Постанова № 39833559, 17.07.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2014 року Справа № 910/21973/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівДобролюбової Т.В., Гоголь Т.Г., Швеця В.О. (доповідач)розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 27.05.14у справі№ 910/21973/13 Господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група морепродуктів"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення 20 549,99 грн.

Згідно з Розпорядженням Вищого господарського суду України № 03-05/1041 від 16 липня 2014 року для розгляду касаційної скарги у цій справі сформовано колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. (головуючого), Гоголь Т.Г., Швеця В.О.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, хоча належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група морепродуктів" звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 13 700 грн. основного боргу та 6 849,99 грн. неустойки. Позовні вимоги обґрунтовані обставинами щодо неналежного виконання відповідачем зобов'язань з оплати вартості поставленого товару за договором купівлі-продажу № 23н від 26.07.10. При цьому позивач посилався на приписи статей 526, 549, 655, 691 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.01.14, ухваленим суддею Чебикіною С.О., позов задоволено. Вмотивовуючи рішення, господарський суд виходив з доведеності матеріалами справи обставин неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором № 23н від 26.07.10 в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару. При цьому суд керувався приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статей 230, 233 Господарського кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятим у справі рішенням від 29.01.14, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулася із апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.14, винесеною колегією суддів у складі: Сітайло Л.Г. - головуючого, Баранця О.М., Калатай Н.Ф., апеляційну скаргу та додані до неї документи повернуто без розгляду. Апеляційний господарський суд, керуючись приписами частини 4 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, виходив з того, що вказаною нормою не передбачено право скаржника повторно звертатись із апеляційною скаргою після її повернення ухвалою апеляційного суду на підставі пункту 4 частини 1 статті 97 вказаного Кодексу.

Не погоджуючись з прийнятою у справі ухвалою апеляційного господарського суду, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати, а матеріали справи скерувати до апеляційного суду для вирішення питання про прийняття або відмову у прийнятті до провадження апеляційної скарги відповідача. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про неврахування апеляційним судом того, що первісне повернення апеляційної скарги ухвалою апеляційного суду від 20.03.14 відбулося у зв'язку із відсутністю клопотання про поновлення строку для подання апеляційної скарги. Скаржник наголошує, що при повторному зверненні з апеляційною скаргою та відповідним клопотанням про поновлення строку, апеляційний суд повинен був розглянути це клопотання. При цьому скаржник посилається на порушення апеляційним судом приписів статей 93, 97 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування Київським апеляційним господарським судом норм процесуального права, відзначає наступне.

Частиною 2 статті 11113 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розгляд касаційної скарги на ухвалу апеляційного господарського суду проводиться у порядку, передбаченому для розгляду касаційної скарги на постанову апеляційного господарського суду. Як вбачається з матеріалів справи, вперше, апеляційна скарга відповідача на рішення місцевого суду від 29.01.14 була повернута скаржнику без розгляду (ухвала Київського апеляційного господарського суду від 03.03.14) на підставі пунктів 2, 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України (до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні, а також документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі). Вдруге, Київський апеляційний господарський суд ухвалою від 20.03.14 повернув апеляційну скаргу відповідача без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України (скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку). Втретє, Київський апеляційний господарський суд ухвалою від 27.05.14 повернув без розгляду апеляційну скаргу (подана разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження) з тих підстав, що частиною 4 статті 97 Господарського процесуального кодексу України не передбачено право скаржника повторно звертатись із апеляційною скаргою в разі її повернення судом апеляційної інстанції на підставі пункту 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України. Як вбачається з матеріалів справи, предметом оскарження у касаційному порядку є ухвала апеляційного суду від 27.05.14 про повернення апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.14. Згідно з приписами частини першої статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 вказаного Кодексу, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено. При цьому, частина 4 статті 97 цього Кодексу не передбачає можливості повторного подання апеляційної скарги у разі її повернення на підставі пункту 4 частини 1 цієї статті. Звертаючись із касаційною скаргою на ухвалу апеляційного суду від 27.05.14, відповідач посилався на пункт 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.11 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" та постанову Вищого господарського суду України від 16.04.14 справі № 911/3744/13. Між тим, посилання скаржника на вказані постанови, не може бути враховано у спірних правовідносинах та бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали апеляційного суду 27.05.14 з огляду на наступне. Як убачається із матеріалів справи, ухвалами апеляційного суду від 03.03.14 та від 20.03.14 у даній справі, апеляційна скарга відповідача поверталася з причин невідповідності її вимогам процесуального законодавства. При цьому недоліки, які стали причиною повернення апеляційної скарги, усувалися скаржником на протязі тривалого періоду часу. Водночас, звертаючись втретє з апеляційною скаргою на рішення місцевого суду, відповідачем взагалі не було наведено будь-яких поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. За таких встановлених обставин, апеляційний суд правомірно повернув апеляційну скаргу відповідача без розгляду. Враховуючи викладене, підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.05.14 у справі № 910/21973/13 Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддя: Т. Добролюбова

Судді: Т. Гоголь

В. Швець