Постанова № 39833540, 17.07.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2014 року Справа № 5019/1483/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівДобролюбової Т.В., Гоголь Т.Г., Швеця В.О. (доповідач)розглянувши касаційну скаргуРівненської міської радина постановуРівненського апеляційного господарського суду від 13.01.14у справі№ 5019/1483/12 Господарського суду Рівненської області за позовомРівненської міської радидоПриватного підприємства-фірми "Офіс-Дизайн"пророзірвання договору оренди земельної ділянки

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.07.14 розгляд касаційної скарги Рівненської міської ради було відкладено на 17.07.14 на 12 год. 20 хв.

Згідно з Розпорядженням Вищого господарського суду України № 03-05/1039 від 16 липня 2014 року для розгляду касаційної скарги у цій справі сформовано колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. (головуючого), Гоголь Т.Г., Швеця В.О.

за участю представників сторін від:

позивача: Корнійчук С.П. (дов. від 08.04.14), Горчак Ю.П. (дов. від 31.12.13),

відповідача: Тарновецький П.Я. (дов. від 16.07.14)

ВСТАНОВИВ:

Рівненська міська рада звернулася з позовом до Приватного підприємства фірми "Офіс - Дизайн" про розірвання укладеного між сторонами 14.04.08 договору оренди земельної ділянки, площею 830 м.кв., яка знаходиться в м. Рівне на вулиці Київській (в районні меморіалу Слави). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, в порушення умов договору та приписів земельного законодавства, систематично не вноситься орендна плата за користування земельною ділянкою. Також позивач вказував на те, що рішенням Рівненської міської ради від 22.03.12 № 1756 вирішено припинити відповідачу право оренди спірної земельної ділянки, а договір оренди земельної ділянки розірвати у судовому порядку. При цьому позивач посилався на приписи статті 651 Цивільного кодексу України, статей 188, 193 Господарського кодексу України, статей 93, 96, 141 Земельного кодексу України, статей 24, 31, 32 Закону України "Про оренду землі".

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 26.11.13, ухваленим суддею Торчинюк В.Г., у позові відмовлено. Вмотивовуючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для розірвання спірного договору з огляду на обставини скасування у судовому порядку рішення Рівненської міської ради від 22.03.12 № 1756. Водночас суд виходив з того, що позивачем на час розгляду справи не надано чинного рішення Рівненської міської ради, яким би було припинено право оренди спірної земельної ділянки та розірвано договір оренди землі. При цьому суд керувався приписами статей 2, 4, 16, 24, 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Рівненський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Петухов М.Г. - головуючий, Маціщук А.В., Павлюк І. Ю., постановою від 13.01.14 перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Рівненська міська рада звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову та рішення у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник вказує на неврахування судами обставин систематичної несплати відповідачем орендної плати за земельну ділянку. Зазначене, на думку скаржника, і є підставою для розвівання договору оренди земельної ділянки у судовому порядку. При цьому скаржник посилається на порушення судами приписів статей 93, 96, 141 Земельного кодексу України, статей 24, 32 Закону України "Про оренду землі".

На адресу Вищого господарського суду України від Приватного підприємства фірми "Офіс - Дизайн" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач вказав про законність та обґрунтованість оскаржуваних судових актів, у зв'язку з чим просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу позивача - без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 14.04.08 між Рівненською міськрадою (орендодавець) та Приватним підприємством фірма "Офіс-Дизайн" (орендар) укладено договір оренди № 89, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 830 кв.м. для будівництва та обслуговування закладу громадського харчування, яка знаходиться в місті Рівне на вулиці Київській в районі меморіалу Слави (пункти 1, 2 договору). 20.05.08 договір був зареєстрований у Рівненському міськрайонному відділі Рівненської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040858300089. Відповідно до пункту 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 97 035,02 грн. У пункті 9 договору сторони погодили, що за оренду земельних ділянок орендар сплачує орендодавцю орендну плату виключно у грошовій формі. Розмір орендної плати в рік за 1 квадратний метр складає 300 грн. Пунктом 8 договору визначено строк його дії, а саме: договір укладено на 50 років. Відповідно до пункту 11 договору орендна плата сплачується орендарем щомісячно, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на відповідний рахунок. Обов'язок орендаря своєчасно вносити орендну плату передбачено пунктом 31 договору. Пунктом 36 договору визначено умови припинення його дії шляхом розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, а також з інших підстав, визначених законом. Судами також установлено, що відповідно до листа Державної податкової інспекції у м. Рівне від 11.04.11 за вих. № 13159/15-341 Приватне підприємство-фірма "Офіс-Дизайн" є систематичним неплатником орендної плати, оскільки не звітується і не сплачує орендну плату за землю більше року. Як убачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду у даній справі є вимоги Рівненської міської ради до Приватного підприємства фірми "Офіс - Дизайн" про розірвання договору оренди земельної ділянки від 20.05.08. Підставою позову визначено систематичне порушення відповідачем умов договору в частині дотримання порядку і строків оплати орендних платежів. Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій виходили з недоведеності позову з огляду на обставини скасування у судовому порядку рішення Рівненської міської ради від 22.03.12 № 1756, яким відповідачу припинено право оренди спірної земельної ділянки. Проте, колегія суддів такий висновок судів визнає помилковим з огляду на наступне. Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Дана норма також кореспондує з приписами статті 193 Господарського кодексу України. Згідно з частиною першою статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати. Водночас частиною 1 статті 96 Земельного кодексу України встановлено, що землекористувачі зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату. Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. При цьому спеціальна норма статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. Статтею 141 Земельного кодексу України визначені підстави припинення права користування земельною ділянкою, зокрема: систематична несплата земельного податку або орендної плати. Між тим, установивши те, що відповідачем орендна плата не сплачується більше року, тобто така несплата носить систематичний характер, суди попередніх інстанцій дійшли до помилкового висновку про відсутність підстав для розірвання спірного договору оренди земельної ділянки у судовому порядку. При цьому колегія суддів визнає помилковим та таким, що не ґрунтується на вимогах закону і висновок судів про можливість розірвання договору оренди земельної ділянки у судовому порядку виключно за наявності відповідного рішення Рівненської міськради про припинення відповідачу права оренди земельної ділянки. Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом. Відповідно до приписів частини 1 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. За таких обставин, рішення та постанова у справі не відповідають вимогам чинного законодавства, тому підлягають скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову. Відтак, доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження. Судові витрати за розгляд позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг відносяться на відповідача.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Рівненської міської ради задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.01.14 у справі № 5019/1483/12 Господарського суду Рівненської області і рішення Господарського суду Рівненської області від 26.11.13 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки від 20.05.08 № 040858300089, укладений між Рівненською міською радою та Приватним підприємством-фірмою "Офіс-Дизайн".

Стягнути з Приватного підприємства-фірми "Офіс-Дизайн" на користь Рівненської міської ради 2499,10 грн. судового збору за розгляд позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг.

Видачу наказу доручити Господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя: Т. Добролюбова

Судді: Т. Гоголь

В. Швець