Рішення № 39840413, 14.07.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.07.14 Справа № 904/3516/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельна фірма "Стройкомплекс ЛТД", м. Дніпропетровськ

до Дніпропетровського обласного комунального підприємства "Спецавтобаза", м. Дніпропетровськ

про стягнення 85 991, 22 грн.

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: Щагіна С.Ю. - представник за дов. б/н від 10.01.13

від відповідача: Бойко П. В. - представник за дов. № 15 від 19.06.14

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна фірма «Стройкомплекс» LTD звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровського обласного комунального підприємства «Спецавтобаза» про стягнення заборгованості у розмірі 85991, 22 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині повної оплати проведених робіт за договором підряду від 27.12.2010 № С-018.10.

Ухвалою господарського суду від 26.05.2014 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 23.06.2014.

23.06.2014 через канцелярію господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти задоволення позовних вимог. Зазначає, що договір підряду № С-018.10, на який позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, не містить такої істотної умови, як строк договору, що відповідно до ст. 180 ГК України є істотною умовою договору.

Також, відповідач у відзиві зауважує, що акт виконаних робіт за жовтень 2013 року не є первинним документом, оскільки він не відповідає вимогам, зазначеним у статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

Ухвалою від 23.06.2014 розгляд справи відкладено на 07.07.2014.

07.07.2014 через канцелярію господарського суду від позивача надійшли заперечення на відзив, в яких він зазначає, що сторони, додатковою угодою від 27.12.2010 до договору підряду, встановили строк виконання робіт з ремонту системи теплопостачання до 30 грудня 2013 року. Вищезазначена робота позивачем виконувалась у декілька етапів, які були прийняті та оплачені відповідачем.

Щодо акту виконаних робіт за жовтень 2013 року, позивач зазначає, що даний документ був складений у відповідності до діючого законодавства та ст. 853 Цивільного кодексу України. Оскільки він має дату - жовтень 2013, то у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік», був складений в останній день місяця, тобто 31.10.2013. Також, місцем складання акту є місце проведення робіт, тобто м. Дніпропетровськ, вул. Мостова, 3.

Крім того, позивач зазначає, що акт виконаних робіт між сторонами за попередні періоди складалися у такий же спосіб.

Також, позивач у заперечення на відзив вказує на те, що на підтвердження дійсності акту виконаних робіт ним була виписані на ім'я відповідача податкові накладні № 6, 7, 8 від 31.10.2013, зареєстровані у реєстрі за відповідними номерами.

У судовому засіданні 07.07.2014, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 14.07.2014.

14.07.2014 від позивача надійшло клопотання від 08.07.2014. в якому він просить замінити його юридичну адресу на: м. Дніпропетровськ, пр-т. Калініна, 19.

14.07.2014 через канцелярію господарського суду від відповідача надійшли додаткові заперечення на позов, в який він зазначає, що позивачем порушено умови пункту 4.1 договору, пункт 5 додаткових угод не містить строк оплати та вказує на те. Що об'єкт, на якому проводились роботи, перебуває у власності територіальної громади Дніпропетровської області (відповідач є балансоутримувачем майна) та відповідно до ст. 322 ЦК України, роботи по договору фінансувалися з обласного бюджету, про що сторони прямо зазначили у договорі. Також, відповідач зазначає, що фактично він не отримував кошти на фінансування робіт по договору підряду № С-018.10.

У судовому засіданні 14.07.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

У 2010 році між Товариством з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельна фірма «Стройкомплекс» LTD (далі - позивач, підрядник) та Дніпропетровським обласним комунальним підприємством «спец автобаза» (далі - відповідач, замовник) було укладено договір підряду № С-018.10 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору замовник поручає, а підрядник на свій ризик приймає на себе виконання наступних робіт: «Капітальний ремонт системи теплооснащення теплогенераторної № 2 ДОКП «Спецавтобази» по вул. Мостова, 3 у м. Дніпропетровську». Замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.

Згідно з п. 1.2 договору об'єм, характер, вартість та строки виконання робіт, передбачених у п. 1.1 цього договору визначаються локальним кошторисом (додаток № 1), а також протоколом узгодження договірної ціни (додаток № 2), які є невід'ємною частиною даного договору і є підставою для проведення взаєморозрахунків.

Загальна вартість робіт визначається згідно локального кошторису (додаток № 1 до договору) і складає 268088, 59 грн., у тому числі ПДВ 20 % - 44681, 43 грн. (п. 3.1 договору).

Додатковою угодою № 2 до договору підряду від 27.12.2010 № С-018.10 та протоколом узгодження договірної ціни до додаткової угоди № 2 сторони встановили вартість будівельно-монтажних робіт: - з робіт у теплогенераторній № 2 - 150039 грн.; - із заміни трубопроводів системи теплопостачання - 117 489 грн. Всього за додатковою угодою № 2 - 267528 грн., у тому числі ПДВ 20 % - 44588 грн. (п. 4 додаткової угоди № 2).

Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 2, строк виконання робіт - до 30 грудня 2012 року (арк. с. 11-12).

Додатковою угодою № 3 до договору підряду від 27.12.2010 № С-018.10 сторони продовжили строк дії взаємних зобов'язань до 30 грудня 2013 року (п. 1 додаткової угоди № 3).

Згідно з п. 4 додаткової угоди № 3 та протоколом узгодження договірної ціни до додаткової угоди № 3 вартість будівельно-монтажних робіт складає: - з роботи у теплогенераторній 72507, 80 грн.; - із заміни трубопроводів системи теплопостачання - 84230, 52 грн. Всього за додатковою угодою № 3 - 156738, 32 грн., у тому числі ПДВ 20 % - 26123, 05 грн. (арк. с. 13-14).

Пунктом 4.1 договору сторони узгодили, що замовник здійснює оплату виконаних робіт протягом 10 банківських днів з дня підписання акту здачі-приймання фактично виконаних робіт, рахунків від підрядника та надходження бюджетних коштів на рахунок замовника, згідно плану фінансування робіт.

За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором винувата сторона несе відповідальність згідно діючого законодавства України й умов даного договору (п. 7.1 договору).

На виконання умов договору, позивач надав, а відповідач прийняв будівельні роботи на загальну суму 85991, 21 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 року, підписаними обома сторонами (арк. с. 16-28).

Також, позивач виставив відповідачу рахунки-фактури на оплату вартості виконаних робіт на загальну суму 85991, 21 грн. (арк. с. 29-31)

Відповідач не здійснив оплату вартості виконаних робіт, у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 85991, 21 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ст. 856 ЦК України).

Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт виконання робіт за представленими актами виконаних робіт та не надано доказів повної оплати наданих послуг на суму 85991, 22 грн., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає повному задоволенню в розмірі 85991, 22 грн.

Господарський суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо того, що договір підряду № С-018.10 є неукладеним, оскільки сторони у даному договорі не узгодили строк дії договору, що є істотною його умовою з огляду на нижчевикладене.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно із ч. 7 ст. 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Додатковими угодами № 2, № 3 сторони встановили строк виконання робіт за договором підряду № С-018.10 від 27.12.2010, зокрема, за додатковою угодою № 2 до договору - до 30 грудня 2012 року та за додатковою угодою № 3 до договору - до 30 грудня 2013 року. Таким чином, господарський суд доходить до висновки, що строком дії спірного договору, відповідно до ст. 180 ГК України, є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору, та який узгоджений сторонами у додаткових угодах до договору.

Щодо заперечень відповідача стосовно невідповідності актів виконаних робіт за жовтень 2013 року нормам чинного законодавства, оскільки останні не містять обов'язкові реквізити, зокрема, дату та місце складання, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Акти прийняття виконаних робіт за договором підряду мають дату - за жовтень 2013 року, також, у вищезазначених актах встановлено місце проведення робіт: м. Дніпропетровськ, вул. Мостова, 3. У даному випадку, суд вважає, що дані акти були складені в останній день місяця, тобто - 31.10.2014 та місцем складання та підписання актів було місце проведення робіт - м. Дніпропетровськ, вул. Мостова, 3.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у минулі періоди між сторонами складалися та підписувалися акти прийняття виконаних робіт за спірним договором без також встановлення конкретної дати та місця їх складання. Роботи за даними актами були прийняті та сплачені відповідачем у повному обсязі без зауважень (арк. с. 77-80).

Заперечення відповідача, викладених у додаткових запереченнях на позов, стосовно неналежного виконання позивачем умов п. 4.1 договору, не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4.1 договору замовник здійснює оплату виконаних робіт протягом 10 банківських днів з дня підписання акту здачі-приймання фактично виконаних робіт, рахунків від підрядника та надходження бюджетних коштів на рахунок замовника, згідно плану фінансування робіт.

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові (ч. 1 ст. 853 ЦК України).

Доказів звернення до позивача із зауваженнями щодо неналежного виконання ним умов договору, зокрема п. 4.1 договору, до суду не надано.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача у розмірі 1827 грн.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дніпропетровського обласного комунального підприємства "Спецавтобаза" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Мостова, 3, код ЄДРПОУ 04011621) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно будівельна фірма "Стройкомплекс" ЛТД (49000, м. Дніпропетровськ, пр-т. Калініна, 19, код ЄДРПОУ 13445382) заборгованість у розмірі 85991, 22 грн. та 1827 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 21.07.2014

Суддя В.І. Ярошенко