Постанова № 39830858, 15.07.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2014 р.Справа № 915/574/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Мишкіної М.А.,

суддів Будішевської Л.О., Бєляновського В.В.

(склад судової колегії сформований розпорядженням в.о. голови суду №1271 від 19.06.2014р.)

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від прокурора Миколаївської області - Лянна О.А. - прокурор відділу прокуратури Одеської області;

від Прокурора Березнегуватського району Миколаївської області - Лянна О.А. - прокурор відділу прокуратури Одеської області;

від Державної екологічної інспекції у Миколаївській області - не з'явився;

від ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокурора Миколаївської області

на рішення господарського суду Миколаївської області від 22 травня 2014 року

по справі №915/574/14

за позовом Прокурора Березнегуватського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області

до фізичної особи підприємця ОСОБА_2

про стягнення збитків, завданих внаслідок самовільного водокористування

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 15.07.2014р. згідно ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

25.04.2014р. Прокурор Березнегуватського району Миколаївської області звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області (надалі - позивач, Інспекція) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі відповідач, ФОП ОСОБА_2.), в якому (з урахуванням уточнень від 12.05.2014р.) просив суд стягнути з відповідача на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Миколаївській області (р/р №33111331700066, код бюджетної класифікації 24062100, код ЄДРПОУ 37907592, МФО 826013, банк УКСУ у Березнегуватському районі Миколаївської області) збитки, заподіяні внаслідок самовільного водокористування в сумі 208267,74грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що Інспекцією проведено позапланову перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої встановлено, що ФОП ОСОБА_2 здійснює видобування води з 1 артезіанської свердловини №0155(01)-гл. в смт.Березнегувате з 23.10.2013р. по 18.12.2013р. (за результатами якої складений акт від 18.12.2013р.) Термін дії попереднього дозволу на спеціальне водокористування закінчився 23.10.2013р. та за відомостями, наданими відповідачем, ним за період з 23.10.2013р. по 18.12.2013р. видобуто 3021куб.м. води з підземної свердловини. За розрахунком Інспекції розмір збитків, завданих державі внаслідок самовільного водокористування відповідачем складає 208267,74грн. 16.01.2014р. Інспекція скерувала на адресу ФОП ОСОБА_2 лист про відшкодування збитків у сумі 208267,74грн., проте даний лист залишений відповідачем без реагування.

З посиланням на норми ст.ст.44,48,49,111 Водного кодексу України, ст.37 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» прокурор просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

22.05.2014р. ФОП ОСОБА_2 подав місцевому господарському суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та зазначив, що його вини у самовільному спеціальному водокористуванні немає. ФОП ОСОБА_2 зазначив, що підприємницьку діяльність з постачання води населенню смт.Березнегувате та розташованому в цьому населеному пункті дитячому садочку «Сонечко» здійснює за відповідними договорами, при цьому мав дозвіл на спеціальне водокористування від 22.10.2010р. № УКР3210 А/НИК, строк дії якого закінчився 22.10.2013р. До закінчення зазначеного строку дії дозволу відповідач звернувся до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області про продовження дозволу, але у зв'язку зі змінами у законодавстві України щодо порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування ФОП ОСОБА_2 вимушений виконати значний обсяг погоджень для отримання нового такого дозволу.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 22.05.2014р. (суддя Коваль Ю.М.) у задоволенні позову прокурора Березнегуватського району Миколаївської області до ФОП ОСОБА_2 про стягнення з останнього на користь держави збитків за самовільне спеціальне водокористування у період з 23.10.2013р. по 18.12.2013р. у сумі 208267,74грн. відмовлено повністю.

Рішення суду вмотивовано тим, що ФОП ОСОБА_2 здійснював водопостачання на підставі дозволу на спеціальне водокористування від 22.10.2010р. № УКР3210 А/НИК, виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області, зі строком його дії до 22.10.2013р. Встановивши порушення ФОП ОСОБА_2 вимог законодавства України, регулюючого спеціальне водокористування, прокурор і позивач не довели вини підприємця в цьому порушенні, оскільки відповідач до закінчення строку дії дозволу на спеціальне водокористування звернувся в орган, який видав дозвіл - у Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області про продовження строку вказаного дозволу проте в управлінні довідався, що останнє не має повноважень на подовження строку дії дозволу, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012р. №1203 "Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 13.03.2002р. №321" з 17.05.2013р. повноваження на видачу дозволів на спеціальне водокористування з водних об'єктів місцевого значення передані до органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласним, Київській та Севастопольській міській радам за погодженням із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими держадміністраціями. Законами України зокрема, не встановлено строків, на які видаються дозволи на спецводокористування. Прокурор і позивач не довели обґрунтованості видачі підприємцю дозволу від 22.10.2010р. № УКР3210 А/НИК на спецводокористування (як і попереднього дозволу від 09.12.2003\р. № УКР2009 А/НИК, термін дії якого продовжено 10.11.2006р.) строком на 3 роки, враховуючи, що відповідачу передано право на користування свердловиною, водонапірною баштою та водопровідною системою безстроково, що підтверджується укладеною підприємцем угодою з Березнегуватською сільрадою, і умови водокористування не змінювалися, що випливає із листа Державної служби геології та надр України від 29.04.2014 р. №6270/03/10-14.

ФОП ОСОБА_2 подано документи, з яких випливає, що для отримання погодження на платній основі ТОВ фірма «СКВІД» здійснено лабораторне дослідження води та поточні індивідуальні технологічні нормативи використання води, котрі погоджені Миколаївським регіональним управлінням водних ресурсів 16.12.2013р. та органом місцевого самоврядування 19.12.2013р.; за договором підряду від 20.01.2014р. з Південно-Українською гідрогеологічною експедицією Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства виготовлено клопотання про погодження умов і одержання дозволу на спецводокористування. Лише після цього Південно-Українською гідрогеологічною експедицією Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства видано довідку від 27.01.2014 р. № 05/1 про те, що отримано від відповідача пакет документів на спецводокористування для опрацювання. Із листів Державної служби геології та надр України від 26.02.2014р. № 2956/10/10-14 та від 29.04.2014р. №6270/03/10-14 випливає, що звернення відповідача про надання погодження на спецводокористування 26.02.2014р. направлені Причорноморському ДРГП, м.Одеса, а 29.04.2014р. - погоджено клопотання на спецводокористування. Вказані документи свідчать про те, що органи держави, уповноважені на здійснення контролю за водокористуванням і надання відповідних погоджень на спецводокористування, порушені встановлені Порядком погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування строки, а тому вважає безпідставним перекладення за це вини на відповідача, який без цих документів навіть не міг звернутися з відповідним клопотанням щодо дозволу.

Не погодившись з рішенням господарського суду першої інстанції, Прокурор Миколаївської області звернувся до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення суду від 22.05.2014р. та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор зазначає, що оскаржене рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим на підставі ст.104 ГПК України підлягає скасуванню з наступних підстав:

- судом не надано належну оцінку поясненням відповідача щодо його звернення у жовтні 2013р. до Управління охорони навколишнього природного середовища у Миколаївській області, яке фактично вже було ліквідоване та припинило своє існування. Фактично вказане управління почало діяти як Управління екології та природних ресурсів. Таким чином, ФОП ОСОБА_2 звертався для продовження дії дозволу на спеціальне водокористування безпосередньо до Управління екології та природних ресурсів Миколаївської облдержадміністрації;

- твердження суду про те, що Управління охорони навколишнього природного середовища у Миколаївській області, яким видано дозвіл на спеціальне водокористування 22.10.2010р. №УКР3210, має повноваження на продовження дії дозволу є безпідставним, оскільки останнє було ліквідоване та дозволи на спеціальне водокористування видавало до 17.05.2013р. Зазначеними повноваженнями наділене виключно Управління екології та природних ресурсів Миколаївської облдержадміністрації;

- частиною 2 ст.68 Конституції України передбачено, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, а тому звернення ФОП ОСОБА_2 до неналежного органу для отримання дозволу на спеціальне водокористування не звільняє відповідача від відповідальності за самовільне водокористування;

- безпідставним є твердження суду щодо визначення періоду часу, протягом якого необхідно звернутися до уповноваженого органу для продовження строку дії дозволу. Присічним строком звернення до повноваженого органу для продовження дії дозволу складає майже півтора місяці до закінчення дії дозволу та мав бути поданий якнайменше на початку вересня 2013р. (30 днів - погодження клопотання Держгеонадр України та 10 робочих днів - оформлення дозволу держадміністраторами дозвільного центру). Однак, відповідно до інформації управління екології та природних ресурсів Миколаївської облдержадміністрації від 21.05.2014р., ФОП ОСОБА_2, упродовж 2013р. не звертався до даного управління про продовження строку дозволу на спеціальне водокористування або отримання нового дозволу.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 20.06.2014р. апеляційну скаргу прийнято провадження та призначено її до розгляду.

07.07.2014р. Інспекція надіслала суду апеляційної інстанції заяву з проханням провести судове засідання, призначене на 15.07.2014р., за відсутності представника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області в якій також зазначила, що апеляційну скаргу підтримує у повному обсязі.

В судовому засіданні представник прокуратур підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

ФОП ОСОБА_2 заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_2 зареєстрований у якості фізичної особи- підприємця 21.10.2002р. (свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи підприємця Серія НОМЕР_1).

Рішенням Березнегуватської селищної ради Березнегуватського району Миколаївської області №5 від 03.02.2003р. ФОП ОСОБА_2, надано у постійне користування водонапірну башту з мережею водопостачання, що розташована на АДРЕСА_1.

06.02.2003р. між Березнегуватською селищною радою та ОСОБА_2 укладено угоду на право постійного користування водонапірною баштою та системою водопостачання, відповідно до п.1 якої для безперебійного та якісного забезпечення населення селища підземною прісною водою Рада надає підприємцю в безкоштовне постійне користування свердловину, водонапірну башту та магістральний водогін.

ФОП ОСОБА_2 здійснює діяльність з постачання води на господарські та побутові потреби (що є спеціальним водокористуванням) частині населення смт.Березнегувате Миколаївської області та розташованому на території цього населеного пункту дитячому садочку «Сонечко» із свердловини №0155(01) через башту та водопровідну систему, котрі йому передані у постійне безкоштовне користування

Відповідно до ч.1 ст.48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Згідно із ч.1 ст. 49 ВК України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

22.10.2010р. відповідачу та ФОП ОСОБА_3 було видано дозвіл на спеціальне водокористування УКР3210А/НИК з терміном дії до 22.10.2013р. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області, яким дозволено водокористування із двох свердловин (№0155/01), 03(0157).

18.12.2013р. Державною екологічною інспекцією у Миколаївській області було проведено позапланову перевірку дотримання ФОП ОСОБА_2 вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за результатами якої складено Акт, в якому встановлено порушення відповідачем вимог законодавства, а саме - відсутній дозвіл на спецводокористування артсвердловини №0155 (01) в смт.Березнегувате (порушення норм ст.ст.44,48,49 ВК України); облік забраної води ведеться в журналі невідповідної форми (порушення норм ст.44 ВК України), термін дії попереднього дозволу збіг 22.10.2013р.

18.12.2013р. державним інспектором Кравцун О.Б. було складено протокол №004912 про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано порушенням ФОП ОСОБА_2 ст.44 Водного кодексу України.

18.12.2013р. видано припис №76, яким передбачено, що ФОП ОСОБА_2 має отримати дозвіл на спецводокористування з артсвердловини №0155(01) до 01.02.2014р.

Постановою про накладення адміністративного стягнення №185 від 24.12.2013р. ОСОБА_2 притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 136грн. на підставі ст.48 КпАП України.

18.12.2013р. ФОП ОСОБА_2 надав довідку, відповідно до якої у період з 23.10.2013р. по 18.12.2013р. ним з свердловини №0155(01) видобуто 3021куб.м. води.

25.12.2013р. державним інспектором охорони навколишнього природного середовища Кравцун О.Б. складений розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування з підземних джерел ФОП ОСОБА_2, відповідно до якого розмір збитків складає 208267,74грн.

16.01.2014р. Державна екологічна інспекція у Миколаївській області надіслала відповідачу лист №08/118 про відшкодування збитків, завданих державі, у розмірі 208267,74грн., проте відповіді та реагування не отримала, що й спричинило звернення прокурора до суду в інтересах держави з позовом.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що в даному випадку відсутня вина відповідача у здійсненні спеціального водокористування у період з 22.10.2013р. по 18.12.2013р. без наявності відповідного дозволу в порушення вимог ст.44 Водного кодексу України, звертаючи увагу також на таке.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.44 Водного кодексу України (в редакції, чинній станом на жовтень 2013р.) водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Згідно із ст.48 Водного кодексу України (в редакції, чинній станом на жовтень 2013р.) спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб. Не належать до спеціального водокористування: пропуск води через гідровузли (крім гідроенергетичних); подача (перекачування) води водокористувачам у маловодні регіони; усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення); використання підземних вод для вилучення корисних компонентів; вилучення води з надр разом з видобуванням корисних копалин; виконання будівельних, днопоглиблювальних і вибухових робіт; видобування корисних копалин і водних рослин; прокладання трубопроводів і кабелів; проведення бурових, геологорозвідувальних робіт; інші роботи, які виконуються без забору води та скидання зворотних вод.

Відповідно до ст.49 Водного кодексу України (в редакції, чинній станом на жовтень 2013р.) спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається: Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення; органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення. Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обгрунтуванням потреби у воді, погодженим з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, - в разі використання підземних вод та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних. Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування є платним.

За положенням ч.1 ст. 50 Водного кодексу України, строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 55 Водного кодексу України, право юридичних та фізичних осіб на спеціальне водокористування припиняється у разі закінчення строку спеціального водокористування.

Стаття 55 Водного кодексу України встановлює вичерпні підстави для припинення права спеціального водокористування, до яких віднесено закінчення строку спеціального водокористування.

Порядок припинення визначається згідно з положеннями ст.56 Водного кодексу України, згідно якої припинення права на спеціальне водокористування в усіх випадках здійснюється органом, що видав дозвіл на спеціальне водокористування.

Таким чином, право спеціального водокористування відповідача, що виникло на підставі попереднього дозволу, що діяв до 22.10.2013р., мало бути припинено шляхом прийняття органом, що видав дозвіл, відповідного рішення згідно встановленого ст.56 Водного кодексу України порядку, проте такого рішення стосовно ФОП ОСОБА_2 не приймалося.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 08.01.2013р. у справі №5024/710/2012

Враховуючи те, що право спеціального водокористування не було припинено шляхом видання відповідного рішення компетентним органом, а також враховуючи, що спеціальне водокористування здійснювалось ФОП ОСОБА_2 з метою водопостачання населення смт.Березнегувате, підстави для висновку про протиправність поведінки ФОП ОСОБА_2 у зв'язку із продовженням водокористування без спеціального дозволу відсутні.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2012р. №1203 «Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 13.03.2002р. №321» до 17.05.2013р. органом, який видає дозволи на спец водокористування було Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області, а у подальшому повноваження на видачу дозволів на спеціальне водокористування з водних об'єктів місцевого значення передані до органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими держадміністраціями).

У відповідності з п.3 Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №321 від 13.03.2002р., дозволи на спецводокористування видаються за клопотанням водокористувачів з обґрунтуванням потреби у воді, яке погоджується, у разі використання підземних вод, з Держгеонадрами України або дочірніми підприємствами НАК «Надра України» за переліком, який затверджує Мінприроди.

В той же час ФОП ОСОБА_2 під час розгляду справи судом першої інстанції подано документи, з яких вбачається, що для отримання погодження на платній основі ТОВ фірма «СКВІД» здійснено лабораторне дослідження води та поточні індивідуальні технологічні нормативи використання води, котрі погоджені Миколаївським регіональним управлінням водних ресурсів 16.12.2013р. та органом місцевого самоврядування 19.12.2013р.; за договором підряду від 20.01.2014р. з Південно-Українською гідрогеологічною експедицією Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства виготовлено клопотання про погодження умов і одержання дозволу на спецводокористування.

Лише після цього Південно-Українською гідрогеологічною експедицією Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства видано довідку від 27.01.2014р. №05/1 про те, що отримано від ФОП ОСОБА_2 пакет документів на спецводокористування для опрацювання.

Із листів Державної служби геології та надр України від 26.02.2014 р. № 2956/10/10-14 та від 29.04.2014 р. № 6270/03/10-14 вбачається, що звернення ФОП ОСОБА_2 про надання погодження на спецводокористування 26.02.2014р. направлені Причорноморському ДРГП, м. Одеса, а 29.04.2014 р. - погоджено клопотання на спецводокористування.

З викладеного убачається, що процедура одержання дозволу на спеціальне водокористування тривала станом на квітень 2014р. (прокурор звернувся до суду із позовом 25.04.2014р.) та потребує погоджень кількох органів, при цьому строки їх надання не завжди дотримуються.

За таких обставин, як вірно зазначив суд першої інстанції, вина відповідача у здійсненні спеціального водокористування без одержання дозволу відсутня.

Відповідно до ст.61 Водного кодексу України підземні води питної якості повинні використовуватися у першу чергу для задоволення потреб питного і господарсько-побутового водопостачання населення, а також харчової промисловості та тваринництва.

Згідно ст.68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у: а) порушенні прав громадян на екологічно безпечне навколишнє природне середовище; б) порушенні норм екологічної безпеки; в) порушенні вимог законодавства України при проведенні екологічної експертизи, в тому числі поданні завідомо неправдивого експертного висновку; г) невиконанні вимог державної екологічної експертизи; д) фінансуванні і впровадженні у виробництво нових технологій і устаткування без позитивного висновку державної екологічної експертизи; е) порушенні екологічних вимог при проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції, введенні в дію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об'єктів; є) допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище; ж) перевищенні лімітів та порушенні інших вимог використання природних ресурсів; з) самовільному спеціальному використанні природних ресурсів; і) невжитті заходів щодо попередження та ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище; ї) невиконанні розпоряджень органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, та вчиненні опору їх представникам; й) порушенні природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні, використанні, знешкодженні та захороненні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних, радіоактивних речовин та відходів; к) невиконанні вимог охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду та інших територій, що підлягають особливій охороні, видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України; л) відмові від надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища, а також про джерела забруднення, у приховуванні випадків аварійного забруднення навколишнього природного середовища або фальсифікації відомостей про стан екологічної обстановки чи захворюваності населення; м) приниженні честі і гідності працівників, які здійснюють контроль в галузі охорони навколишнього природного середовища, посяганні на їх життя і здоров'я; н) порушенні природоохоронних вимог під час провадження діяльності, пов'язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами. Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до ч.1 ст.69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст. 22 ЦК України визначено, що збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст.6 ЗУ «Про питну воду та питне водопостачання» державна політика у сфері питної води та питного водопостачання будується на принципах: державного управління і регулювання відносин у сфері питної води та питного водопостачання; пріоритетності питного водопостачання перед іншими видами спеціального водокористування; гарантованого першочергового забезпечення питною водою населення для забезпечення питних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних та побутових потреб; раціонального використання питної води; науково обгрунтованого нормування якості питної води, нормативів її споживання та формування тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення; наближення вимог державних стандартів на питну воду, технологій виробництва питної води, а також засобів вимірювання і методів оцінки до відповідних стандартів, технологій, засобів і методів, прийнятих у Європейському Союзі; запобіжного характеру заходів щодо охорони джерел і систем питного водопостачання; дотримання оптимального балансу використання поверхневих і підземних вод для питного водопостачання; обов'язковості державної експертизи і оцінки експлуатаційних запасів підземних вод для питного водопостачання; обов'язковості державної екологічної і санітарно-епідеміологічної експертизи проектів господарської, інвестиційної та іншої діяльності, яка може негативно вплинути на стан джерел і систем питного водопостачання; економічного стимулювання раціонального використання питної води споживачами; невідворотності відповідальності у разі порушення законодавства у сфері питної води та питного водопостачання; відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення законодавства у сфері питної води та питного водопостачання; забезпечення вільного доступу до інформації про якість питної води, стан джерел та систем питного водопостачання, порядку формування нормативів питного водопостачання та тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення; додержання єдиних правил, норм і стандартів усіма суб'єктами відносин у сфері питної води та питного водопостачання; ліцензування господарської діяльності із централізованого водопостачання та водовідведення; заборони відключення об'єктів питного водопостачання та водовідведення від системи енерго-, газо-, теплопостачання як об'єктів життєзабезпечення і стратегічного значення.

Враховуючи те, що рішення про припинення права спеціального водокористування ФОП ОСОБА_2 не приймалося органом, що видає дозволи на спеціальне водокористування у зв'язку із закінченням строку спеціального водокористування, вина відповідача у неодержанні дозволу відсутня, а також приймаючи до уваги мету спеціального водокористування - водопостачання для населення смт.Березнегувате, підстав для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, завданої самовільним спецводокористуванням, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду по суті спору (з урахуванням мотивів відмови у позові, викладених у постанові апеляційного господарського суду) та підставою для скасування оскаржуваного рішення слугувати неспроможні.

З урахуванням викладеного, колегія суддів залишає оскаржуване рішення без змін, оскільки воно в цілому відповідає нормам матеріального і процесуального права, а висновки суду ґрунтуються на фактичних обставинах, що мають значення для вирішення спору.

Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 ГПК України, колегія суддів ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 22.05.2014р. залишити без змін.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 21.07 .2014р.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Бєляновський В.В.