Постанова № 39833535, 15.07.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2014 року Справа № Б38/327-10 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Коваленка В.М., Куровського С.В. - доповідача,за участю: кредиторів ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційні скарги Ліквідатора ТОВ "Аврора" арбітражного керуючого

Кулакова В.В.,

Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та

Нікопольському районі Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.05.2014

у справі № Б38/327-10 господарського суду Дніпропетровської області

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СНП- Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аврора"

про визнання банкрутом,

встановив:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2014 (суддя Полєв Д.М.) заяви та заперечення кредиторів ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 від 13.03.2014, 31.10.2013, 14.11.2013, 17.12.2013, 14.01.2014 відхилено.

Заяву арбітражного керуючого Житника В.П. від 12.11.2013 - відхилено.

Клопотання комітету кредиторів про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури, призначення ліквідатором арбітражного керуючого Кулакова В.В. задоволено.

Визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Аврора" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 1 рік до 14 січня 2015 року, ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Аврора" призначено арбітражного керуючого Кулакова В.В., якого зобов'язано виконати певні дії, пов'язані з ліквідаційною процедурою.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.05.2014 (колегія суддів у складі: Джихур О.В. - головуючий, Лисенко О.М., Вечірко І.О.) постанову господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2014 скасовано. Провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами звернулися ліквідатор ТОВ "Аврора" арбітражний керуючий Кулаков В.В. та Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області, які просять скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.05.2014, постанову господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2014 залишити в силі. В обґрунтування посилаються на неправильне застосування норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", помилкове застосування норм процесуального права.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг арбітражного керуючого Кулакова В.В. та Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області, об'єднавши їх в одному касаційному провадженні відповідно до ст. 58 ГПК України, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального, права дійшла висновку, що вказані касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

При вирішенні питань процесуального характеру під час розгляду справ про банкрутство потрібно виходити з того, що згідно з вимогами ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон).

Вказана справа до прийняття постанови від 14.01.2014 розглядалася неодноразово.

Визначаючи ТОВ "Аврора" банкрутом суд першої інстанції виходив з того, що 11.02.2013 комітетом кредиторів прийнято рішення про відкриття у справі ліквідаційної процедури, призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Кулакова В.В., пропозицій щодо затвердження мирової угоди, введення процедури санації не надходило, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне визнати боржника банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру у справі строком на 1 рік в порядку ст.22 Закону.

Щодо заяв та заперечень кредиторів суд вказав, що підстави для припинення провадження у справі відсутні, оскільки ухвалою від 16.12.2010 за результатами підготовчого засідання встановлено неплатоспроможність боржника. Під час розгляду справи судом не встановлено фактів неправомірних дій з боку розпорядника майна під час проведення процедури розпорядження майном. Сторонами не доведено факту заінтересованості арбітражного керуючого Кулакова В.В. стосовно боржника або інших осіб в розумінні ст.1 Закону.

Відповідно до вимог ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 99-101 ГПК України належним чином дослідивши обставини справи, перевіривши наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство встановив, що ініціюючим кредитором не були надані докази на підтвердження наявності безспірності грошових вимог в розмірі триста мінімальних заробітних плат, що не були задоволені саме протягом трьох місяців, після встановленого для їх погашення строку, у том числі і примусовому порядку, неплатоспроможності боржника, а відповідно і не доведені визначені нормами ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підстави та умови для подальшого здійснення провадження у справі про банкрутство боржника.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, на підтвердження безспірності своїх грошових вимог до боржника ініціюючий кредитор до заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ "Аврора" надав копію рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2010 у справі №39/102-10 про стягнення з ТОВ "Аврора" на користь ТОВ "СНП - Україна" 1 098 604 грн. боргу, 10 986,04 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат по сплаті послуг за інформаційно -технічне забезпечення судового процесу, копію постанови Ленінського відділу ДВС Дніпропетровського міського Управління юстиції від 12.08.2010 про відкриття виконавчого провадження по примусовому стягненню з ТОВ "Аврора" на користь ТОВ "СНП - Україна" боргу в сумі 1 109 826,50 грн., копію постанови Ленінського відділу ДВС Дніпропетровського міського управління юстиції від 26.10. 2010 про повернення виконавчого документа стягувачу через відсутність у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення (т.1, а.с.22-30).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 29.12.2010 за №7994752 місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Аврора" (ідентифікаційний код 30831747) є Дніпропетровська область, Нікопольській район, село Придніпровське, вул. Високовольтна, будинок 34 (т.9, а.с.106).

