Рішення № 39841138, 22.07.2014, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

22.07.2014

227/3193/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2014 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя Лаврушин О.М.

за участю секретаря Верній М.Г.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Добропіллі цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства „Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1, про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, про дострокове стягнення суми боргу за кредитним договором, мотивуючи тим, що 6 грудня 2013 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №014/0737/82/0311982 згідно якого, відповідачу було надано кредит у вигляді не відновлюваної кредитної лінії у сумі 26375,95 грн. строком до 6 грудня 2019 року зі сплатою 35,9% річних.

Надання проводилося згідно з вимогами п.1.3 Кредитного договору, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника.

Отже, відповідно до умов кредитного договору, відповідач зобов'язався щомісячно, починаючи з місяця наступного за місяцем надання кредиту, здійснювати погашення кредиту, згідно з графіком погашення кредитної заборгованості та погашати проценти за користування цим кредитом.

Однак, відповідачем не виконуються вищезазначені умови, а саме не здійснюється помісячна сплата кредиту, в зв'язку з чим станом на 23 червня 2014 року заборгованість по кредиту становить 26375,51 грн., з яких прострочена сума боргу 707,56 грн., по відсоткам 4358,47 грн., пеня за невчасну сплату кредиту та погашення відсотків 3669,43 грн., а всього 34403.41 грн.

Представник позивача Проклова Т.В., яка діє на підставі довіреності підтримала позовні вимоги і надала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Відповідач позов визнав і пояснив, що борг утворився внаслідок того, що він втратив роботу.

Після працевлаштування буде виплачувати борг.

Вислухавши пояснення відповідача та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 6 грудня 2013 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №014/0737/82/0311982 згідно якого, відповідачу було надано кредит у вигляді не відновлюваної кредитної лінії у сумі 26375,95 грн. строком до 6 грудня 2019 року зі сплатою 35,9% річних.

Надання проводилося згідно з вимогами п.1.3 Кредитного договору, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника.

Отже, відповідно до умов кредитного договору, відповідач зобов'язався щомісячно, починаючи з місяця наступного за місяцем надання кредиту, здійснювати погашення кредиту, згідно з графіком погашення кредитної заборгованості та погашати проценти за користування цим кредитом.

Однак, відповідачем не виконуються вищезазначені умови, а саме не здійснюється помісячна сплата кредиту, в зв'язку з чим станом на 23 червня 2014 року заборгованість по кредиту становить 26375,51 грн., з яких прострочена сума боргу 707,56 грн., по відсоткам 4358,47 грн., пеня за невчасну сплату кредиту та погашення відсотків 3669,43 грн., а всього 34403.41 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний виплачувати відсотки від суми займу щомісячно до дня повернення позики, при відсутності домовленості.

Згідно ст.624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона божник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись залежним чином і у встановлений строк згідно з вимогами договору. Невиконання відповідачем умов кредитного договору щодо повернення кредитних коштів у встановлений кредитним договором термін, надає право позивачу вимагати від нього вчинення цих дій у судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На підставі пункту 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Крім того, частиною другою статті 1050 ЦК встановлено, що коли договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.

11 червня 2014 року відповідачу було направлено вимогу про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором та встановлено 30-ти денний термін протягом якого відповідач мав можливість звернутися до Банку з метою досягнення згоди про врегулювання заборгованості, але отримавши вимогу Банку відповідач своїм правом не скористався, питання по кредиту з банком не врегулював внаслідок чого Банком 10 липня 2014 року було подано позовну заяву, про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором.

До теперішнього часу відповідач не врегулював всі питання з Банком пов'язані з кредитним договором, тому представник Банку наполягає на задоволенні позову.

Отже з вказаного вбачається, що відповідач на час подання позову мав прострочення по поверненню чергової частини кредиту і позивач скористався своїм правом, передбаченим ст.1050 ч.1 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

При поданні позовної заяви позивач сплатив на користь держави судовій збір у розмірі 344,03 грн., який слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст.526,610-612,1048,1050 ЦК України, ст.212-215,60,88 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (іпн.НОМЕР_1) на користь Публічного Акціонерного Товариства „Райффайзен Банк Аваль", 01011 м.Київ, вул.Лєскова,9 в особі Донецької обласної дирекції Публічного Акціонерного Товариства „Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335, код по ЕДРПОУ 23346741, р/р 290975320 в ДОД ПАТ „Райффайзен Банк Аваль", заборгованість по кредиту у розмірі 34403 (тридцять чотири тисячі чотириста три) гривні 41 копійку і судовий збір у розмірі 344 (триста сорок чотири) гривні 03 копійки.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Донецької області через Добропільський міськрайонний суд, позивачем протягом 10 днів з дня отримання його копії, а відповідачем в цей же строк з дня проголошення рішення.

Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Головуючий

Суддя О.М. Лаврушин

22.07.2014