Ухвала суду № 39830874, 10.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/19621/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

10 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Бистрик Г.М., Карпушової О.В.,

при секретарі - Ніколаєнко М.Г.,

за участю представників позивача - Бахур М.М., Зайцева О.В., Землянського О.В., Паєреля В.Г., представників відповідача - Алексєєнко В.М., Новосельського С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Стілфорт" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Стілфорт" до державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Дінол" про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стілфорт" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.09.2013р. № 0006152204 та № 0006142204.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2014 року відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Стілфорт" про забезпечення доказів.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2014 року як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 07.02.2014р. до суду першої інстанції подано клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, шляхом витребовування від КФ ПАТ "Промекономбанк" справу ТОВ "Дінол", а саме: протокол загальних зборів засновників, статут в редакції 2008р., протокол про призначення директора ОСОБА_8 та карточку зі зразками підписів.

Вказане позивач обґрунтовує тим, що в суді першої інстанції був допитаний в якості свідка громадянин ОСОБА_9 (який є засновником ТОВ "Дінол"), який повідомив, що ніякого відношення до ТОВ "Дінол" він не має, на посаду директора, зокрема, громадянина ОСОБА_8 не призначав.

Таким чином, на думку позивача, документи, які він просив витребувати, спростовують покази ОСОБА_9, оскільки без його підпису, його згоди, без зазначених документів не можливо відкрити розрахунковий рахунок у банку та призначити на посаду директора ОСОБА_8

Відмовляючи у задоволенні клопотання про забезпечення доказів суд першої інстанції виходив з того, що підстави для задоволення вказаного клопотання відсутні, оскільки позивачем не наведено обставин та фактів, підтверджених належними доказами, які б свідчили про можливе ускладнення або неможливість отримання таких доказів у майбутньому.

З таким висновком колегія суддів погоджується та вважає його обґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України особи, які беруть участь у справі та обґрунтовано вважають, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим, мають право просити суд забезпечити ці докази.

Згідно з ч. 1 ст. 75 КАС України, у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази, або з якою метою потрібно їх забезпечити.

Отже, за змістом наведених процесуальних норм, заяву про забезпечення доказів відрізняє від клопотання про витребування доказу те, що у ній необхідно вказати обставини, які свідчать про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим.

Всупереч ст. 75 КАС України, позивачем в письмовій заяві не розкрито зміст обставин, які свідчать про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим.

При цьому, статтею 70 КАС України визначено поняття належних та допустимих доказів.

Так, згідно ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В свою чергу, документи, які просить витребувати заявник для розгляду та вирішення даної справи не мають правового значення, так як жодним чином не можуть спростувати пояснення громадянина ОСОБА_9, надані в суді першої інстанції та які містяться в протоколі допиту свідка, складеного в процесі досудового розслідування в кримінальному провадженні. При цьому, суд не наділений повноваженнями визнавати інформацію, яка міститься в матеріалах досудового розслідування в кримінальному провадженні недостовірною та засвідчувати належність чи неналежність підписів на документах певній особі.

Таким чином, зазначені заявниками докази не є належними та допустимими в розумінні ст. 70 КАС України.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що виходячи зі змісту клопотання позивача про забезпечення доказів та правил зазначених вище норм адміністративно-процесуального законодавства України правильним є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення спірного клопотання.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги спростовуються викладеним, а тому вона є такою, що задоволенню не підлягає.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Стілфорт" - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Оксененко

Судді:

Г.М. Бистрик

О.В. Карпушова

.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Бистрик Г.М.

Карпушова О.В.