Ухвала суду № 39831010, 17.07.2014, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1862/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Бершадська О. В.

Доповідач Савченко С. О.

УХВАЛА

Іменем України

17.07.2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючої: Савченко С.О.

суддів: Белінської І.М, Суржика М.М.,

при секретареві Гончар О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 травня 2014 року в справі за її позовом до ОСОБА_4, третя особа управління державної міграційної служби в Кіровоградській області, про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до районного суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа управління державної міграційної служби в Кіровоградській області, про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, яке знаходиться в будинку АДРЕСА_1 в м. Кіровограді та визнати, що рішення суду є підставою для зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_4

Позов мотивувала тим, що 06 травня 2001 року вона купила за свої особисті кошти будинок АДРЕСА_1 в м. Кіровограді. Будинок був поділений на дві частини, мав два окремих ходи, в одній частині жила вона, в іншій частині жила дочка з відповідачем та їх дитиною. Без її згоди дочка ОСОБА_5 25 квітня 2003 року зареєструвала в будинку свого чоловіка ОСОБА_4. В 2011 році шлюб дочки розпався, відповідач не бажає висилитись з її будинку та знятись з державної реєстрації. В даний час будинок переобладнано під один вхід, що унеможливлює використання будинку сторонніми людьми. Відповідач фактично в будинку не проживає, має інше житло, але знятись з реєстрації не бажає. Крім того використовує її гаражі для ремонту техніки, тим самим порушує її та сусідів спокій.

Ухвалами Кіровського районного суду м. Кіровограда від25 лютого 2014 року та від 16 квітня 2014 року відмовлено в задоволенні клопотання про відвід судді Бершадської О.В., клопотання про відвід судді мотивовано близькими стосунками сім?ї судді з сім?єю представника відповідача ОСОБА_6, що викликає сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, а також втратою деяких документів.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровогрда від 27 травня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач з рішенням суду та ухвалами не погодилась, вважає, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, ухвалив незаконне рішення. Просила задовольнити клопотання про відвід судді та направити справу в той же суд для розгляду по суті в іншому складі суду, а в разі незадоволення клопотання, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представники позивача доводи апеляційної скарги підтримали, відповідач просив рішення суду залишити без змін. Третя особа не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, що відповідно ч.2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу, посвідченого 06 травня 2001 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстром №1469 ОСОБА_3 купила будинок АДРЕСА_1 в м. Кіровограді (а.с.7).

Дочка власниці будинку ОСОБА_5 та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі з 09.08.1996 року по 25.04.2011 року. З квітня 2003 року відповідач зареєстрований в цьому будинку (а.с.11). Доводи позивача про те, що відповідач був зареєстрований в її будинку без її згоди жодними доказами не доведені. Посилання представників позивача, що відсутність згоди позивача на реєстрацію відповідача в будинку встановлена рішенням Кіровського районного суду від 22.10.2012 року не підтверджується. Навпаки, на звороті першого листа рішення Кіровського районного суду від 22.10.2012 року зазначено, що відповідач вселився до спірного будинку як член сім?ї, оскільки був одружений на дочці позивача, прописався в ньому і відсутність згоди ОСОБА_3 на його прописку матеріалами справи не доведена (а.с.75-78). Реєстрацію відповідача в своєму будинку позивач не оскаржувала.

Крім зазначеного рішення факт вселення в спірний будинок відповідача як члена сім?ї власника будинку (її зятя) встановлено також рішеннями суддів від 04.11.2013р., від 11.02.2014р. (а.с.83, 86-89, 90,115). Висновок суду першої інстанції є вірним, що відповідач постійно проживав у будинку позивача на правах зятя, набув права користування житловим приміщенням як член сім?ї власника будинку. І припинення сімейних відносин з власником будинку не позбавляє його права користуватися займаним приміщенням (ч.1 ст.405 ЦК, ч.4 ст. 156 ЖК).

Позивач мотивує свій позов тим, що відповідач не проживає в її будинку без поважної причини, має інше житло. Але рішенням колегії суддів Кіровоградського апеляційного суду від 11.02.2014 року відповідачеві ОСОБА_4 усунуто перешкоди у користуванні будинком АДРЕСА_1 в м. Кіровограді та зобов'язано ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не чинити відповідачу перешкоди у здійсненні права користування цим житловим будинком (а.с.86), дане рішення суду свідчить, що відповідач з поважних причин відсутній в житловому приміщенні і права користування спірним житлом він не втратив, що випливає зі змісту ст. 405 ч.2 ЦК України, а тому позов не може бути задоволеним.

Позивач оскаржила дві ухвали Кіровського районного суду від 25 лютого та від 16 квітня 2014 року про відмову в задоволенні клопотання про відвід судді Бершадської О.В.(а.с.90, 115).

Ухвалене по суті справи рішення є законним і обґрунтованим, мотивація незаконності відмови в задоволенні клопотання про відвід судді є надуманою.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для задоволення позову, оскільки позивач не надав суду доказів відсутності відповідача в спірному будинку без поважної причини, а тому його виселення неможливе.

Зазначений висновок не ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду має бути законним та обґрунтованим, що означає, що судом повно та всебічно встановлено правовідносини між сторонами на підставі наданих сторонами доказів, досліджених у встановленому порядку судом у судовому засіданні, до встановлених правовідносин застосовано ті норми матеріального права, які їх регулюють

Судом першої інстанції вказані вимоги закону додержано.

Вселення відповідача у спірний будинок відбулося як члена сім'ї, при вселенні ОСОБА_4 не визначалися якісь особливі умови користування будинком. Отже, відповідач вселився в спірне житлове приміщення і був зареєстрований в ньому зі згоди власника, оскільки його реєстрація власником не оскаржувалася, тому на законних підставах набув права користування цим приміщенням.

Вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст. ст. 71,72,116,156 ЖК України, ст. 405 ЦК України).

Таким чином, оскільки реєстрація місця проживання є похідним правом від права користування житлом, а відтак зняття осіб з реєстрації місця проживання можливе лише за умови втрати ними права користування цим житлом чи у зв'язку з її виселенням (добровільно чи у примусовому порядку), то колегія суддів вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Зважаючи на викладене, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: