03 червня 2014 року заборгованість ОСОБА_2 становить 183 тисячі 819 гривень 45 копійок, з них: основний борг - 79 415 гривень 90 копійок, заборгованість по процентах за користування кредитом - 63 539 гривень 55 копійок, пеня за простроченими основним боргом та процентами 40 864 гривні.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Банк 24 липня 2013 року та 16 січня 2014 року (а.с.37,38) направляв позичальнику вимоги про погашення кредитної заборгованості, які він мав здійснити на протязі 30-ти календарних днів з дати одержання вимоги та попереджав, що у випадку непогашення заборгованості Банком буде вжито заходів, передбачених чинним законодавством України.

Умовами Договору Кредиту, зокрема п. 4.2.1. передбачено, що Банк має право вимагати від позичальника належного виконання взятих на себе зобов'язань.

Таким чином грошові вимоги позивача є законними, обґрунтованими вимогами цивільного законодавства та умовами Договору. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про повне задоволення заявленої вимоги.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. При зверненні до суду з цим позовом позивачем було сплачено 1838 гривень 20 копійок судового збору (а.с. 1, 2). У позовній заяві та в судовому засіданні представник Банку просив стягнути з відповідача судові витрати у вищезазначеній сумі. Суд прийшов до висновку про повне задоволення цієї частини вимоги.

Керуючись договором № 8599 від 19 грудня 2008 року, ст. 525, 526, 530, 549-552, 610, 611, 612, 626, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212, 213, 215, ч. 4 ст. 169 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити. Стягнути із ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_4, виданий Мурованокуриловецьким РВ УМВС України у Вінницькій області 01 вересня 2003 року, ід. № НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства «Ощадбанк» в особі філії - Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» (21050, м. Вінниця вул. Соборна, 71, код 09302607, МФО 302076, п/р № 37396905 в ОПЕРВ філії - Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк») заборгованість за кредитним договором № 8599 від 19.12.2008 року у сумі 183 819 (сто вісімдесят три тисячі вісімсот дев'ятнадцять) гривень 45 копійок, з яких: 79 415 гривень 90 копійок - основний прострочений борг, 63 539 гривень 55 копійок - прострочені проценти, 40 864 гривні - пеня за простроченим основним боргом.

Стягнути із ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_4, виданий Мурованокуриловецьким РВ УМВС України у Вінницькій області 01 вересня 2003 року, ід. № НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства «Ощадбанк» в особі філії - Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» (21050, м. Вінниця вул. Соборна, 71, код 09302607, МФО 302076, п/р № 37396905 в ОПЕРВ філії - Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк») судові витрати в сумі 1838 (тисяча вісімсот тридцять вісім) гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржено сторонами в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Мурованокуриловецький районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: ______

Повний текст рішення виготовлено та підписано 22 липня 2014 року.