У Х В А Л А
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
21 липня 2014 року справа № 823/2171/14
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаврилюк В.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Медведівської сільської ради про визнання недійсною угоди, визнання незаконним та скасування акту, відшкодування збитків, визнання права власності та визнання дійсним рішення,
встановив:
ОСОБА_1 подав позов, в якому просить:
- визнати недійсною угоду від 29.04.1989 (договір купівлі-продажу), укладену власником землі з наслідками порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення (0,12 га) 0,09 га земельної ділянки через стежину по АДРЕСА_1 і порушення цивільного права на землю, відповідно ч. 26 постанови пленуму ВСУ від 16.04.2004 № 7;
- визнати незаконним та скасувати правовий акт індивідуальної дії, виданий Медведівською сільською радою, від 22.01.2009 № 29/8 ч. 2, 3, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права позивача;
- відповідачу відшкодувати згідно ч. 1, 2, 3 ст. 22 ЦК України заподіяних збитків у результаті порушення цивільного права позивача на (0,12) 0,09 га земельну ділянку, яких позивач зазнав у зв'язку з відновленням свого порушеного права - реальні збитки при існуючому стані земельної ділянки - 25190 грн. за виконання меліоративних робіт і відповідно до ч. 26 постанови пленуму ВСУ від 16.04.2004 № 7;
- відшкодувати завдану шкоду третьою особою ОСОБА_2 на 0,05 га - леваді земельної ділянки в сумі 9570 грн.;
- визнати право власності позивача на 0,12 га (0,04 га ріллі, 0,03 га - кущі дерев і 0,05 га - левада) - земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок та господарські споруди, яка є частиною 0,25 га;
- визнати дійсним рішення Медведівської сільської ради від 05.08.2008 № 23/5-29.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсною угоди, відшкодування завданої третьою особою шкоди, визнання права власності та визнання дійсним рішення, суддя виходить з такого.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пунктів 7, 9 частини 1 статті 3 зазначеного Кодексу суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Частина 1 статті 17 цього Кодексу передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Згідно частини 2 вказаної статті юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.
Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
Як свідчать матеріали справи, позивач подав позов про визнання недійсною угоди, відшкодування завданої третьою особою шкоди, визнання права власності та визнання дійсним рішення, однак вказані вимоги в даному випадку не є публічно-правовим спором, а тому такі вимоги не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Частиною 6 статті 109 вказаного Кодексу передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
З урахуванням зазначеного, суддя роз'яснює, що справа в частині позовних вимог про визнання недійсною угоди, відшкодування завданої третьою особою шкоди, визнання права власності має розглядатися в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 107, 109, 165, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
ухвалив:
Відмовити у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Медведівської сільської ради про визнання недійсною угоди, відшкодування збитків та визнання права власності.
Позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя В.О. Гаврилюк
Судове рішення № 39835345, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 21.07.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 823/2171/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: