Постанова № 39844402, 15.07.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2014 року Справа № 904/2701/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Тищик І.В. (доповідач)

суддів - Верхогляд Т.А.., Білецька Л.М.

при секретарі - Малик С.О.

за участю представників

позивача Чорний В.А., Когун П.А.

відповідача не з'явився.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2014 року у справі № 904/2701/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмонтажтеплострой", м. Дніпропетровськ

до публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості у сумі 196 747,34 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2014 року позивач ТОВ "Спецмонтажтеплострой" звернулося до господарського суду з позовом до ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" про стягнення заборгованості у сумі 196 747, 34 грн., що складається з 193 375, 20 грн. заборгованості за договором підряду №560130652 від 04.03.2013р., 2 307,25 грн. пені та 1 064,89 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2014 року у справі № 904/2701/14 (суддя Мельниченко І.Ф.) позовні вимоги задоволені частково; стягнуто з ПАТ „ Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод " на користь ТОВ „Спецмонтажтеплострой" 193 375, 20 коп. основного боргу, 2 272, 81 коп. пені, 1 048, 98 коп. річних; стягнуто з ПАТ „Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод " в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області 1 700 грн. штрафу. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення господарського суду вмотивоване посиланням на порушення відповідачем зобов'язань за договором підряду щодо своєчасної оплати виконаних робіт.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати та прийти нове рішення, яким задовольнити заяву відповідача про відстрочку виконання рішення строком на шість місяців. При цьому скаржник посилається на те, що господарський суд не врахував фінансовий стан відповідача на момент прийнятті рішення та неспроможність його виконання.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи її необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В межах провадження у справі відповідачем було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи на інший день.

Подане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки позивач повідомлений належним чином про дату та час судового засідання, а надання повноважень на представництво інтересів позивача не обмежено будь-яким певним колом осіб.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, 04.03.2013 року між ТОВ «Спецмонтажтеплострой» (Підрядник) та ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» було укладено договір підряду № 560130652, відповідно умов якого позивач прийняв на себе зобов'язання з виконання робіт по капітальному ремонту виробничих будівель ЦНГС стану 140 та стану 5-12 - установка страхувального оснащення на аварійних плитах покриття ПВЗ 3х12 метрів в кількості 360 шт., а замовник зобов'язався прийняти і сплатити виконані роботи на умовах цього договору.

Сторонами були узгоджені всі істотні умови договору, обумовлені строки, вартість робіт, порядок розрахунків за виконані роботи та визначено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання робіт сторони несуть відповідно до законодавства України.

Відповідно до умов договору сума договору складає 464 100 грн., окрім того ПДВ 92 820 грн. Всього сума договору складає 556 920 грн. (з них: вартість матеріалів - 252 000 грн.); термін виконання робіт становить по 5 робочих днів на кожні 24 плити з дати підписання акту прийому-передачі плит в роботу; приймання виконаних робіт здійснюється шляхом підписання акту здачі-приймання робіт КБ-2в уповноваженими представниками сторін, з вказівкою матеріалів, з яких ці роботи були виконані.

В подальшому сторонами було укладено додаткову угоду № 2 від 30.05.2013 року щодо виконання Підрядником додаткового об'єму робіт.

На виконання умов договору позивач виконав роботи, передбачені умовами договору, про що свідчать підписані сторонами акти здачі-приймання виконаних робіт № 126 від 16.12.2013 року, № 128 від 16.12.2013 року на загальну суму 193 375, 20 грн.

Згідно п. 4.1. договору, розрахунки здійснюються шляхом перерахування замовником на розрахунковий рахунок підрядника вартості виконаних робіт на протязі 60-ти календарних днів після надходження підписаного сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт. З огляду на те, що акти приймання-передачі виконаних робіт були підписані сторонами 16.12.2013р., оплату виконаних робіт належало здійснити до 14.02.2014 року.

Відповідач в порушення умов договору у визначений строк за виконані роботи не розрахувався, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за зобов'язанням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

В силу ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір є обов'язковим до виконання в силу приписів ст. 629 ЦК України.

Факт виконання підрядних робіт в повному обсязі доведений матеріалами справи. Оплату виконаних підрядником робіт відповідач у визначений строк не здійснив, заходів щодо належного їх виконання не вжив, доказів погашення заборгованості за виконані роботи до суду не надав, наявність заборгованості доведено матеріалами справи. За вказаних обставин позовні вимоги в частині основного боргу обґрунтовано задоволені господарським судом.

З урахуванням приписів ст.ст. 546, 549, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 230-232 ГК України, п. 6.2 укладеного сторонами договору та наявності заборгованості відповідача за виконані підрядні роботи у сумі 193 375,20 грн., господарським судом обґрунтовано стягнуто з відповідача пеню у розмірі 2 272,81 грн. за порушення строків виконання грошового зобов'язання та 3% річних в сумі 1 048,98 грн. за період з 15.02.2014р. по 22.04.2013р.

За вказаних обставин підстав для скасування оспорюваного рішення та відмови позивачу в задоволенні позову не убачається.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не приймаються до уваги колегією суддів в силу наступного:

Скрутний фінансовий стан підприємства, на який посилається скаржник у якості підстави для скасування рішення, не приймається до уваги колегією суддів, оскільки в силу ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідач є суб'єктом господарської діяльності та здійснює підприємницьку діяльність на власний ризик, тому при укладенні договорів повинен був передбачити та розрахувати всі обставини, що могли вплинути на виконання зобов'язань перед відповідачем. Скрутне фінансове становище є характерними не тільки для відповідача, а і для всіх господарюючих суб'єктів і не являється підставою для скасування рішення суду.

Незадоволення місцевим судом клопотання про відкладення розгляду справи не є підставою для скасування рішення місцевого суду, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про місце засідання суду та мав можливість подати як додаткові докази у справі, так і заявити будь-які клопотання.

Вимоги скаржника про відстрочення виконання рішення господарського суду на шість місяців задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до положень ч.3 ст.101 ГПК в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Однак, відповідач не позбавлений права звернутися до господарського суду з відповідною заявою на підставі ч. 1 ст. 121 ГПК України; зазначена стаття не обмежує право сторони на вимогу відстрочки виконання рішення певним строком і воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання судовим рішенням законної сили.

Стягнення з відповідача штрафу у сумі 1700,0 грн. за невиконання вимог суду, зазначених в ухвалі про порушення провадження у справі, зокрема, за ненадання суду відзиву на позовну заяву та документів, що підтверджують викладені у відзиві заперечення, колегія суддів вважає правомірним.

Про дату слухання справи та вимоги ухвали відповідач був обізнаний; ухвалу про призначення справи до розгляду отримав 13.05.14р., розгляд справи був призначений на 27.05.14р, тобто, відповідач мав достатньо часу для виконання вимог суду; окрім того, твердження скаржника про перебування представника підприємства в день розгляду даної справи в іншому суді не підтверджено жодним документом. Викладені обставини свідчать про те, що невиконання ухвали місцевого суду явилося наслідком суб'єктивних підстав.

З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про його скасування являються безпідставними і не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2014 року у справі № 904/2701/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий І.В. Тищик

Судді Т.А.Верхогляд

Л.М.Білецька