Рішення № 39832130, 14.07.2014, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/1703/14-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2014 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

В складі: головуючого судді - Іващенка Ю. А.

при секретарі Мирна Т.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу, мотивуючи тим, що 24.05.2013 року він позичив відповідачу кошти в сумі 3900 доларів США, а 01.06.2013 року ще додатково позичив відповідачу 500 грн. Кошти були позичені строком на три місяці. ОСОБА_3 зобов»язувалася повернути кошти через три місяці, однак до цього часу відповідач кошти не повернула. Вважав, що відповідач має повернути йому кошти в гривневому еквіваленті з урахуванням 3 відсотків річних, що згідно його розрахунків становить 47 770 грн. 99 коп.

На підставі викладеного ОСОБА_1 прохав суд стягнути з ОСОБА_3 борг в сумі 47 770 грн. 99 коп.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, прохав його задовольнити, не заперечував проти проведення заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з»явилася, про час та місце його проведення була повідомлена належним чином, направила до суду заяву у якій прохала розгляд справи відкласти у зв»язку з хворобою.

На підтвердження причин поважності неявки до суду відповідач надала копію листка непрацездатності.

Разом із тим, з наданого відповідачем листка непрацездатності вбачається, що він відкритий на період з 09.07.2014 р. по 11.07.2014 р., режим амбулаторний.

Таким чином, матеріали справи не містять даних про поважність причин неявки відповідача у судове засідання 14.07.2014 р. , а тому судом, у відповідності до ст. ст. 224 - 225 ЦПК України за згодою позивача проведено заочний розгляд справи.

З»ясувавши обставини справи на підставі доказів, наданих особами, які беруть участь у справі, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 24.05.2013 р. ОСОБА_3 взяла у борг у ОСОБА_1 3900 доларів США строком на три місяці, про що свідчить розписка, написана власноруч відповідачем.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України , за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідач відповідно до ст. 1051 ЦК України не довів, що грошові кошти насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншому розмірі.

Як визначено у ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, станом на день розгляду справи борг відповідача перед позивачем становить 3900 доларів США.

Належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України на підтвердження сплати заборгованості відповідач суду не надав.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення суми боргу в розмірі 3900 доларів СШАє обґрунтованими.

Разом із тим не підлягає стягненню 500 грн. коштів, які позивач нібито позичив відповідачу 01.06.2013 р. , оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що дані кошти в сумі 500 грн. дійсно були ним позичені відповідачу.

Відповідно до ст. 192 ЦК України, законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Курс долара США до гривні за офіційним курсом НБУ станом на час розгляду справи становив за 100 доларів США - 1169,38 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3900 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на час розгляду справи становить 45 605 грн. 82 коп.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення 3% річних у зв»язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов»язання.

При вирішенні питання щодо стягнення 3% річних суд вважає за необхідне зазначити, що згідно договору позики від 24.05.2013 р. визначено строк повернення позики, а саме зазначено , що позика надається на строк три місяці.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Суд вважає, що борг в сумі 45 605 грн. 82 коп. за договором позики від 24.05.2013 р. мав бути повернутий ОСОБА_3 до 24.08.2013 року включно. Боржник в даному зобов»язанні , яким є ОСОБА_3 з 25.08.2013 року допустив прострочення.

У відповідності до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

3% річних з часу прострочення (25.08.2013 р.) по день звернення із позовом до суду 19.05.2014 року (враховуючи, що позивач в ході розгляду справи позовні вимоги не збільшував, а суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог) становить :

- за 2013 рік : 45 605 грн. 82 коп. х 3% х 129 днів прострочення / 365 днів в 2013 році = 483,55 грн.. ;

- за 2014 рік : 45 605 грн. 82 коп. х 3% х 139 днів прострочення / 365 днів в 2014 році = 521,03 грн.

Всього за 2013 та 2014 р.р. 3% річних з простроченої суми 45 605 грн. 82 коп. за договором позики від 24.05.2013 р. становить 1004, 58 грн. (483,55 грн.+ 521,03 грн.).

Таким чином загальна заборгованість ОСОБА_3 перед ОСОБА_1 за договором позики від 24.05.2013 року становить 46 610,40 грн. (45 605 грн. 82 коп. + 1004, 58 грн.), яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

У відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 466 грн. 10 коп. судового збору відповідно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 213-215, 218, 225 - 227 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 24.05.2013 року в розмірі 46 610 грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 466 грн. 10 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Роз»яснити відповідачу, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду Іващенко Ю. А.