Ухвала суду № 39833593, 21.07.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 липня 2014 року Справа № 917/266/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О.розглянувши матеріали касаційної скаргиСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 10.06.14у справі№917/266/14 Господарського суду Полтавської областіза позовомПриватного підприємця ОСОБА_4доСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес"простягнення 65765,32 грн.

Касаційна скарга Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес", яка отримана Вищим господарським судом України 16.07.14, на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.06.14, не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Тобто, має чітко викладатися зміст порушення із зазначенням порушених норм права, конкретних їх пунктів та статей.

Крім того, згідно з положеннями частини 2 статті 1115 та частин 1, 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судових актах господарських судів чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Між тим, доводи касаційної скарги ґрунтуються на твердженнях скаржника про невірну оцінку судом апеляційної інстанції доказів у справі та невірно встановлені обставини справи. Скаржник в касаційній скарзі, посилаючись на незаконність постанови Харківського апеляційного господарського суду, не зазначає які саме норми матеріального чи процесуального права були порушені та неправильно застосовані судом; в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття оскаржуваної постанови. Наведене узгоджується з позицією, викладеною у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.11 №11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу".

Разом з тим, судова колегія зазначає, що за приписами частини 3 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, наведених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати касаційну скаргу з додержанням стислих строків для виправлення, з врахуванням вимог статей 53, 110 зазначеного Кодексу.

Керуючись статтями 86, 111, пунктом 6 частини 1 статті 1113, статтями 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.06.14 у справі №917/266/14 повернути скаржникові без розгляду.

Матеріали справи №917/266/14 скерувати до Господарського суду Полтавської області.

Головуючий суддя Т. Добролюбова

Судді Т. Гоголь

В. Швець