Аналогічна адреса боржника зазначена і в копії свідоцтва про державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Аврора" (т.1, а.с.43), яка була долучена до заяви ініціюючим кредитором.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка діяла під час впровадження виконавчих дій) виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі, якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна.

Отже, як вірно вказав апеляційний суд, виконавчі дії по примусовому виконанню рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2010 у справі №39/102-10 повинні були здійснюватися відділом ДВС у м. Нікополі та Нікопольському районі Управління юстиції Дніпропетровської області.

Проте, доказів провадження виконавчих дій саме зазначеним органом господарському суду ініціюючим кредитором не було надано, хоча в судовому наказі від 25.05.2010 у справі №39/102-10 було вказане місцезнаходження боржника Дніпропетровська область, Нікопольській район, село Придніпровське, вул.Високовольтна, буд. 34, а не м. Дніпропетровськ, вул. Юдіна 4, як зазначено в постановах про відкриття виконавчого провадження від 12.08.2010 та повернення виконавчого документа стягувачу. Докази, що будь-яке майно ТОВ "Аврора" знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Юдіна, 4, в матеріалах справи відсутні.

Крім того, апеляційним господарським судом вірно встановлено, що виконавче провадження по примусовому виконанню наказу суду № 39/102-10 від 25.05.2010 тривало менше трьохмісячного строку, встановленого Законом для задоволення вимог кредитора - порушено 12.08.2010, виконавчий документ повернуто стягувачу 26.10.2010.

Положення ч. 3 ст. 6 Закону визначають обов'язкові підстави для порушення справи про банкрутство за загальною процедурою, що складають предмет спору у такій справі, які полягають у тому, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Так, абз. 8 ст. 1 Закону встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття останньою виконавчого провадження та саме з цього моменту починає свій перебіг визначений в ст. 1 та ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство трьохмісячний термін.

Отже, за приписами Закону для порушення справи про банкрутство за загальною процедурою, за якою здійснюється провадження у даній справі, при зверненні із заявою про порушення справи про банкрутство є обов'язковим дотримання положень Закону про банкрутство, у тому числі щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора та строку їх незадоволення - протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

У зв'язку із вищенаведеним, суд касаційної інстанції підтримує правомірний висновок суду апеляційної інстанції про скасування постанови місцевого суду з тих підстав, що в порушення норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст.ст. 32-34 ГПК України ініціюючим кредитором не були надані докази на підтвердження наявності безспірності грошових вимог в розмірі триста мінімальних заробітних плат, що не були задоволені саме протягом трьох місяців, після встановленого для їх погашення строку, у том числі і примусовому порядку, неплатоспроможності боржника, а відповідно і не доведені визначені нормами ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підстави та умови для подальшого здійснення провадження у справі про банкрутство боржника.

Враховуючи вищевикладені та встановлені апеляційним судом недоліки при зверненні із заявою про порушення справи про банкрутство, а також те, що дотримання та підтвердженість належними доказами у справі умов, передбачених нормами ч. 3 ст.6 Закону про банкрутство, є обов'язком при зверненні із заявою про порушення справи про банкрутство та складає предмет спору у справі про банкрутство, недотримання ж будь-якої із передбачених вказаною нормою вимог виключає подальше провадження у справі про банкрутство (якщо справа вже була порушена), висновок апеляційного суду про припинення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Аврора" є правомірним, обґрунтованим та таким, що відповідає обставинам справи та нормам законодавства.

За таких обставин справи, доводи касаційних скарг не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, тому оскаржувана постанова цього суду підлягає залишенню без змін, як така, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ліквідатора ТОВ "Аврора" арбітражного керуючого Кулакова В.В. та Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.05.2014 по справі № Б38/327-10 залишити без змін.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Коваленко В.М.

Куровський С.В.