Ухвала суду № 39832327, 16.07.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

У Х В А Л А

про припинення провадження

"16" липня 2014 р. Справа № 915/604/14

Одеський апеляційний господарський суд у складі, колегії суддів:

головуючого Пироговського В.Т.,

суддів Лавриненко Л.В., Філінюка І.Г.,

секретар судового засідання Бондар М.Ю.

за участю представників учасників процесу:

від ПАТ "Банк Національний кредит" Бондаренко Н.О.

від ТОВ "Брокгауз Україна" не з'явилися

від Державний реєстратор реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції не з'явилися

від Головне управління юстиції у Миколаївській області не з'явилися

від ліквідатора: ОСОБА_1 ОСОБА_2

розглянувши апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит"

на постанову Господарського суду Миколаївської області

від 29.05.2014р.

по справі № 915/604/14

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Брокгауз Україна"

Державний реєстратор реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції

Головне управління юстиції у Миколаївській області

за участю ліквідатора: ОСОБА_1

про визнання банкрутом

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2014р. прийнята до провадження та призначена до розгляду на 16.07.2014р. апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит" на постанову господарського суду Миколаївської області від 29.05.2014р. у справі № 915/604/14.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та реєстром вихідної кореспонденції Одеського апеляційного господарського суду за 24.06.2014р., проте представники учасників судового процесу крім ПАТ "Банк Національний кредит" та представника ліквідатора в судове засідання не з'явились, не повідомивши про причини неприбуття.

Відповідно до приписів ст.85 ГПК України в засіданні суду 16.07.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Справу про банкрутство порушено ухвалою господарського суду від 19.05.2014 року за заявою боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Брокгауз Україна" з підстав, передбачених ст. 95 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(далі Закон про банкрутство), оскільки вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

В процесі розгляду справи постановою господарського суду Миколаївської області 29.05.2014р. зі справи № 915/604/14 (суддя Ткаченко О.В.) визнано ТОВ "Брокгауз Україна" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором ОСОБА_1

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду Публічне акціонерне товариство "Банк Національний кредит" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду від 29.05.2014р. у даній справі скасувати, провадження у справі припинити.

Зокрема, особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що ліквідатором боржника в порушення ч. 3 ст. 111 ЦК України не закриті рахунки товариства у фінансових установах та не обрано один рахунок який буде використовуватись для розрахунків з кредиторами під час ліквідації. Крім цього, майна чи коштів боржника не достатньо для покриття судових витрат та, зокрема, оплати послуг ліквідатору, а відтак порушення провадження у такому випадку неправомірно. На думку банку арбітражний керуючий ОСОБА_1 є заінтересованою особою, оскільки майно, яке знаходилось в заставі банка (щебень) списано, у зв'язку із його викраденням. Проте, ліквідатором будь-яких дій, щодо притягнення до відповідальності винних осіб не здійснено.

До початку судового засідання від ліквідатора ТОВ "Брокгауз Україна" надійшов відзив, згідно із яким останній заперечує проти доводів апеляційної скарги, з підстав їх необґрунтованості та невідповідності нормам чинного законодавства та просить оскаржене судове рішення залишити без змін, апеляційне провадження припинити, оскільки ПАТ "Банк Національний кредит" не має статусу сторони чи учасника судового процесу.

В судовому засіданні представник ПАТ "Банк Національний кредит" доводи викладені в апеляційній скарзі підтримав.

Представник ліквідатора проти апеляційної скарги заперечив, просить апеляційне провадження припинити.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника банку, оцінивши наявні докази, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, повноту та об'єктивність дослідження обставин справи, колегія суддів зазначає:

Згідно із ч. 1-3 ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом. Кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Проаналізувавши вказану статтю, колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд розглядаючи заяву подану в порядку ст. 95 Закону встановлює факти недостатності майна боржника для задоволення вимог відомих кредиторів, тобто суд не перевіряє перелік кредиторів та на даному етапі справи не може бути поінформований про всіх кредиторів у відповідній справі, оскільки перелік часу з якого кредитори мають право звертатися до суду із своїми вимогами до боржника відраховується від дати визнання боржника банкрутом постановою суду, та публікації відповідного оголошення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»:

- сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут);

- учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство;

- кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя);

За приписами ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, вказаною нормою передбачено певний порядок набуття особою статусу кредитора у справі про банкрутство, а саме через подання заяви із грошовими вимогами до суду, проте будь-які заяв з цього приводу банком не подано та відповідно судом не розглянуто, реєстр кредиторів не затверджено.

Отже, на час прийняття постанови, яка оскаржена в апеляційному порядку, банк не набув процесуального статусу категорії осіб, які відносяться до конкретної справи про банкрутство та передбачені ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а відтак судом першої інстанції прийнято постанову про визнання ТОВ "Брокгауз Україна" банкрутом в межах та порядку передбаченому чинним законодавством.

Прийнявши апеляційну скаргу ПАТ "Банк Національний кредит" до розгляду та призначивши її у судове засідання апеляційний господарський суд виходив із доводів банку про порушення його прав та приписів ч. 1 ст. 91 ГПК України, якою передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Проте, в судовому засіданні апеляційної інстанції, враховуючи вищезазначені обставини справи, суд дійшов висновку, що оскарженою постановою на даній стадії провадження у справі про банкрутство ТОВ "Брокгауз Україна", будь-які права та охоронювані Законом інтереси банку не порушені.

Згідно із п. 5 Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» якщо апеляційну скаргу подано: особою, яка не має права її подавати, то відповідні обставини виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом. У таких випадках останній повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу: щодо апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції - з посиланням на статті 97, 98 ГПК, а щодо апеляційних скарг на ухвали суду - на статті 91, 98 і 106 ГПК.

У разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне провадження за скаргою ПАТ "Банк Національний кредит" на постанову господарського суду Миколаївської області від 29.05.2014р. у справі № 915/604/14 підлягає припиненню.

Стосовно доводів апеляційної скарги про неправомірність порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Брокгауз Україна" пов'язане із відсутністю коштів на оплату послуг ліквідатора, колегія суддів зазначає, що такі доводи суперечать наявним в матеріалах справи доказам, а саме договору про надання послуг ліквідатора від 22.01.2014р. укладеного ФОП ОСОБА_1 та засновниками боржника, яким передбачено оплату послуг ліквідатора та відшкодування витрат пов'язаних із провадженням справи про банкрутство.

Крім того, доводи про не закриття ліквідатором рахунків боржника не можуть бути підставою для зміни чи скасування прийнятого судового рішення, оскільки суперечать нормам чинного законодавства, а саме ч. 3 ст. 111 ЦК України, якою передбачено, що під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи, тобто ліквідатор зобов'язаний закрити всі рахунки під час ліквідаційної процедури.

Посилання банку на заінтересованість ліквідатора у даній справі про банкрутство не можуть бути прийняті до уваги, оскільки базуються на не дослідженні ліквідатором обставин зникнення заставного майна ПАТ "Банк Національний кредит", проте в матеріалах справи наявний витяг з кримінального провадження № 12013160210000966 (а.с. 166), з якого вбачається, що заступником директора ТОВ "Брокгауз Україна" подана заява, що з території ТОВ «ЮБК Прибужський гранітний кар'єр» викрадено належний заявнику гранітний щебінь різних фракцій. Тобто ліквідатор поінформований про відповідні обставини, проте враховуючи, що вказаний злочин, зареєстрований у встановленому порядку, віднесено до компетенції органів міністерства внутрішніх справ, отже будь-які інші дії щодо розшуку викраденого майна ліквідатор позбавлений можливості здійснити.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 80, 85, 99, 101-105 ГПК України суд

Ухвалив:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Банк Національний кредит" на постанову господарського суду Миколаївської області від 29.05.2014р. зі справи № 915/604/14 - припинити.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст ухвали підписано 21.07.2014р.

Головуючий суддя В.Т. Пироговський Судді Л.В. Лавриненко І.Г. Філінюк