Ухвала суду № 39834147, 08.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" липня 2014 р. м. Київ К/800/42913/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Титенко М. П. Співак Н. М.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2013 рокуу справі№ 2а/0470/9029/12за позовомКомунального підприємства Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа»до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової службипровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2012 року у справі № 2а/0470/9029/12 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2013 року апеляційну скаргу Комунального підприємства Дніпропетровської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа» задоволено. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.20112 року у справі № 2а/0470/9029/12 скасовано та прийнято нову постанову. Позовну заяву Комунального підприємства Дніпропетровської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об`єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 13.07.2012 року № 0000280220.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, залишити в силі постанову суду першої інстанції. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. п. 187.1, 187.7, 187.10 ст. 187 п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі постанову апеляційного суду.

З наданих документів вбачається, що в силу положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач підлягає заміні правонаступником Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем планової виїзної документальної перевірки КП Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.03.2012 року, іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.03.2012 року складений акт № 1891/12/22-506/03342573, яким зафіксовано порушення: п. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу України у зв'язку, пп. 8.11, п. 8.1, пп. 4.3.21 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»; п. п. 2.7, 2.8 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Правлінням Національного банку України № 637 від 15.12.2004 року.

На підставі акта перевірки відповідачем 13.07.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення за №0000280220, яки було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у сумі 502 686,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 58 059,00 грн.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості доводів позивача щодо визначення ним права на податковий кредит по придбаним за договором № 06/10-2188ТЕ-3 про закупівлю природного газу за державні кошти природного газу за двома методами: за касовим методом щодо частки газу та за методом першої події щодо газу, придбаного для постачання опалення та гарячого постачання релігійним організаціям, посилаючись на відсутність зазначення релігійних організацій в п. 187.10 ст. 187 Податного кодексу України.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позову, оскільки в спірних правовідносинах позивач не здійснював подальший продаж природного газу, який ним закуповувався, а використовував його як сировину для подальшого використання у своїй господарській діяльності, зокрема, для виробництва пари та гарячої води. Також зазначив, що релігійні організації не входять до переліку організацій, зазначених у п. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу України.

Колегія суддів з таким висновком апеляційного суду не погоджується, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом (п. 187.7 ст. 187 Податкового кодексу України).

Згідно із п. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу України платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов'язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку.

Судом першої інстанції встановлено, що КП «Дніпродзержинськтепломережа» обчислює податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість підприємством, посилаючись на п. п. 187.1, 187.7, 187.10 ст. 187, п. 13 Розділу ХХ Податкового кодексу України за різними категоріями споживачів та інших суб'єктів підприємницької діяльності, як за методом першої події, так і за касовим методом, віддаючи при цьому перевагу саме методу першої події.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 13 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що тимчасово до 1 січня 2014 року датою збільшення доходів підприємств житлово-комунального господарства від надання житлово-комунальних послуг є дата надходження коштів від споживача на банківський рахунок або в касу платника податку, крім випадків, якщо таке надходження відбувається у рахунок погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги, надані до дати набрання чинності розділом III цього Кодексу.

При цьому підприємства житлово-комунального господарства у складі собівартості реалізації житлово-комунальних послуг визнають витрати на придбання товарів, робіт, послуг у сумі фактично сплачених за них коштів, крім випадків якщо така сплата відбувається в рахунок погашення заборгованості за такі роботи, послуги, придбані до дати набрання чинності розділом III цього Кодексу.

Балансова вартість товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів, придбаних до дати набрання чинності розділом III цього Кодексу, а сплачених після цієї дати, визнаються в складі витрат у сумі фактичної сплачених за них коштів.

Цей пункт не поширюється на платників податку - ліцензіатів з постачання електричної та/або теплової енергії.

Згідно із договором від 20.12.2010 року № 06/10-2188 ТЕ-3, ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» (постачальник) зобов'язується поставити КП Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа» (покупцеві) імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ. Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання. Порядок здійснення розрахунку по договору: 10 числа місяця поставки - 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання здачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

В резолютивній частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області 13.03.2012 року у справі № 11/5005/210/2012 за позовом ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» до КП Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа» про стягнення 9 452 677,68 грн., що складають заборгованість за природний газ на підставі договору про закупівлю природного газу за державні кошти від 20.12.2010 року № 06/10-2188 ТЕ-3, що підтверджується актами передачі-приймання природного газу від 31.01.2011 року, 01.02.2011 року, 31.03.2011 року, 30.04.2011 року вирішено стягнути заборгованість з КП Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа» на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України».

Судом встановлено, що до складу податкового кредиту за 2011 рік КП Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськтепломережа» за актом передачі-приймання природного газу від 31.03.2011 року за договором від 20.12.2010 року № 06/10-2188 ТЕ-3 фактично віднесено податок на додану вартість на загальну суму 1 669 008,00 грн., в тому числі за березень 2011 року в сумі 402 322,00 грн., травень 2011 року в сумі 552 182,00 грн., червень 2011 року в сумі 406 478,00 грн., серпень 2011 року у сумі 134 616,00 грн., вересень 2011 року в сумі 171 183,00 грн., жовтень 2011 в сумі 2 827,00 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що обставини, зазначені в рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2012 року у справі № 11/5005/210/2012 знайшли своє відображення в матеріалах справи та не були спростовані поясненнями позивача, а також наданими останнім доказами.

З наданих позивачем в якості доказів обґрунтування своєї правової позиції договорів поставки теплової енергії релігійним організаціям у заявленій кількості, а саме: копії договору на відпуск теплової енергії № 862к від 01.01.2011 року; копії договору на відпуск теплової енергії від 02.12.2005 року № 1018л, та враховуючи невизначення конкретного обсягу постачання теплової енергії саме релігійним організаціям із загального обсягу постачання такого природного газу, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про відсутність в даному випадку у позивача права на використання одночасно методу першої події, і касового методу всупереч.

Згідно із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки застосування позивачем в зазначених вище операціях з постачання теплової енергії одночасно двох методів обліку суперечить п. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу України.

Доводи суду першої інстанції про застосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про податок на додану вартість» є неправомірним, проте це не вплинуло на правильність вирішення спору.

Отже, прийняте апеляційним судом нове рішення у справі про задоволення позову підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції - залишенню в силі відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Замінити відповідача правонаступником Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Касаційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2013 року у справі № 2а/0470/9029/12 скасувати.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2012 року у справі № 2а/0470/9029/12 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак